Постанова № 21067865, 15.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

15.09.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 р. Справа № 2а-17405/09/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. <Текст > при секретаріГрачовій В.М. за участю: позивача відповідача Федоренко О.Г. Івашина А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Виробничого кооперативу "Оріяна" до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про визнання недійсними повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов виробничого кооперативу «Оріяна», в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що в ході розгляду адміністративної справи №2а-15350/09/0470 (суддя Барабаш М.В.) ВК «Оріяна» стало відомо, що він станом на 01.09.2009р. має податкову заборгованість в сумі 1820,91 грн., з них податку на додану вартість - 1432,00 грн., по податку на прибуток підприємств - 388,91 грн., яка виникла внаслідок винесення податковою службою повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій до нього за несвоєчасне подання податкових декларацій. Вважає, ДПІ у м.Дніпродзержинську видала офіційні письмові документи державного органу, що породжують певні правові наслідки, а саме встановлюють зобов'язання позивача перед державою, спрямовані на регулювання відносин з оподаткування позивача і мають обов'язковий характер для позивача. ВК «Оріяна» створений 02.06.2008р. шляхом реорганізації ПП «ЕСТ-КВ», тобто, ПП «ЕСТ-КВ» припинено шляхом перетворення у нову юридичну особу - виробничий кооператив «Оріяна». Юридична особа, відповідно до ч.4 ст.87 Цивільного Кодексу України, вважається створеною з дня її державної реєстрації. Державна реєстрація створення ВК «Оріяна» відбулася 02.06.2008р. А тому всі рішення, винесені до 02.06.2008 року до іншого підприємства не можуть бути застосовані до новоутвореного підприємства, який не є правонаступником обовязків щодо плати окремих податків, оскільки не реєструвався, зокрема платником податку на додану вартість.

Відповідач надав до суду письмові заперечення у яких зазначив, що ПП «Еств-КВ» 12.09.2007 року подало до ДПІ у м.Дніпродзержинську заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість. Податковою інспекцією від 12.09.2007 року видано свідоцтво платника податку на додану вартість. Заяву про анулювання платника податку на додану вартість та свідоцтво подано підприємством до ДПІ у м. Дніпродзержинську 20.09.2008 року. За цей період протягом якого ПП «Еств-КВ» було зареєстроване платником ПДВ, підприємство направляло податкову звітність, а також отримувало акти документальних невиїзних перевірок та податкові повідомлення рішення - за ті періоди, коли не було надано податкову звітність. Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо платник податку, самостійно подає заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. В такому випадку платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою платника податку, - разом із наданням заяви про таке анулювання.

Особа, відповідальна за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету є платник податку, в разі коли він добровільно подав заяву на видачу свідоцтва платника податку на додану вартість. Посилається на ст. 59 Господарського кодексу України, якою передбачено правонаступництво при реорганізації.

Виходячи з вищевикладеного, вважають, що дії ДПІ у м. Дніпродзержинську щодо предявлення повідомлень рішень до ВК «Оріяна», що є правонаступником ПП «Еств-КВ» є цілком правомірними.

Таким чином, на думку відповідача заявлений адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Еств-КВ» 12 вересня 2007 року подало до ДПІ у м. Дніпродзержинську заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Податковою інспекцією від 12 вересня 2007 року видано свідоцтво платника податку на додану вартість.

Заява про анулювання платника податку на додану вартість та свідоцтво подано підприємством до ДПІ у м. Дніпродзержинську 20 листопада 2008 року.

Протягом свого існування ПП «Еств-КВ» було зареєстроване платником ПДВ та направляло податкову звітність до податкової інспекції.

02.06.2008р. створений Виробничий кооператив «Оріяна» шляхом реорганізації ПП «ЕСТ-КВ». Юридична особа, відповідно до ч.4 ст.87 Цивільного Кодексу України, вважається створеною з дня її державної реєстрації. Державна реєстрація створення ВК «Оріяна» відбулася 02.06.2008р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію і статутом.

Згідно статуту кооператив є правонаступником Приватного підприємства «ЕСТ-КВ».

Як пояснив позивач, з моменту утворення до теперішнього часу кооператив фінансово-господарську діяльність не здійснює і, тому не є особою, загальна сума від здійснення якою операцій з поставки товарів (послуг),та т.і. ... що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Також, ВК «Оріяна» не є особою, що імпортує товари на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України

Тому, позивач не мав підстав для реєстрації платником податку на додану вартість, та відповідно до ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" не є платником податку на додану вартість і не є особою, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість згідно діючого на той момент законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що актом №3164/696/15-224/35104503 від 07.10.2008р. щодо результатів документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість зафіксовано неподання ВК «Оріяна» податкової декларації з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2008 р. За наслідками перевірки 24.10.2008 року винесено податкове повідомлення-рішення №0006981502/15-219 про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 510 гривень.

Також встановлено, що актом №35244/729/15-224/35104503 від 04.11.2008р. щодо результатів документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість зафіксовано неподання ВК «Оріяна» податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 р. За наслідками перевірки 28.11.2008 року винесено податкове повідомлення-рішення №0007781502/0 про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 170 гривень.

Відповідно до ст.9, п.9.3 Закону України «Про податок на додану вартість» особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобовязані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом.

Згідно п.9.4. якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.

Заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу.

Відповідно до ст.9, п.9.8. реєстрація діє до дати її анулювання.

Статтею 2 та 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509 (далі Закон №509) визначені завдання та функції органів державної податкової служби.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та статті 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" зазначено, що органи державної влади (органи державної податкової служби України) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України №509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Проте, відповідачем в ході перевірки своєчасності подання податкової звітності позивачем встановлено її не подання за певні періоди 2008 року в той самий час як подання такої звітності - а саме декларації з податку на додану вартість без належної реєстрації особи платником такого податку, законодавством не передбачено.

Таким чином, суд вважає, що підстав для застосування штрафних (фінансових) санкції до ВК «Оріяна» у податкового органу відсутні.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, при цьому суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 8 КАС України).

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень про застосування штрафної (фінансової) санкцій до позивача.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську від 24.10.2008р за №0006981502/15-219 на суму 510 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську від 28.11.2008р за №0007781502/0 на суму 170 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 21.06.11 року.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >О.В. Єфанова

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >