Постанова № 21067862, 14.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

14.09.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/7985/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горбалінського В.В. <Текст > розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області до субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 822 грн. 86 коп., - ВСТАНОВИВ:

12.07.2011 року управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 та просить суд стягнути заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 822,86 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився. До суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату час і місце розгляду справи, які призначались на 26.07.2011 року та 18.08.2011 року, повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями з відміткою про вручення поштового відправлення 14.07.2011 року та 30.07.2011 року. Заперечень проти адміністративного позову не надав.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи суд встановив.

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 зареєстрована, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, в управлінні Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області та є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 5 пункту 7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Частиною 6 вказаного пункту зазначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, до правовідносин, що є предметом розгляду в зазначеній адміністративній справі, повинно застосовуватися законодавство, що діяло на момент виникнення такої заборгованості.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для Відповідача є календарний місяць.

Згідно Закону України від 08.07.2010 року №2461-VI «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» мінімальний страховий внесок сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Мінімальний страховий внесок розраховується згідно з п.4.7 Інструкції №21-1.

У відповідності до абз. 6 п.4.7 зазначеної Інструкції розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків: для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3 2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції, - 33,2 відсотка з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.

Статтею 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» №1646-VI від 20.10.2009 року, встановлений розмір заробітної плати, яка з 1 липня становить 888 гривень, з 1 жовтня 907 гривень, з 1 грудня 922 гривні.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, яка множиться на встановлений тариф 33,2 відсотки, на 2010 року мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у липні - 294,82 грн. (888,00 грн. х 33,2 %), серпні - 294,82 грн. (888,00 грн. х 33,2 %), вересні 294,82 грн. (888,00 грн. х 33,2 %), жовтні - 301,12 грн. (907,00 грн. х 33,2 %), листопаді - 301,12 грн. (907,00 грн. х 33,2 %), грудні - 306,10 грн. (922,00 грн. х 33,2 %).

Таким чином, сума страхового внеску, що підлягає сплаті субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області за період з 17.07.2010 року по 31.12.2010 року становить 1792,80 грн. (липень 2010 року 294,82 грн.; серпень 2010 року 294,82 грн.; вересень 2010 року 294,82 грн.; жовтень 2010 року - 301,12 грн.; листопад 2010 року 301,12 грн.; грудень 2010 року 306,10 грн.).

Відповідачем було частково перераховано та сплачено суму страхового внеску у розмірі 969,94 грн., таким чином загальна суму недоїмки складає 822,86 грн. (1792,80 грн. 969,94 грн.).

Згідно зі ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

На підставі ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у зазначені строки, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, тобто недоїмкою.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 822,86 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, 219, Банк отримувача: ГУ УДКУ в Дніпропетровській області, р/р 2560131202179 Дзержинське ВОБ №7806, МФО 306072, код ОКПО 24450535) заборгованість у розмірі 822,86 грн. (вісімсот двадцять вісім грн. 86 коп.).

Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >В.В. Горбалінський

< Текст >