Рішення № 21051, 26.06.2006, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 39/159

26.06.06

За позовом Державного підприємства "Проектний інститут "Укрметротунельпроект"

до Комунального підприємства "Київський метрополітен"

Третя особа Головне фінансове управління Київської міської державної адміністрації

про стягнення 10159,19 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Вдовичен О.О. (дов. № 1 від 27.03.2006 р.);

Максименюк О.М. (дов. № 1 від 27.03.2006 р.);

Янікін В.В. (дир.)

Від відповідача: Акімова А.В. (дов. № 1549-11 від 21.07.2005 р.)

Від третьої особи: Соломенко Н.О. (дов. № 048-9-04/510 від 26.06.2006 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 10159,19 грн. заборгованості за договором на виконання авторського нагляду за будівництвом № 90/03 від 03.11.2003 року та додатковою угодою № 1 від 05.03.2004 р. до зазначеного договору. Зазначена сума включає в себе: 8560,80 грн. основного боргу, пеню в розмірі 814,22 грн., інфляційні збитки в розмірі 590,70 грн. та три проценти річних в розмірі 193,47 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання вимог зазначеного договору виконав на користь відповідача роботи, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті виконаних робіт не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою суду від 15.05.2006 р. порушено провадження у справі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким проти заявлених позовних вимог заперечив.

Ухвалою суду від 14.06.2006 р. розгляд справи відкладався, відповідно до ст. 77 ГПК України, та залучено на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Головне фінансове управління Київської міської державної адміністрації.

В судовому засіданні, призначеному на 26.06.2006 р., за згодою сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2003 року між Державним підприємством “Проектний інститут “Укрметротунельпроект” (позивачем) і структурним підрозділом “Дирекція будівництва метрополітена” Комунальним підприємством “Київський метрополітен” (відповідачем) укладено договір на виконання проектно-вишукувальної документації № 90/03, відповідно до п. 1.1. якого замовник (відповідач) доручив, а виконавець (відповідач) –зобов‘язався виконати відповідно до умов цього договору –“Здійснення авторського нагляду за будівництвом дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від ст. “Харківська” до Харківської площі (І пусковий комплекс)”.

Відповідно до п. 2.1. договору № 90/03 від 03.11.2003 р., за здійснення авторського нагляду відповідно до даного договору замовник перераховує виконавцю згідно кошторису № 90/03 (додаток № 1) та протоколу погодження про договірну ціну на виконання авторського нагляду (додаток № 2): авторський нагляд –3198,00 грн., крім того ПДВ –639,60 грн., всього –3837,60 грн. Оплата, відповідно до п. 2.2. договору: з моменту оформлення договору за фактично здійснені виходи на авторський нагляд.

Згідно умов договору (п. 3.2.) замовник на протязі 5-ти календарних днів після отримання акту виконання авторського нагляду повинен направити виконавцю підписаний акт виконаних робіт і провести оплату.

05.03.2004 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 90/03 від 03.11.2003 р., відповідно до п. 5 якої загальна вартість робіт, які мають бути виконані відповідно з цією додатковою угодою, склала: авторський нагляд - 30914,00 грн., крім того ПДВ –6182,80 грн., всього –37096,80 грн., у тому числі на 2004 рік –27224,00 грн., крім того ПДВ –5444,80 грн., всього 32668,80 грн. Оплата проводиться за фактично здійснені виходи на авторський нагляд.

Позивач на виконання умов договору № 90/03 від 03.11.2003 р. та додаткової угоди № 1 від 05.03.2004 р. до цього договору виконав на користь відповідача роботи, що підтверджується підписаним обома сторонами Актом здійснення авторського нагляду за будівництвом № 98 від 15.06.2005 р. на суму 8560,80 грн.

Зобов‘язання по оплаті виконаних позивачем робіт згідно зазначеного акту здійснення авторського нагляду за будівництвом відповідачем не виконано.

01.12.2005 р., 24.10.2005 р. та 26.01.2006 р. позивач направляв на адресу відповідача претензії: № К-15/1200, № К-15/1044 та за № К-15/81 з вимогою сплатити суму заборгованості. Відповідач залишив зазначені претензії без відповіді та задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить по зазначеному договору 8560,80 грн.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 р. встановлено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов‘язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли після набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р., а тому до вказаних відносин повинен застосовуватися ЦК України.

Оскільки, обов‘язок відповідача по сплаті грошових коштів виник після набрання чинності ЦК України, підлягають застосуванню саме його норми.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 8560,80 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 р. встановлено, що правила Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 01.01.2004 р., була встановлена інша відповідальність за такі порушення. Таким чином, щодо відповідальності за порушення умов договору, суд застосовує правила Цивільного кодексу Української РСР.

У відповідності із ст. 179 ЦК Української РСР, неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник зобов‘язаний сплатити кредитору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов‘язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до ст. 180 ЦК Української РСР, угода про неустойку (штраф, пеню) повинно бути здійснено у письмовій формі.

Пунктом 4.2. договору 90/03 від 03.11.2003 р. передбачено, що у разі затримки оплати виконаних робіт замовником більше 30 днів, останній сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% за кожний день затримки від вартості робіт по договору за винятком авансу, але не більше двох облікових ставок НБУ. Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань” передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 814,22 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 214 Цивільного кодексу Української РСР, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів (ст. 625 ЦК України).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 590,70 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних в розмірі 193,47 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства “Київський метрополітен” (03055, м. Київ, пр-т. Перемоги, 35; код ЄДРПОУ № 03328913, рахунок № 26007301230090 в філії “Жовтневе відділення Промінвестбанку в м. Києві”, МФО 322067), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного підприємства “Проектний інститут “Укрметротунельпроект” (01054, м. Київ, вул. Воровського, 21, кв. 1; код ЄДРПОУ № 01388443; рахунок № 2600000019427 в філії ВАТ КБ “Хрещатик” в м. Києві, МФО 300670) 8560,80 грн. (вісім тисяч п‘ятсот шістдесят гривень 80 коп.) основного боргу, 814,22 грн. (вісімсот чотирнадцять гривень 22 коп.) пені, 590,70 грн. (п‘ятсот дев‘яносто гривень 70 коп.) інфляційних збитків, 193,47 грн. (сто дев‘яносто три гривні 47 коп.) три проценти річних, 102 (сто дві) грн. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.