Постанова № 21066566, 14.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

14 грудня 2011 р. (17:45) Справа №2а-13112/11/0170/21 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Кузьміній Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим <Список ><Позивач в особі >

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Твид» <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про стягнення 15474,50 грн.

Обставини справи: Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим (ділі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Твид»(далі відповідач) про стягнення 15474,50 грн. податкової заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплачує у встановлені Податковим кодексом України строки податок на додану вартість, в зв'язку з чим до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Позивач у судові засідання не зявлявся, судом неодноразово відкладався розгляд справи за його клопотанням.

13.12.2011р. позивач надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши зазначене клопотання позивача, суд вважає його необґрунтованим та залишає без задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 7 ст. 56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом. Тому позивачу, у випадках неможливості явки когось з представників, про що жодних доказів не надано, ніщо не перешкоджало направити в судове засідання іншого представника. Крім того, суд вже неодноразово відкладав розгляд справи за клопотанням позивача.

Відповідач у судове засідання не зявився, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином рекомендованою кореспонденцією, але вона повернулась з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання, відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу на підставі наявних документів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований Виконавчим комітетом Керченської міської ради 19.03.1997р. як юридична особа, що підтверджується справкою про включення в ЄДРПОУ (а.с. 9) та з 25.03.1997р. узятий на облік у ДПІ в м. Керчі АР Крим як платник податків за № 14 (а.с.11).

Судом встановлено, що 26.05.2011р. позивачем була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка, якою було встановлено порушення п.9.8 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість”від 03.04.1997р. за №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010р. в розмірі 12378,0 грн.(а.с.20).

За результатами вищезазначеної перевірки був складений Акт №429/23-1/20758288 від 30.05.2011р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення рішення від 31.05.2011р. №0000872301 на суму 15472,50 грн., з яких 3094,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.17).

Податковими повідомленнями рішеннями від 06.05.2011р. за № 0000731502 та від 19.04.2011р. за № 0000581502 до відповідача були застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму дві гривні.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами п.п. 1.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податковим кодексом України встановлений чіткий порядок стягнення податкового боргу, в тому числі, визначений момент, з якого податкові органи отримують право на його стягнення в судовому порядку.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено в ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

-після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

-сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, п.п. 14.1.153, 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період з кожних конкретних підстав. Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, визначення якого міститься у п.п. 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Норма п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, яка встановлювала, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу, при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється, втратила чинність з 01.01.11 р. у звязку із набранням чинності Податковим кодексом України, у якому подібна норма відсутня.

Норма п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України стосується випадків самостійного погашення податкового боргу платником податків.

Норма п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України стосується випадків збільшення податкового боргу внаслідок адміністративного оскарження.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за N 595/5786, згідно з п. 4.6. якого окрема податкова вимога щодо нового податкового боргу не формується, з часу набрання чинності Податковим кодексом України не діє.

У Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України

24.12.2010 N 1037, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за 1432/18727, який діє з часу набрання чинності Податковим кодексом України, відповідна норма щодо не формування та не направлення окремої вимоги на новий борг відсутня.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати податку на додану вартість є сумою податкового боргу, який виник після набрання чинності Податковим кодексом України і врегулювання спірних відносин в частині права позивача на звернення до суду із зазначеною позовною вимогою повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме з урахуванням п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, згідно якого для виникнення права на стягнення податкового боргу, необхідно настання двох подій, а саме:

- направлення платнику податків податкової вимоги про погашення податкового боргу по кожному виду податку, по кожному податковому періоду окремо;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги

Проте позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано доказів формування та направлення податкової вимоги відповідачу про погашення відповідного податкового боргу з податку на прибуток підприємств на загальну суму боргу, а саме 15474,50 грн.

Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Відповідно до п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Частинами 1,4 ст.70 КАС України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування покладається в спорі на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суд ухвалами від 16.11.2011р. та 05.12.2011р. витребував у позивача докази формування та направлення (отримання) податкової вимоги відповідачу про погашення податкового боргу в розмірі 15474,50 грн., але ухвалу суду позивачем не виконано.

В порядку передбаченому ст.71 КАС України, доказів правомірності, законності та обґрунтованості стягнення суми податкового боргу, яка виникла у 2011 році, позивачем суду не надано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити, оскільки у суду не має правових підстав для стягнення 15474,50 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 14.12.2011р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 19.12.2011р.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

<Текст >

Суддя <підпис >Євдокімова О.О.

<Текст >