Постанова № 21067528, 22.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

22.06.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 р. Справа № 2а-14772/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. <Текст > при секретарі судового засіданняМоісєєвій А.В. за участю: представника позивача: представник відповідача: Лесняк Л.Я. Жаворонков С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Кредитної спілки "Катеринославська" до Державної податкової інспекеції у Кіровському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення №000631701/3 від 29.10.2010р., - ВСТАНОВИВ: Кредитна спілка «Катеринославська» звернулась до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська з позовними вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі № 000631701/3 від 29.10.2010р. в частині донарахування податкового зобовязання в сумі 94500,00 грн., у т.ч. за основним платежем податку з доходів фізичних осіб в сумі 31500,00 грн. та штрафними санкціями у сумі 63000,00 грн.. В обґрунтування позову позивач зазначив, що, підставою для винесення зазначеного податкового повідомлення рішення є акт № 21019/220/26238236 від 30 червня 2010 року, із яким позивач погодився частково, а саме у заниженні податку з доходів фізичних осіб в сумі 933,91 грн., що є наслідком заборгованості членів Спілки за виданими кредитами, за якими сплинув строк позовної давності, в сумі 6226,09 грн., при цьому позивач не згоден із порушенням у заниженні податку з доходів фізичних осіб у сумі 31500грн., що є наслідком нарахування на додатковий пайовий внесок доходу у вигляді процентів за 2007-2008рр. (відповідно до рішень загальних зборів членів кредитної спілки) у сумі 210000грн., посилаючись на те, що під процентами у даному випадку слід розуміти плату, що нарахована кредитною спілкою на пайові внески. Також позивач посилався на те, що до 01.01.05р. виплата доходу у вигляді процентів на пайові членські внески (вклади) членів кредитних спілок, в т.ч. і додаткові, не оподатковувались у звязку з тим, що кредитна спілка була нарівні з іншими неприбутковими організаціями і мала такі ж пільги по нарахуванню і сплаті податків. З 01.01.2005р. такий привілей виключено, проте тим же законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» запроваджено спеціальне оподаткування таких надходжень, що в частині оподаткування процентів набуває чинності з 01.01.2013року і тому вважає, що виплата доходу кредитною спілкою у вигляді процентів на додаткові паї без нарахування та утримання прибуткового податку відповідає вимогам Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» і донарахування відповідачем Кредитній спілці податкових зобовязань з прибуткового податку у розмірі 31500 грн. є безпідставним, податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, із значених вище підстав просить його скасувати.

Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що в період з 27.05.10р. по 22.06.10р. ДПІ в Кіровському районі у м. Дніпропетровську була проведена перевірка Кредитної спілки «Катеринославська» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.10.2007р. по 31.03.2010р. За результатами перевірки було складено акт № 21019/220/26238236 від 30.06.10р., за наслідками якого ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення по податку з доходів найманих працівників 000631701/0 від 08.07.10р. на суму 32433,91 грн., та штрафні санкції на суму 64867,82 грн., та за результатами процедури адміністративного оскарження № 000631701/1 від 16.08.10р., № 000631701/2 від 04.10.2010р., № 000631701/3 від 29.10.2010р. на загальну суму 97301,73 грн. Посилаючись на вимоги п.7.1., п. 7.2. ст.7, п.п. 9.2.3. п.9.2. ст. 9, п.п. 17.2 «а» п. 17.2. ст. 17 та п.п.19 «а» п. 19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.10. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оскаржуване повідомлення - рішення вважає таким, що відповідає чинному законодавству та винесене правомірно. В задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи, викладені в заперечення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання та направлень №272 від 27.05.10р. та № 310 від 08.06.10р., з якими представник позивача в особі голови правління Шевченко Ю.В. ознайомилась особисто, що підтверджується повідомленням №000049 від 17.05.10р., яке вручені їй 19.05.10р., ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська проведена перевірка Кредитної спілки «Катеринославська» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.10.2007р. по 31.03.2010р.

За наслідками перевірки відповідачем складений Акт від 30.06.2010р. № 2109/220/26238236 Про результати планової виїзної перевірки Кредитної спілки «Катеринославська» з питань дотримання вимог податкового, валютного та інших законодавств України за період з 01.10.2007р. по 31.03.2010р.

У результаті перевірки були виявлені наступні порушення: - Кредитна спілка «Катеринославська» не нарахувала, не утримала та не перерахувала до бюджету податок з доходів фізичних осіб на суму 32433,91 грн.

Згідно акту встановлено, що розподіл доходу в кредитній спілці відбувався на загальних зборах членів кредитної спілки: за підсумками діяльності 2007року протокол від 31.03.08. № 5, 2008року протокол № 6 від 29.05.09., 2009року протокол № 7 від 28.05.2010р.

За підсумками діяльності нерозподілений доход (за 2007-2008роки), що залишився у розпорядженні кредитної спілки, як фінансовий результат діяльності кредитної спілки, розподілявся на формування резервного фонду в сумі 22525,0 грн. та на нарахування відсотків членам кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді процентів в сумі 210000грн.

У періоді, що перевірявся відповідачем, додатковий пайовий внесок в КС «Кредитна спілка» налічується у одного члена кредитної спілки ОСОБА_1 Обліковується внесок на рахунку № НОМЕР_1. Станом на 01.10.07. сальдо на рахунку № НОМЕР_1 складає 120549,0 грн.

Згідно документів, наданих до перевірки, Позивачем розподілені суми доходу за 2007-2008р.р., по заяві ОСОБА_1 зараховані на збільшення пайового внеску (рахунок № НОМЕР_1).

За наслідками проведеної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 000631701/0 від 08.07.2010р. В результаті процедури адміністративного оскарження до ДПІ в Кіровському районі, ДПА у Дніпропетровській області, ДПА України за результатами розгляду скарг позивача, винесене рішення залишено без змін, а скарги без задоволення, та прийняті рішення № 000631701/1 від 16.08.2010р., № 000631701/2 від 04.10.2010р., № 000631701/3 від 29.10.2010р.

29.10.2010р. ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення № 000631701/3 на підставі акта перевірки № 2109/2200/26238236 від 30.06.2010р., яким встановлені порушення п.п.4.2.11 п.4.2 ст.4, п.п.9.2.3 п.9.2 ст.9 абз. «а» п.17.2 ст.17, абз. «а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок з доходів найманих працівників (по актам) всього на суму 97301,73, за основним платежем 32433,91, за штрафними (фінансовими) санкціями 64867,82 грн.

Ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки" 2908-ІІ від 20.12.2001 (далі- Закон України № 2908-ІІ) визначено, що кредитна спілка це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону члени кредитної спілки мають право одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до статуту кредитної спілки.

Ст.19 даного Закону визначає, що вклади членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також плата, нарахована на такі кошти та пайові внески (проценти), належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Згідно з п. 1 ст. 21 Закону України № 2908-ІІ кредитна спілка залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі, приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки.

Кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки.

Крім того, ч. 3 ст. 21 Закону України "Про кредитні спілки" визначає, що кредитна спілка розподіляє частину нерозподіленого доходу, що залишається у її розпорядженні за підсумками фінансового року, між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків (у тому числі на додаткові пайові внески) у вигляді відсотків (процентів).

Поняття "проценти" наведено у п. 1.10 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", де вказано, що це платіж, який здійснюється позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів, зокрема, включається платіж за використання коштів, залучених у депозит. Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, ніж визначені у п. 1.10 ст.1 даного Закону, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що плата (проценти) на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки виплачуються на підставі договору обовязково, натомість плата (проценти) на пайові внески може і не виплачуватися, якщо не буде достатньої суми для розподілення.

Як свідчать матеріали справи, за результатами діяльності нерозподілений доход (за 2007-2008роки), що залишився у розпорядженні кредитної спілки, як фінансовий результат діяльності кредитної спілки, розподілявся на формування резервного фонду в сумі 22525,0 грн. та на нарахування відсотків членам кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді процентів в сумі 210000грн.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами ДПІ у Кіровському районі м. Севастополя про те, що поняття "плата (проценти) на пайові членські внески" та "плата (проценти) на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки" не є тотожним.

Підпунктом 22.1.4 пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року (згідно із Законом від 21.12.2004р. № 2273-ІV Про внесення зміни до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо оподаткування відсотків з банківських вкладів) та з 01.01.2013 (згідно з Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків» N 1617-VI, 24.07.2009, у підпункті 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" цифри і слова "1 січня 2010 року" замінено цифрами і словами "1 січня 2013 року").

Вказане свідчить про те, що зазначені зміни, стосуються порядку оподаткування процентів, нарахованих на вклади членів кредитних спілок на депозитні рахунки.

Відповідно до положень п.п. 9.2.3 п. 9.2 ст. 2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", доходи фізичних осіб, отримані, сплачені (нараховані) з інших підстав, зокрема, у вигляді процентів на пайові (основні та додаткові) внески членів кредитних спілок, передбачені п. 3 ст. 21 Закону України № 2908, оподатковуються податком з доходів фізичних осіб у загальному порядку за ставкою, визначеною у п. 7.1 ст. 7 Закону.

Відповідно до підпункту 8.1.1. пункту 8.1. статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно з пунктом 7.1 статті 7 вказаного Закону ставка податку становить 15 відсотків від обєкта оподаткування.

Таким чином, податок з доходів фізичних осіб, який донараховано за результатами документальної перевірки складає (216226,09грн.х15%)= 32433,91грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самим Позивачем, кредитна спілка погодилась частково із порушеннями зазначеними в акті перевірки, зокрема у заниженні податку з доходів фізичних осіб в сумі 933,91 грн., що є наслідком заборгованості членів кредитної спілки за виданими кредитами, за якими сплинув строк позовної давності (понад 1095 днів) в сумі 6226,09 грн. (6266,09грн.х15%). Позивачем сплачено за податковим повідомленням ДПІ в Кіровському районі м. Дніпропетровська від 08.07.10. № 000631701/0 суму податкового зобовязання в розмірі 2801,73 грн., в т.ч. за основним платежем податку з доходів фізичних осіб у сумі 933,91 грн. та за штрафними санкціями в сумі 1867,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 123 від 29.07.2010р.

За таких обставин суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для визначення позивачу податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі - 31500,0 грн. та штрафних санкцій у розмірі 63000,00 грн. відповідно до пп.17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно з яким у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином суд вважає, що доводи позивача щодо правильності заниження ним податку з доходів фізичних осіб у сумі 31500 грн., ґрунтуються на помилковому тлумаченні закону, оскільки вказаний обовязок позивача чітко передбачений нормативними актами, а санкції за виявлені порушення застосовані правомірно, відповідач діяв в межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, правомірність своїх дій ним доведена, тому позовні вимоги Кредитної спілки «Катеринославська» задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160,162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Кредитної спілки «Катеринославська» до Державної податкової адміністрації в Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення рішення в частині, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена в повному обсязі 26.06.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Турлакова

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >