Постанова № 21068188, 28.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

28.09.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/10436/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоблової О. Д. <Текст > при секретаріТуранській С.О. за участю представників: позивача відповідача Кіби М.А., Пруса О.О. Івашини А.А., Півнової А.В. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного малого підприємства «Азон-К» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинськ про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: Приватне мале підприємство «Азон-К» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинськ з позовними вимогами, з урахуванням уточнень позовної заяви, про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинськ від 27.07.2011 року № 0003031501 про донарахування податку на прибуток та його скасування. В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до акту перевірки від 01.07.2011 року № 3641/265/151/21875145, складеного Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинськ за результатами камеральної перевірки стосовно достовірності нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток за І квартал 2011 року, Приватним малим підприємством «Азон-К» у першому кварталі 2011 року припущено заниження грошового зобов'язання з цього виду податку на 1 000,0 грн. На підставі зазначеного акту підприємству було надіслано податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 року № 0003031501, яке отримано позивачем 05.08.2011 року, та відповідно до якого підприємству донараховано податку на прибуток у розмірі 1 000,0 грн.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 року № 0003031501 прийнято в результаті невірного тлумачення правових норм, а тому підлягає визнанню незаконним та таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що оскаржуване позивачем рішення винесене в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п. 1 та п. 3 ст. 10 Закону України від 07.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м. Дніпродзержинську - Півновою А.В. у приміщенні ДПІ у м. Дніпродзержинську проведено камеральну перевірку за звітний податковий період І квартал 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №3641/265/151/21875145 від 01.07.2011 року, відповідно до якого Приватним малим підприємством «Азон-К» у першому кварталі 2011 року допущено заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1000,0 грн.

За висновками, викладеними в акті, це порушення полягає у наступному.

Відповідно до Додатку К4 до декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року ПМП «Азон-К» скоригувало свої валові витрати у зв'язку з невиконанням контрагентом умов договору від 01.09.2005 року № 1/9, укладеного з приватним підприємцем ОСОБА_7 Термін дії цього договору було продовжено до 31.12.2008 року. За цим договором (після уступки права вимоги приватному підприємству «Азон» у розмірі 73 000,0 грн.) заборгованість ОСОБА_7 перед ПМП «Азон-К» станом на 30.03.2008 року складала 100 000,0 грн., а тому підприємцю ОСОБА_7 було заявлено претензію-вимогу на вказану суму, яка залишена без розгляду та відповіді.

З цієї підстави підприємство у І кварталі 2011 року здійснило коригування валових витрат на підставі підпункту 12.1.1 пункту 12.1. статті 12 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств». Не прийняв коригування валових витрат, ДПІ в акті зазначила, що у підприємства відсутні докази на підтвердження факту отримання ОСОБА_7 цієї претензії. Також податкова послалась на пункт 1 наказу ДПА України від 11.07.2003 року № 346 «Про затвердження Узагальнюючого податкового розяснення щодо застосування пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 1 наказу ДПА України від 11.07.2003 року № 346 передбачено, що якщо платник податку здійснює урегулювання сумнівної заборгованості на підставі абзацу б) підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону № 334, то в цьому випадку право на збільшення валових витрат виникає тільки за умови обов'язкового надсилання претензії до покупця. У цьому разі право на збільшення валових витрат виникає у податковому періоді, на який припадає остання з таких подій: закінчення девяностого календарного дня з моменту граничного строку погашення заборгованості, передбаченого договором; отримання від покупця згоди про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або неотримання відповіді на претензію протягом строків, які встановлені розділом II «Досудове врегулювання господарських спорів» Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 року № 1798-ХІІ.

Тобто, на думку податкової інспекції відсутня подія, яка передбачена підпунктом 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також, як вбачається з акту перевірки, при проведенні перевірки ПМП «Азон-К» зазначалось, що ОСОБА_7 померла 23.10.2008 року. Податкова інспекція з позиції пункту 1.25 ст. 1 Закону № 334 в акті зазначила, що заборгованість за договором № 1/9 від 01.09.2005 року в сумі 100 000,0 грн. набуває статусу простроченої заборгованості лише у 4 кварталі 2011 року. Тобто, визнано неправомірним віднесення підприємством до складу валових витрат у І кварталі 2011 року заборгованості за договором у сумі 4 000,0 грн.

На підставі акту перевірки №3641/265/151/21875145 від 01.07.2011 року ДПІ у м. Дніпродзержинську винесено податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011 року № 0003031501, яке отримано підприємством 05.08.2011 року.

Суд не погоджується з даним висновком відповідача з огляду на наступне.

Зобовязання ОСОБА_7 перед ПМП «Азон-К» базується на цивільно-правових відносинах, а тому слід, перш за все, виходити з норм Цивільного кодексу України.

Так, згідно зі ст. 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно повязаним з його особою і у звязку з цим не може бути виконане іншою особою.

Тобто, факт смерті ОСОБА_7 скасував обовязок ПМП «Азон-К» орієнтуватись на положення підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону № 334 в частині дотримання вимоги про настання однієї з подій, передбачених цим підпунктом.

Відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону № 334 до безнадійної заборгованості належить заборгованість, яка відповідає з наведених нижче ознак, а саме: прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Отже, ніякого перебігу строку позовної давності для того, щоб збільшити валові витрати після смерті дебітора, Закон не вимагає, тому висновок ДПІ у м. Дніпродзержинську про набуття заборгованості за договором № 1/9 від 01.09.2005 року в сумі 100 000,0 грн. статусу простроченої заборгованості лише у 4 кварталі 2011 року є безпідставним.

Процедура здійснення права на збільшення суми валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених, але не оплачених товарів, стосується порушення покупцем умов договору про строки оплати отриманих товарів. Це порушення починається з настанням 90-го дня після строку платежу і продовжує існувати далі. Тобто ця процедура пов'язана виключно з поведінкою боржника, а його смерть виключає подальше дотримання вимог підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону № 334.

Пунктом 5.2.8. пункту 5.2. статті 5 Закону № 334 встановлено, що до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

Зі смертю дебітора вже не існує заходів, які б привели до позитивного наслідку.

Таким чином, смерть дебітора надає підприємству право на збільшення валових витрат на суму заборгованості незалежно від дотримання процедури, яка передбачена підпунктом 12.1.1. пункту 12.1. статті 12 Закону № 334 та перебігу трирічного строку зі дня смерті.

Згідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено правомірність та законність винесеного рішення.

Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного малого підприємства «Азон-К» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинськ про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинськ від 27.07.2011 року № 0003031501 про донарахування податку на прибуток.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 21 вересня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О. Д. Коблова

< Текст >