Рішення № 21042695, 24.01.2012, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 2/2220/218/2012

2220/164/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 року Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області

у складі :

головуючої судді Мазур Н.В.,

при секретаріЯрощук Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та скасування його реєстрації,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та скасування його реєстрації.

В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_2. Всі обовязки по утримуванню житлового приміщення покладені на неї і вона їх виконує. Відповідач, зареєстрований за зазначеною адресою, але там не проживав з 2005 року так, як перебував на заробітках в Португалії. 22 липня 2008 року шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвано. 8 грудня 2011 року ОСОБА_2 повернувся і з того часу став мешкати в її будинку в супереч її волі. Добровільно знятися з реєстрації не бажає, що порушує її право на вільне розпорядження майном. Просить відповідно до ст.405 Цивільного кодексу України визнати його таким, що втратив право на користування цим житлом, оскільки був відсутній в належному їй будинку близько 10 років і не має права на даний будинок та визнати його таким, що втратив право бути зареєстрованим в даному будинку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, просила його задовольнити, визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням будинком АДРЕСА_2, оскільки останній в даному будинку тривалий час не проживав, однак рахується зареєстрованим в домовій книзі. Заперечує факт чинення перешкод ОСОБА_2 у користуванні будинком.

Крім того, пояснила, що ОСОБА_2 проживаючи в даному будинку систематично порушує правила співжиття, що робить неможливим для інших осіб проживання з ним в одному будинку.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 про визнання втратившим право користування жилим приміщенням та скасування реєстрації не визнав та пояснив, що спірний будинок АДРЕСА_2 придбаний ним та позивачем під час перебування в шлюбі на підставі договору обміну, відповідно до якого вони придбану квартиру за договором купівлі-продажу від 03.10.1990 року обміняли на будинок АДРЕСА_2. Вважає, що він має право на частину будинку, зареєстрований там на законних підставах. Проте позивач та їх повнолітні діти чинять йому перешкоди у користуванні будинком і тому між ними виникають сварки та суперечки. Просить в позові ОСОБА_1 відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи суд знаходить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 71, 72, 107 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача, або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням в наслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться у судовому порядку. У разі вибуття наймача та членів його сімї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття.

Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сімї власника житла втрачає право на користування чим житлом у разі відсутності члена сімї без поважних причин понад 1 рік, якщо інше не встановлено між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. ст. 383, 391 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для проживання та має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 17.10.1983 року по червень 2008 року.

Сторонами не оспорюється, що жилий будинок АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1, на праві приватної власності на підставі договору обміну від 31.10.2000 року, відповідно до якого ОСОБА_1 обміняла квартиру АДРЕСА_1, яка належала їй на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.1990 року, на спірний будинок.

З копії договору обміну від 31.10.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом вбачається, що спірний будинок АДРЕСА_2 придбаний сторонами на підставі відплатного договору договору обміну, під час перебування в зареєстрованому шлюбі, відповідно до якого було обмінено квартиру АДРЕСА_1 і яка придбана на позивача за договором купівлі-продажу від 3.10.1990 року

За таких обставин суд вважає, що жилий будинок по АДРЕСА_2 відповідно до ст. 60 СК України являється спільною сумісною власністю подружжя.

Доказів того, що спірний будинок належить на праві приватної власності лише позивачу, остання суду не надала і таких не здобуто в ході судового розгляду.

А тому, у суду відсутні підстави для визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, оскільки не є членом сімї власника житла, а дане жиле приміщення - будинок належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

Крім того, судом встановлено і що сторонами не оспорюється, відповідач ОСОБА_2 з 8.12.2011 року проживає у спірному будинку. Наведене свідчить про відновлення відповідачем свого права на проживання у спірному будинку.

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що відповідач порушує правила співжиття, що робить неможливим проживання з ним в одному будинку, що останній не сплачує комунальні послуги не є підставою визнати останнього відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України таким, що втратив право на користування цим житлом та зняття його з реєстрації.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 319, 321, 322, 386, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та скасування його реєстрації відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя