Постанова № 2105504, 14.05.2007, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Справа №2-а-310/07

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2007 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської

області в складі: головуючого Грицака P.M.

при секретарі Лікар І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернопільського міського відділу УМВСУ в Тернопільській області до ОСОБА_1про примусове (під конвоєм) видворення іноземців за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ТМВ УМВСУ в Тернопільській області звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1про його затримання і примусове (під конвоєм) видворення за межі України із забороною в'їзду терміном на 5 років, посилаючись на те, що в 2002 році ОСОБА_2прибув в Україну по студентській візі на запрошення Тернопільського державного університету, та був зарахований студентом вказаного вузу. Згідно клопотання ТДМУ він зареєстрував свій національний паспорт в ВГІ та РФО ТМВ УМВСУ в Тернопільській області терміном до 15.09.2003 року з неодноразовим продовженням терміну перебування на території України до 10.02.2007 року. Наказом ректора ТДМУ № 261 від 11.01.2007 року ОСОБА_2було відраховано з числа студентів ТДМУ. Однак, після закінчення терміну перебування в Україні він з України не виїхав та не звернувся до органи внутрішніх справ для продовження терміну перебування в Україні, що було виявлено 21 березня 2007 року. За порушення законодавства про правовий статус іноземців ОСОБА_2було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП. Оскільки в громадянина Індії ОСОБА_1відсутні підстави для перебування на території України: він втратив зв'язок з приймаючою стороною, відсутні законні джерела існування та існують вагомі підстави вважати, що він добровільно не залишить межі України, тому просить суд його затримати та видворити за межі України в примусовому порядку (під конвоєм) із забороною в'їзду терміном на 5 років.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, зіславшись на мотиви викладенні в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав і не заперечив проти його задоволення, пояснивши суду, що не має коштів на добровільний виїзд за межі України.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав:

Громадянин Індії ОСОБА_2прибув в Україну по національному паспорті громадянина Республіки Індії № Е 2НОМЕР_1, виданому 25.09.2002 року з терміном дії до 24.09.2012 року для навчання у Тернопільській державній медичній академії. Термін його перебування в Україні було продовжено до 10.02.2007 року.

Згідно наказу від 11.01.2007 року № 261 (д), виданого ректором ТДМУ ім. Горбачевського, ОСОБА_1відраховано з четвертого курсу за неоплату навчання. Таким чином, відповідач втратив зв'язок з приймаючою стороною.

В порушення п. 27 "Правил в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 року, відповідач після закінчення відповідного терміну перебування, з України не виїхав та в органи внутрішніх справ для продовження терміну перебування в Україні, не звертався.

У зв'язку з цим 21.03.2007 року постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1

 2

ст. 203 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 грн. в дохід держави.

Рішенням Тернопільського міського відділу УМВСУ в Тернопільській області від 05.04.2007 року постановлено громадянина Республіки Індії ОСОБА_1видворити за межі України та зобов'язати його покинути територію України до 12.04.2007 року. З даним рішенням відповідач був ознайомлений, однак добровільно його не виконав.

Відповідно до ч.3 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців», іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк зазначений у рішенні про видворення.

Судом встановлено, що відповідач ухилився від добровільного виконання рішення про видворення за межі України.

Таким чином, суд вважає, що позов ТМВ УМВСУ в Тернопільській області є підставний і підлягає до часткового задоволення шляхом затримання і примусового (під конвоєм) видворення відповідача за межі України, а також стягнення з нього судового збору в розмірі 3,40 грн.

Що стосується позовних вимоги про заборону відповідачу в'їзду в Україну терміном на 5 років, то вони є безпідставні і не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки вирішення даних питань у відповідності до ст. 17 постанови Кабінету Міністрів від 29.12.1995 року № 1074 «Про правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзд з України і транзитного проїзду через її територію» зі змінами та доповненнями покладено на органи внутрішніх справ.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17, 50, 158, 160, 162 п.7 ч. 2 , 186 КАС України, ст. ст. 25, 30, 32 Закону України «Про правовий статус іноземців», ст. 17 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 року № 1074 «Про правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзд з України і транзитного проїзду через її територію», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Затримати та примусово (під конвоєм) видворити іноземця - громадянина Республіки Індії ОСОБА_1за межі України.

Стягнути з ОСОБА_1судовий збір в дохід держави в розмірі 3 (три) грн. 40 коп. (р/р 3141953770002, МФО 838012, код одержувача: 23588119 у ГУДК України в Тернопільській області. Код бюджетної класифікації 22090100). В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову суду звернути до негайного виконання.