Постанова № 21067446, 24.11.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

24.11.2010

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2010 р. Справа № 2а-692/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Черненко А.А.

за участі представників сторін:

позивача Крісак О.В.

відповідача Третьякової О.В.,

Мігаль Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Дінас»до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень рішень № 0000222344/0 від 17.11.2009 р., № 0000222344/1 від 20.01.2010 р., першої податкової вимоги № 1/53 від 02.02.2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2010 року Приватне підприємство «Дінас»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області від 17.11.2009 р. № 0000222344/0, яким Приватному підприємству «Дінас»визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 4218 грн., в тому числі 2812 грн. за основним платежем, та 1406 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства внаслідок допущених податковим органом порушень порядку проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки, за результатами якої складений акт №506-23/3-31572755 від 30.10.2009 р., на підставі якого винесено зазначене рішення, а також, внаслідок неправильного застосування податковим органом норм п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. Зокрема, позивач зазначив, що в порушення вимог ч. 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», податковий орган при проведенні перевірки не надав платнику податків направлення на перевірку, та копії наказу керівника податкового органу про проведення перевірки. Крім цього, в порушення п. 1.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327, Приватне підприємство «Дінас»не було попереджено податковим органом у встановленому законом порядку про проведення перевірки за 10 днів до початку її проведення. Також, позивачем зазначено про порушення відповідачем п. 2.2 вищезазначеного порядку, у звязку з відсутністю даних про термін проведення перевірки (дата початку та дата закінчення перевірки) у загальних положеннях акту перевірки податкового органу. Крім цього, позивач стверджує про порушення Західно-Донбаською обєднаною державною податковою інспекцією норм абз. «в»п.п.4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі Закон України №2181), яке полягає у тому, що при проведенні камеральної перевірки податковим органом були використані не тільки дані, зазначені платником податків у податкових деклараціях, але й бази автоматизованих інформаційних систем, та копії податкових накладних.

Щодо суті викладеного у акті перевірки порушення, позивач стверджує, що висновок податкового органу щодо неправомірності часткового віднесення ним суми податку на додану вартість згідно податкової накладної від 10.10.2007 р. № 31 до податкового кредиту з податку на додану вартість різних податкових періодів (січень-червень 2009 року) не відповідає вимогам п.п. 7.4.4 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997 р., є безпідставним, оскільки зазначений Закон не містить норми, відповідно до якої податковий кредит збільшується саме на всю суму податку на додану вартість, що вказана у податковій накладній.

17.06.2010 р. позивачем надані доповнення до адміністративного позову, у яких зазначено, що 25.11.2009 р. Приватне підприємство «Дінас»подало скаргу до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області на податкове повідомлення-рішення № 0000222344/0 від 17.11.2009 р., яка була залишена без розгляду, у звязку із оскарженням вказаного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку. За результатом адміністративного оскарження, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000222344/1 від 20.01.2010 р., яким Приватному підприємству «Дінас»збільшено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на 675 грн. (на 450 грн. за основним платежем, та на 225 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). Зазначене збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість позивач вважає безпідставним, оскільки скарга платника податків фактично не розглядалась, у звязку з чим, просить визнати його нечинним, та скасувати. Крім того, позивач просить визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області № 1/53 від 02.02.2010 р. на суму 4218 грн., винесення якої, на думку позивача, суперечить п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181, оскільки вказана сума податкового зобовязання Приватного підприємства «Дінас»є неузгодженою, а тому не є податковим боргом платника податків, у звязку з її оскарженням в адміністративному та судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача, кожен окремо, проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що невиїзна документальна (камеральна) перевірка Приватного підприємства «Дінас»проведена Західно-Донбаською обєднаною державною податковою інспекцією в Дніпропетровській області відповідно до вимог чинного законодавства. Зокрема, відповідач зазначив, що обовязок податкового органу щодо направлення платнику податків направлення на перевірку та копії наказу керівника стосується лише планових або позапланових документальних перевірок платників податків, проте чинним законодавством не передбачено надання направлень на перевірку та вручення копій наказів при проведенні невиїзних документальних (камеральних) перевірок. Щодо направлення запрошення на проведення перевірки, податковим органом на на імя керівника Приватного підприємства «Дінас»направлявся лист від 01.10.2009 р. № 23082/10/3 про надання пояснень та документів для проведення документальної невиїзної перевірки з питання правильності декларування податкових зобовязань та податкового кредиту по податку на додану вартість, який отриманий підприємством, про що свідчить підпис його представника. Також відповідач зазначив, що за результатами проведеної перевірки, Приватному підприємству «Дінас»донараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість відповідно до абз. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 2181, а не абз. «в», на який посилається позивач. Отже, зазначена невиїзна документальна (камеральна) перевірка правомірно проведена на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних із нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів).

Щодо суті допущеного Приватним підприємством «Дінас»порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість», зафіксованого в акті перевірки від 30.10.2009 року, відповідач зазначив, що, виходячи з норм п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону, підприємство має право збільшити податковий кредит на підставі податкової накладної на всю суму податку на додану вартість, вказану в податковій накладній, а не на якусь частку, обрану підприємством за власним бажанням. Сума, зазначена в такій податковій накладній, має бути цілком відображена у складі податкового кредиту наступного податкового періоду. Натомість, позивач безпідставно відносив до податкового кредиту січня червня 2009 р. суми по податковій накладній № 31 від 10.10.2007 р., виписаній ПП «Субура-1», яка отримана ПП «Дінас»в січні 2009 р.

Відносно уточнених позовних вимог, представник відповідача надав додаткові заперечення на позов від 30.09.2010 р., в яких зазначив, що у звязку з некоректною роботою програми АІС «ОПП», Приватному підприємству «Дінас»у податковому повідомленні-рішенні № 0000222344/1 від 20.01.2010 р. було помилково збільшено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість до 4893 грн. (з яких 3 262 грн. основний платіж, 10 631 грн. - штрафні (фінансові) санкції). У звязку з цим, відкоригованою сумою податкового зобовязання необхідно вважати суму 4 218 грн. (2812 грн за основним платежем, 1406 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, про що платник податків повідомлений листом від 26.07.2010 р. за вих. № 19556/10/23/2. На підтвердження вказаних обставин, відповідачем до заперечень надано копію зазначеного листа, копію поштового повідомлення на підтвердження факту його отримання особисто директором позивача 30.07.2010 р., а також витяг з особового рахунку Приватного підприємства «Дінас», згідно якого, за підприємством рахується податкове зобовязання у розмірі 4218 грн. з відміткою про виключення з обліку у звязку з оскарженням. Щодо першої податкової вимоги від 02.02.2010 р., виставленої позивачу, відповідач зазначив про її відкликання у звязку з оскарженням платником податків податкового повідомлення-рішення № 0000222344/0 від 17.11.2009 р. в судовому порядку, що підтверджується переліком платників, по яких податкові вимоги підлягають відкликанню станом заборгованості на 27.02.2010 р., долученим до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

30.10.2009 року Західно-Донбаською обєднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка Приватного підприємства «Дінас»щодо достовірності віднесення до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за січень-червень 2009 року сум податку на додану вартість по податковій накладній, яка виписана за жовтень 2007 року, за результатами якої податковим органом складено акт № 506-23/3-31572755 від 30.10.2009 р.

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платником податків занижено податок на додану вартість за лютий-червень 2009 року у сумі 2812 грн., внаслідок часткового включення платником податків до складу податкового кредиту у лютому-червні 2009 року сум податку на додану вартість по отриманим від Приватного підприємства «Сабура-1»товарно-матеріальним цінностям згідно податкової накладної № 31 від 10.10.2007 р., що отримана підприємством в січні 2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000222344/0 від 17.11.2009 р. на суму 4218 грн. (2812 грн. за основним платежем, 1406 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), яке 25.11.2009 року оскаржено платником податків в адміністративному порядку.

Рішенням Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області від 20.01.2010 р. № 974/10/25-008 скарга Приватного підприємства «Дінас»на податкове повідомлення-рішення № 0000222344/0 від 17.11.2009 року залишена без розгляду, у звязку з оскарженням підприємством вказаного рішення в судовому порядку.

Разом з тим, податковим органом винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0000222344/1 від 20.01.2010 р., яким збільшено суму донарахованих зобовязань до 4893 грн. (3 262 грн. за основним платежем, та 1631 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

26.07.2010 р. Західно-Донбаською обєднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області на адресу керівника позивача відправлено лист (вих. №19556/10/23/2) щодо помилкового визначення податковим органом у податковому повідомленні-рішенні № 0000222344/1 від 20.01.2010 р. суми податкового зобовязання з податку на додану вартість, у звязку з некоректною роботою програми АІС «ОПП», внаслідок чого, у зазначеному повідомленні-рішенні відкориговано загальну суму податкового зобовязання до 4218 грн. (2812 грн. за основним платежем, та 1406 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). Даний лист отримано платником податків 30.07.2010 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Таким чином, податковим органом письмово повідомлено позивача про допущену помилку, та проведено відповідні коригування задля її усунення.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що податкове повідомлення-рішення № 0000222344/1 від 20.01.2010 р. на суму 4893 грн. було виставлено позивачу помилково. Отже, заперечень на позовні вимоги Приватного підприємства «Дінас»в цій частині, відповідачем фактично не наведено.

02.02.2010 р., відповідно до вимог п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181, та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, на підставі облікових даних карток особових рахунків платника податків, в автоматичному режимі податковим органом було сформовано першу податкову вимогу № 1/53 на суму 4218 грн. (з яких 2812 грн. основний платіж, 1406 грн. штрафні (фінансові) санкції), яка вручена платнику податків 09.02.2010 р.

Проте, у звязку з отриманням податковим органом ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2010 р. про відкриття провадження у даній справі, 27.02.2010 р. податкову вимогу Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області відкликано, що не заперечується відповідачем, та підтверджено наданими ним документами (переліком платників, по яким податкові вимоги підлягають відкликанню, а також даними зворотнього боку облікової картки платника податків, з якого вбачається коригування недоїмки у звязку з її судовим оскарженням).

Відповідно до абз. б п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України № 2181, податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Відповідно до Тимчасового порядку відображення в обліку сум податкових зобовязань, визначених податковими органами, щодо яких платники податків розпочали процедуру судового оскарження (лист Державної податкової України від 26.03.2003 р. №4839/7/19-3117), документом, на підставі якого здійснюється виключення суми податкових зобовязань з обліку, є ухвала суду про порушення провадження у справі. На підставі цього, Західно-Донбаською державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області після отримання ухвали суду про порушення провадження у даній справі, суму податкового зобовязання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000222344/0 від 17.11.2009 р., виключено з обліку, а податкову вимогу від 02.02.2010 р. №1/53 відкликано.

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги № 1/53 від 02.02.2010 р., відсутні.

Щодо додержання податковим органом вимог закону при проведенні камеральної перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»

№ 509-XII від 04.12.1990 р. (з наступними змінами), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 11-2 цього Закону, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку, та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Отже, обовязок податкового органу надати платнику податків до початку проведення перевірки направлення на її проведення та копію наказу, передбачений лише для проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

В даному випадку, податковим органом проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка, на яку зазначені обмеження не поширюються.

Отже, доводи позивача щодо порушення відповідачем при проведенні камеральної

перевірки норм до п. 1 ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу», є безпідставними.

Суд також вважає безпідставними доводи позивача про порушення податковим органом порядку проведення камеральної перевірки у звязку з використанням ним, крім даних податкової декларації, ще й бази автоматизованої інформаційної системи та копії податкової накладної.

Так, відповідно до пунктів 3.1-3.3 Наказу Державної податкової адміністрації України "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" від 18.04.2008 № 266, всі податкові декларації і розрахунки з податку на додану вартість, що подаються платником податку на додану вартість до податкової інспекції, підлягають обов'язковій камеральній перевірці працівниками підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу державної податкової служби або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку. Камеральна перевірка податкових декларацій і розрахунків здійснюється безпосередньо у державній податковій інспекції. Метою проведення камеральної перевірки податкової звітності є виявлення та упередження на першій стадії можливих порушень податкового законодавства за рахунок застосування окремих методів контролю та аналізу діяльності суб'єктів господарювання.

Крім цього, згідно п. 1.2 Методичних рекомендацій (додаток до Наказу від 18.04.2008 р. № 226), при проведенні невиїзних документальних (камеральних) перевірок здійснюється порівняння показників декларації з відповідними показниками звітності попередніх звітних періодів платника, а також з наявною інформацією про господарські операції такого платника, що містяться у складі АРМ "Пошук", АРМ "Облік платників", АРМ "Бест-Звіт", АРМ ТАХ "Облік податків та платежів", АРМ "Картка боржника", АРМ "Галузь", АРМ "Аудит", АРМ "Митниця", АРМ "Касові апарати", АРМ "Анульовані ВМД", АІС "Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктами господарювання з метою мінімізації об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків" та інших (залежно від наявності та необхідності), базі Державного комітету статистики, БТІ, Державного комітету управління з земельних ресурсів, Міністерства юстиції України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу», органи державної податкової служби мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу подачі.

Таким чином, коло документів, які можуть бути перевірені під час документальної невиїзної (камеральної) перевірки, не обмежується лише поданою податковою декларацією, на що безпідставно посилається позивач.

Відповідно абз. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 2181, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Донарахування позивачу зобовязання з податку на додану вартість відбулося саме з посиланням на абз. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України № 2181 (про що безпосередньо зазначено у тексті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення).

Отже, перевірка Приватного підприємства «Дінас»проведена Західно-Донбаською обєднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області відповідно до норм чинного законодавства.

Щодо суті виявленого перевіркою порушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником протягом такого періоду. Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що право нараховувати податковий кредит виникає на дату першої події: або оплати товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної (що засвідчує факт придбання товарів (робіт, послуг).

Отже, із податковою накладною підприємство одержує право збільшити податковий кредит наступного періоду на всю суму податку на додану вартість.

Проте, Приватне підприємство «Дінас»не використало надане законодавством право на включення до складу податкового кредиту січня 2009 року всієї суми податку на додану вартість згідно податкової накладної № 31 від 10.10.2007 р., виписаної Продавцем (ПП «Субура-1»), та отриманої Покупцем (ПП «Дінас») в січні 2009 р.

Так, до податкового кредиту січня 2009 р. позивачем включено лише 688 грн., які прийняті податковим органом. Решта ж суми податку на додану вартість у розмірі 2812 грн., сплаченого у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), включена позивачем до складу податкових періодів лютого-червня 2009 р. частинами, визначеними підприємством на власний розсуд: в лютому 654,0 грн., в березні 590,0 грн., в квітні 620,0 грн., в травні 649,0 грн., в червні 749,0 грн.

З урахуванням наведених вище вимог Закону про те, що податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг), а у разі, коли частка товарів (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби і враховується при визначенні загальних податкових зобовязань, суд погоджується з доводами відповідача про те, що податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту наступного податкового періоду на всю суму ПДВ, сплаченого у попередньому періоді, підтвердженого податковою накладною.

Право платника податків на часткове включення сум податку на додану вартість по отриманій ним податковій накладній до складу кількох наступних податкових періодів чинним законодавством України не передбачено.

Натомість, в разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено право покупця звернутися до кінця поточного податкового періоду до органу податкової служби з відповідною заявою, до якої додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у звязку з придбанням цих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, якщо поставки товарів відбувалися частинами у різних податкових періодах, а окремі податкові накладні (додатки) з переліком частково поставлених товарів Покупцю Продавцем не надані, Покупець в межах поточного податкового періоду мав право звернутися до податкового органу з відповідною заявою, та провести коригування суми податкового кредиту. Проте, Приватним підприємством «Дінас»це зроблено не було.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що Приватним підприємством «Дінас»було неправомірно включено суми податку на додану вартість згідно податкової накладної № 31 від 10.10.2007 р. до податкового кредиту лютого-червня 2009 року. Відповідно, висновки Західно-Донбаської обєднаної державної інспекції у Дніпропетровській області, викладені в акті перевірки №506-23/3-31572755 від 30.10.2009 року, є законними та обґрунтованими.

Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині визнання нечинним податкового повідомлення - рішення Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції № 0000222344/1 від 20.01.2010 р., з огляду на таке.

Згідно п.п. а п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253, у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання податковий орган складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним.

Як вже зазначалося вище, рішенням відповідача від 20.01.2010 р. первинна скарга платника податків залишена без розгляду, у звязку із зверненням його до суду.

Отже, раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання податковий орган не скасовував, скарга платника податків по суті не розглядалася, а тому підстави для прийняття нового податкового повідомлення-рішення /1, відсутні.

Відповідачем не заперечується, що податкове повідомлення-рішення №0000222344/1 від 20.01.2010 р. прийнято помилково.

Таким чином, є підстави для визнання його нечинним в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Дінас» - задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції № 0000222344/1 від 20.01.2010 р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 22.12.2010 року.

Суддя В.В.Чорна