Постанова № 21067729, 29.08.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

29.08.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/9134/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головко О.В.

при секретарі судового засідання Кваші Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комекспо»

до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, -

в с т а н о в и в :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 25 липня 2011 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Комекспо», в якій позивач просить:

1.Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000422341 від 05.07.2011, винесене Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Комекспо» зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 49470,00 грн.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000402341 від 05.07.2011, винесене Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Комекспо» збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств 18851, 00 грн.

3.Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000412341 від 05.07.2011, винесене Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Комекспо» збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

4.Стягнути на користь Товариства з обмежено відповідальністю «Комекспо» з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 3,40 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що спірні податкові-повідомлення рішення винесені на підставі незаконних висновків Акту перевірки, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, пояснивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено на підставі Акту складено за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки, який ґрунтуються на первинних документах, досліджених під час перевірки та нормах чинного законодавства.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін суд встановив наступне.

Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складено Акт № 427/23-1/32280651 від 21.06.2011.

В ході перевірки встановлено, що згідно з протоколом № 16/09-1 від 16 вересня 2010 року Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Комекспо» було прийнято рішення про припинення Товариства шляхом його ліквідації та про призначення ліквідатора, про що 06.10.2010 був повідомлений Державний реєстратор та внесений відповідний запис до Державного реєстру.

На момент внесення відомостей до ЕДР щодо прийняття рішення про ліквідацію TOB «Комекспо» засновниками товариства були: TOB «Сонго», що володіє часткою у статутному капіталі TOB «Комекспо» 96,23287% розміром 181133, 00 грн., та фізична особа ОСОБА_1, що володіє часткою у статутному капіталі 3,776713% розміром 7109, 00грн., статутний фонд TOB «Комекспо» складає 188242, 00 грн.

Протягом жовтня та листопада 2010 року позивачем було здійснене повне задоволення вимог кредиторів та проведено роботу зі стягнення заборгованості з дебіторів. В результаті здійснення вищенаведених розрахунків на балансі ТОВ залишилось майно у вигляді грошових коштів у валюті України на суму 112842, 62 грн. (проміжний баланс від 01.12.2010 року).

Відповідно до протоколу № 01/12-1 від 01.12.2010 загальними зборами учасників ТОВ «Комекспо» прийнято рішення про розподіл майна, яке залишається після повного задоволення вимог кредиторів, між учасниками пропорційно їх внескам у Статутний капітал Товариства, а саме: Товариству з обмеженою відповідальністю «СОНГО» грошові кошти у валюті України в розмірі 108580, 88 гривень (платіжне доручення №98 від 10.12.2010 року); громадянці України ОСОБА_1 грошові кошти у валюті України в розмірі 4261,74 гривень (платіжне доручення №99 від 10.12.2010 року).

За висновками посадових осіб ДПІ позивач повинен був повернути засновникам Товариства вклади, що були внесені у розмірі 188242, 00 грн., а не розподілити між учасниками Товариства майно у грошовій сумі 112842, 62 грн., яке залишилося після задоволення вимог кредиторів. При цьому сума неповернутих вкладів включається до валового доходу як безповоротна фінансова допомога згідно з пп.135.5.5 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України. Таким чином позивачем була занижена сума доходів в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 75399, 38 грн.

За результатами встановленого порушення Дніпропетровською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000402341 від 05.07.2011, згідно з яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 18851, 00 грн.

Надаючи оцінку висновкам посадових осіб податкового органу та доводам позивача з приводу неправомірності податкового повідомлення-рішення №0000402341 суд встановив, що в процесі ліквідації юридичної особи відповідно до вимог ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 Цивільного Кодексу України, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, крім випадків, встановлених законом. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Згідно з п. 4 ст. 61 Господарського кодексу України встановлено, що майно, яке залишилося після задоволення претензій кредиторів, використовується за вказівкою власника.

Статтею 21 Закону України «Про господарські товариства» визначено: грошові кошти, що належать товариству, включаючи виручку від розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобовязань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами, розподіляються між учасниками товариства у порядку і на умовах, передбачених цим законом та установчими документа, у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до п. 14 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує подання державному реєстраторові документів, передбачених законом для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в установлений законом строк.

Судом вставлено, що державна реєстрація припинення юридичної особи не була проведена, крім того, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 11.08.2011 року рішення щодо припинення юридичної особи було відмінено засновниками.

Суд зазначає, що у порушення вищезазначених норм закону, загальними зборами учасників ТОВ «Комекспо» 01.12.2010 року було прийняте рішення про розподіл майна Товариства між учасниками (протокол № 01/12-1) до опублікування інформації щодо його ліквідації.

Також суд зазначає, що відповідно до положень пп. 14.1.257. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України під безповоротною фінансовою допомогою розуміється сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

В свою чергу відповідно до положень пп.135.5.4. п.135.5. ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до пп. 135.5.5 п. 135.5 Податкового кодексу України у разі неповернення внесків у Статутний капітал одного із учасників (або часткового повернення) сума неповернутого внеску включається до валового доходу, як безповоротна фінансова допомога. Для цілей оподаткування ця операція вважається доходом з інших джерел і підлягає оподаткуванню податком на прибуток.

Таким чином в порушення пп. 135.5.14 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України, TOB «Комекспо» занижена сума валових доходів в податковій декларації з податку на прибуток підприємства на суму 75399 грн., у тому числі за II квартал 2011 року у сумі 75399 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток за II квартал 2011 року в сумі 18850,00 грн.

Крім того суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Виходячи зі змісту вищевказаного положення законодавства суд доходить висновку щодо відповідності винесеного податковим органом рішення фактичним обставинам встановленим за результатами проведеної перевірки, а тому заявлені вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000402341 від 05.07.2011 є такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, перевіркою було встановлено завищення валових витрат шляхом відображення їх в рядку 04.9 «Відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року» при тому, що в попередніх податкових періодах відємне значення обєкту оподаткування підприємством не відображалось а суму 48083, 00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 48083, 00 грн., що є порушенням п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 22.4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», п. 3.1 ст. 3 наказу ДПА України від 29.03.2003 № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання».

Такі висновки податківців виходять з того, що Товариство в попередніх звітних періодах не декларувало відємне значення обєкту оподаткування, невключені валові витрати відсутні, що підтверджується Актами попередніх перевірок та деклараціями з податку на прибуток.

З цих підстав відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000422341 від 05.07.2011, яким зменшено суму відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 49470, 00 грн.

В обґрунтування власної правової позиції позивач вказує на те, що відємне значення валових витрат виникло внаслідок того, що протягом 2008 1 кварталу 2011 років ТОВ «Комекспо» здійснювало операції з виплати заробітної плати, з виплати сум страхових зборів до фондів загальнообовязкового страхування, оплати послуг оренди приміщень, оплати по розрахунково-касовому обслуговуванню, оплати за нотаріальні послуги, інші операції.

При цьому суд критично оцінює наведені позивачем доводи з огляду на дослідженні первинні документи податкової звітності.

Так, матеріалами справи підтверджується той факт, що при подані податкової звітності позивачем у попередні періоди до валових витрат здійснення вищевказаних оподатковуваних операцій не включалися.

Згідно з пунктом 1.32 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності (п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно з пунктом 1.32 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність це - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 ЗУ № 334 валовими витратами виробництва та обігу це - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд виходить з принципу розсудливості в розумінні аналізу господарської діяльності позивача, яка є предметом проведеною податковим органом перевірки.

Відповідно до положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

В свою чергу ст. 139 Кодексу встановлено, що до складу витрат не включаються витрати, не повязані з провадженням господарської діяльності.

Відповідно до положень п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо обєкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення обєкта оподаткування, сума такого відємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Як вбачається зі змісту досліджених податкових декларацій позивач не декларував відємне значення обєкту оподаткування, та не має не включених валових витрат за результатами попередніх звітних періодів, що, зокрема, підтверджується актами попередніх перевірок та податковими деклараціями з податку на прибуток.

З огляду на вищевикладене суд доходить висновку щодо недотримання позивачем вимог п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у звязку із завищенням витрат рядку 04.9 «Відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року» на суму 48083 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 48083 грн., а отже і про відсутність підстав щодо скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.

Крім того позивачем заявлено вимогу щодо скасування в судовому порядку податкового повідомлення-рішення № 0000412341 від 05.07.2011, винесеного Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Комекспо» збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Так, в обґрунтування заявленої вимоги зазначено, що 28.01.2011 на адресу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області було направлено податкову декларацію з податку на прибуток за 2010 рік. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вказана декларація була одержана Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області 01.02.11 року.

Листом №2472/10/28-262 від 02.02.2011 року відповідачем надано відповідь щодо невизнання податковою декларації з податку на прибуток за 2010 рік у зв'язку з невірно заповненими обов'язковими реквізитами.

Не погоджуючись з рішенням Дніпропетровської МДПІ, TOB «Комекспо» 17.02.2011 року направило скаргу до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області з вимогою скасувати рішення Дніпропетровської МДПІ.

Листом №10762/10/28-419 від 08.04.2011 позивача повідомлено, що скарга залишена без задоволення, а рішення Дніпропетровської МДПІ про невизнання податковою декларації з податку на прибуток за 2010 рік залишено без змін.

В порядку адміністративного оскарження позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України з повторною скаргою від 21.04.2011 року № 6 з вимогою скасувати рішення Дніпропетровської МДПІ та визнати податковою звітністю декларацію з податку на прибуток за 2010 рік.

Листом №9426/6/28-8015 від 20.05.2011 року ДПА України скарга TOB «Комекспо» залишена без задоволення, а рішення Дніпропетровської МДПІ про невизнання податковою декларації з податку на прибуток за 2010 рік залишено без змін.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що за результатами проведеної перевірки встановлено факт неподання до податкової інспекції декларації з податку на прибуток за 2010 рік, чим порушено пп. 4.1.4 п 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», внаслідок чого збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1, 00 грн.

В матеріалах справи міститься копія позовної заяви ТОВ «Комекспо» щодо скасування рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області № 2472/10/28-262 від 02.02.2011 про невизнання декларації з податку на прибуток за 2010 рік та зобовязання прийняти вищевказану декларацію.

Посилаючись на вищевказану позову заяву позивач вказує на відсутність правових підстав для застосування будь-яких штрафних санкцій.

При цьому ані при зверненні з позовом до суду, ані під час судового розгляду справи позивачем не було надано належного підтвердження відкриття провадження в адміністративній справі щодо скасування рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області № 2472/10/28-262 від 02.02.2011 про невизнання декларації з податку на прибуток за 2010 рік, що виключає можливість задоволення позову в цій частині з підстав, зазначених позивачем.

Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Комекспо»до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції з одночасним її направленням до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складений 26 серпня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >О.В. Головко

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >