Постанова № 21066517, 02.08.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

02 серпня 2011 р. 12:40 Справа №2а-6111/11/0170/7 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Лотакові А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства " Міжнародний аеропорт "Сімферополь" <Список ><Позивач в особі >

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача представник за довіреністю ОСОБА_1

від відповідача представник за довіреністю ОСОБА_2

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь та просить скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення рішення №0000114102 від 13.05.11р. Позивач вказує на необґрунтованість зроблених відповідачем в ході перевірки висновків щодо порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» в частині формування позивачем податкового кредиту, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, за таких підстав позивач вважає його неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач щодо позовних вимог заперечує, просить відмовити в їх задоволенні, вважає зроблені в акті перевірки висновки повними, обґрунтованими, в звязку з чим вказує, що підстав для скасування податкового повідомлення рішення немає.

Розглянувши матеріалі справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» є юридичною особою, 04.02.08р. зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №634344.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності формування податкового кредиту за рахунок підприємства Кооператив «Монтажник» за грудень 2010р., за результатом якої складений акт перевірки від 26.04.11р. №162/41-2/01130621 (а.с.10-13) (далі акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення №0000114102 від 13.05.11р. (а.с.9), яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 50958грн. основного платежу та 12739,5грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У період, що перевірявся відповідачем, був чинним Закон України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до висновку акту перевірки, відповідач встановив порушення позивачем п.п. 7.4.1. п.7.4, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 50958грн.

Відповідно до акту перевірки, під час перевірки встановлено, що позивачем було сформовано податковий кредит за рахунок Кооперативу «Монтажник».

Підставою обґрунтування вказаного факту відповідач в акті зазначає акт перевірки Кооперативу «Монтажник» від 28.03.11р. №3355/23-4/22295450, яким було встановлено завищення Кооперативом «Монтажник» податкових зобовязань в сумі 65,8тис. грн.

З акту перевірки вбачається, що відповідачу для перевірки були надані документи, зокрема таки як: договори підряду, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні.

Оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Платники податку на додану вартість, обєкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені Законом України «Про податок на додану вартість», який, як зазначалося вище, діяв на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень. З положень даного закону вбачається наступне.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Відповідно до п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. статті 5 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п.п.7.2.1 . п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити

зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Замовник) та Кооперативом «Монтажник» (Підрядник) був укладений договір підряду №578.28.4.Р.10.10 від 04.10.2010р. (а.с.23-27), предметом якого є реконструкція будівлі внутрішніх авіаліній (монтаж металоконструкцій). Сторонами укладений акт приймання виконаних будівельних робіт.

Кооперативом «Монтажник» позивачу були виписані податкові накладні (а.с.14-19): №243 від 14.12.10р. на суму ПДВ 6293,74грн.; №246 від 17.12.10р. на суму ПДВ 2446,50грн.; №249 від 21.12.10р. на суму ПДВ 2472,36грн.; №251 від 22.12.10р. на суму 34813,14грн.; №257 від 24.12.10р. на суму ПДВ 1048,52грн.; №265 від 29.12.10р. на суму ПДВ 3885,02грн.

Акт перевірки свідчить, що вказані податкові накладні були надані відповідачу для проведення перевірки, про що вказано в акті.

Згідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за N 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4. вказаного положення встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

З урахуванням вказаних норм, досліджені відповідачем під час перевірки позивача податкові накладні потрібно вважати первинними документами.

Виходячи з положень вказаних норм закону, суд, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних приходить до висновку про те, що позивачем правомірно здійснювалося формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

Таким чином, позивачем під час формування податкового кредиту було дотримано положення Закону України “Про податок на додану вартість”, а висновки відповідача про порушення норм п.п. 7.4.1. п.7.4, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є необґрунтованими.

Крім того, реальність операції між позивачем та підрядником підтверджується акт готовності обєкта (реконструкції будівлі внутрішніх авіаліній розташованого на пл. Аеропорту 10 із збільшенням площі забудови) к експлуатації №1 від 28.04.11р.

В акті вказано, що субпідрядником з будівництва є Кооператив «Монтажник», який виконав роботи з монтажу металевих конструкцій.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем Закону України “Про податок на додану вартість” суд зазначає наступне.

Наказом ДПА України від 22.12.10р. №984 затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до п. 3 розділу І вказаного Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 4 розділу І Порядку встановлено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 5 розділу І Порядку встановлено, що за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 розділу І Порядку встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпунктом 5.2. Пункту 5 розділу ІІ Порядку, встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

З акту перевірки вбачається, що відповідачем в обґрунтування висновків викладений зміст іншого акту перевірки, який складений за результатом перевірки контрагента позивача, при цьому акт перевірки Відкритого акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» фактично не містить даних, які б свідчили про дослідження відповідачем реальності операції на підставі якої позивачем сформований податковий кредит, у відповідності до норм Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що вказує на неповноту проведення перевірки та неповноту зясування всіх обставин, а також про порушення встановленого порядку проведення перевірки.

З положень вказаних норм вбачається, що акт перевірки є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, в звязку з чим діючим законодавством встановлений порядок оформлення результатів перевірок, якого податкові органи повинні дотримуватися.

З вказаного вбачається, що відповідач зробив висновки про порушення Закону України «Про податок на додану вартість» без фактичного дослідження обставин, які мали суттєве значення для такого висновку, що вказує на необґрунтованість висновків.

Посилання в акті перевірки Відкритого акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» на акт перевірки Кооперативу «Монтажник» від 28.03.11р. №3355/23-4/22295450 не є належним обґрунтуванням висновків перевірки, оскільки такий акт перевірки не є відповідним рішенням, а лише фіксує факти проведеної перевірки та не може бути підставою для встановлення факту відсутності реальності здійснення господарської операції та відсутності підстав для формування податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріали справи свідчать про те, що висновки відповідача зроблені в акті перевірки про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завишення податкового кредиту з ПДВ є необґрунтованими, в звязку з чим прийняте на їх підставі податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З викладеного вище суд не приймає до уваги доводи відповідача по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню.

Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 08.08.2011р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополь №0000114102 від 13.05.11р., яким Відкритому акціонерному товариству «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 50958грн. основного платежу та 12739,5грн. штрафних санкцій.

3. Стягнути з державного бюджету України на користь Відкритому акціонерному товариству «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» 3,40 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

<Текст >

Суддя <підпис >Маргарітов М.В.

<Текст >