Постанова № 21066559, 19.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

19 січня 2012 р. <Текст >Справа №2а-11826/09/4/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників сторін: від позивача - Фірсова С.Г., від відповідача - Еміралієв Е.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" <Список ><Позивач в особі >

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №00003023004/1 від 14.09.2009 року

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000302304/1 від 14.09.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року у сумі 28634,00 грн.; визнання незаконними дій по зменшенню значення рядку 26 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року на 63191,00 грн.; зобов'язання поновити суму 63191,00 у рядку 26 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року.

Позов мотивовано тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято, а оскаржувані дії вчинено на підставі помилкових висновків за актом перевірки позивача щодо порушення останнім правил оподаткування через віднесення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту не в тому податковому періоді, коли постачальниками були виписані податкові накладні, а в пізнішому періоді. Позивач зазначає, що суми податку на додану вартість віднесені до складу податкового кредиту того періоду, коли податкові накладні були фактично ним отримані.

Ухвалами суду від 12.10.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 23.11.2009 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-11757/09/11/0170. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 року постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.10.2010 року у справі №2а-11757/09/11/0170 залишена без змін; ухвалою суду від 19.12.2011 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 19.01.2012 року закрито провадження у справі в частині вимог про визнання незаконними дій по зменшенню значення рядку 26 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року на 63191,00 грн.; зобов'язання поновити суму 63191,00 у рядку 26 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на положення підпунктів 7.2.3, пункту 7.2.8 пункту 7.2, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (чинний до 01.01.2011 року, далі Закон №168). Представник відповідача зазначив, що позивач знехтував приписами вказаних норм, у зв'язку із віднесенням до складу податкового кредиту звітного періоду сум податку за податковими накладними, виписаними постачальниками у попередніх періодах. За твердженням представника відповідача, позивач міг вимагати видачі податкових накладних у періоді їх виписки або міг скористатись правом подати податковому органу разом із податковою декларацією скаргу на постачальника, який відмовився видати податкову накладну.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 14307251, на час виникнення спірних відносин зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Керчі АР Крим.

Посадовими особами податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2009 року та червень 2009 року, за результатами перевірки складено акт від 18.08.2009 року №1398/23-4/14307251.

За висновками даного акту встановлено порушення позивачем приписів підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 та абзацу "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, у результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2009 року на 28634,00 грн. та завищено значення рядку 26 декларації з ПДВ за червень 2009 року на 63191,00 грн.

На підставі даного акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000302304/1 від 14.09.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року у сумі 28634,00 грн.

Судом встановлено, що у декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року позивачем задекларовано значення рядку 25.1 "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" у розмірі 4316530,00 грн. (а.с. 61), а у декларації за червень 2009 року позивач задекларував значення рядку 26 "залишок від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" у розмірі 5464704,00 грн.

Висновки за актом перевірки про порушення позивачем правил оподаткування пов'язані із тим, що до складу податкового кредиту у травні 2009 року позивач відніс суми податку на додану вартість у розмірі 28633,85 грн. за податковими накладними, виписаними у червні, липні, серпні, грудні 2008 року, січні та березні 2009 року (а.с. 31).

Також перевіркою встановлено, що позивач відніс до складу податкового кредиту у червні 2009 року суми податку за податковими накладними, виписаними у квітні, грудні 2008 року, січні, лютому, березні та квітні 2009 року (а.с. 45).

В акті перевірки зазначено, що позивач не використав свого права надати скаргу на постачальників, які не видали своєчасно податкову накладну, в порушення чинного законодавства самостійно прийняв рішення про відстрочення свого права на податковий кредит.

Згідно із абзацами 1, 2 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Таким чином, вказаною нормою передбачено право платника податків подати скаргу на постачальника, який відмовився від надання податкової накладної, що не може розглядатись як обовязок такого платника податків подавати скаргу у будь-якому випадку не отримання податкових накладних в період їх виписки.

За таких обставин суд відхиляє помилкові доводи відповідача, якими він обґрунтовує правомірність висновків за актом перевірки, щодо нехтування позивачем права подати скаргу на постачальника.

Суд, при цьому, враховує положення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168, згідно із якими не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, віднесення сум податку до складу податкового кредиту можливо лише в періоді, коли податкові накладні було фактично отримано.

Судом встановлено, що податковий кредит позивача за травень і червень 2009 року позивач сформував на підставі податкових накладних, отриманих саме у цих податкових періодах, що підтверджується відомостями реєстрів отриманих податкових накладних.

Згідно із підпунктом 7.7.1 та абзацом "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В акті перевірки не міститься даних, що надавали б підстави для висновку про порушення позивачем безпосередньо приписів вказаних норм.

Враховуючи викладене, суд вважає помилковими висновки податкового органу про завищення заявленої суму бюджетного відшкодування за травень 2009 року на 28634,00 грн. та завищення значення рядку 26 декларації з ПДВ за червень 2009 року на 63191,00 грн.

Незаконність висновків за актом перевірки від 18.08.2009 року №1398/23-4/14307251 встановлено також постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.10.2010 року у справі №2а-11757/09/11/0170, яку залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 року.

Тож вимоги про визнання незаконним і скасування податкового повідомлення-рішення №00003023004/1 від 14.09.2009 року підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 19.01.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 24.01.2012 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0000302304/1 від 14.09.2009 року про зменшення задекларованого Відкритим акціонерноим товариством "Суднобудівний завод "Залів" (ідентифікаційний код 14307251) бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року у сумі 28634,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Циганова Г.Ю.

<Текст >