Рішення № 21054548, 26.01.2012, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/2-5176/11

                                                  З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2011 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Буран О. М.

при секретарі – Татар Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Демарк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ «Демарк» звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на користь ПАТ «Демарк» заборгованість за кредитом на загальну суму 15094,72 гривень та судові витрати у розмірі 150,95 гривень – державне мито та 120,00 гривень – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 22 березня 2007 року між ПАТ «Демарк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 92-057 на суму 10000,00 гривень, строком повернення до 20 березня 2009 року із сплатою 28% річних за користування кредитом. Договором №1 від 20.03.2009 року про внесення змін до кредитного договору № 92-057 від 22.03.2007 року, погашення залишку кредиту перенесено на 19.03.2010 року. У зв’язку з тим, що позичальник належним чином свої обов’язки по сплаті кредиту, відсотків та комісії не виконує, виникла прострочена заборгованість.

У судове засідання представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити їх позов, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать розписки про отримання судових повісток, причини своєї неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів.

          Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що позовні вимоги підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що 22 березня 2007 року між ПАТ «Демарк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 92-057 на суму 10000,00 гривень, строком повернення до 20 березня 2009 року із сплатою 28% річних за користування кредитом.

Позивач повністю та в строки виконав зобов’язання по даному договору, шляхом видачі готівки позичальнику, що підтверджується заявою про видачу готівки від 22.03.2007 року. (а.с. )

Пунктом 6.1 Кредитного договору встановлено, що позичальник зобов*язується виконувати умови цього договору, несе відповідальність за невиконання договору, згідно з його положеннями.

Договором №1 від 20.03.2009 року про внесення змін до кредитного договору № 92-057 від 22.03.2007 року, погашення залишку кредиту перенесено на 19.03.2010 року.

Як було встановлено у судовому засіданні, відповідач свої зобов’язання не виконує, що є порушенням умов кредитного договору та чинного законодавства України, в тому числі цивільного кодексу України, Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Ч. 1 ст. 1054 ЦК України, встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 даною статтею передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору.

          Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, боржник, що не повернув вчасно кредитні кошти, зобов’язаний сплатити кредитору неустойку.

          У зв’язку з тим, що позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконує свої обов’язки, виникла заборгованість, яка станом на 21.03.2011 року складає: залишок заборгованості за кредитом – 7048,00 гривень; заборгованість за відсотками – 4116,87 гривень; заборгованість по сплаті комісії – 1250,00 гривень; пеня за несплату кредиту – 1201,25 гривень; штраф за порушення строку сплати відсотків – 720,00 гривень; пеня за несплату відсотків – 758,60 гривень. Загальна сума боргу за кредитним договором № 92-057 від 22.03.2007 року складає 15 094 (п*ятнадцять тисяч дев*яносто чотири) гривень 72 копійок.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачами кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті державного мита у розмірі 150,95 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню, так як не одержання прибутку банку від виконання банківських операцій може призвести до порушення фінансового стану установи, акції якої повністю належать державі, а відтак до зменшення надходжень до бюджету в якості платежів та податків, що негативно вплине на можливість кредитування вітчизняного виробника, розвитку ощадної справи, всебічного банківського обслуговування юридичних та фізичних осіб.

Керуючись ст. ст. 3, 88, 118, 151-153, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 554, 559, 624, 629, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк «Демарк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Демарк» заборгованість за кредитним договором №92-057 від 22.03.2007 року у розмірі 15 094 (п*ятнадцять тисяч дев*яносто чотири) гривень 72 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Демарк» витрати по сплаті держмита у розмірі 150 (сто п*ятдесят) гривень 95 копійок та витрати на інформаційно – технічне забезпечення справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів після отримання копії рішення відповідачем, рішення набирає законної сили. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя О.М. Буран