Рішення № 21028655, 17.01.2012, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

2-2607/11

2/538/8847/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2012 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шиян В. В.

при секретарі Сагіровій Ю.В.

за участю прежставника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В:

10 серпня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на квартиру.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на ті обставини, що вона є власником 4/6 часток квартири АДРЕСА_1 . Також власниками квартири є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 яким належить по 1/6 частки квартири. Квартира є двокімнатною квартирою жилою площею 30 кв.м. та має суміжні жили кімнати. Відповідачі тривалий час в спірній квартирі не проживають. Враховуючи неприязні стосунки між нею та відповідачами спільне проживання в спірній квартирі не можливо. Враховуючи вищенаведене, просить суд припинити право власності ОСОБА_3 на 1/6 частку та ОСОБА_4 на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги повністю та пояснила, що з 13 серпня 1998 року вона та її чоловік ( нині померлий) були власниками квартири АДРЕСА_1. Після смерті її чоловіка спадщину прийняли вона та діти від першого шлюбу її чоловіка відповідачі по справі. Після смерті її чоловіка ОСОБА_5 з 15 березня 2006 року відповідачі взагалі не зявлялися в спірну квартиру, не приймали участь в її утриманні, ремонті та зберіганні. На даний час вона хоче зробити ремонт у всій квартирі, але не може в повній мірі розпоряджатися своєю власністю, оскільки в спірній квартирі є частки відповідачів. Просить суд задовольнити її позов.

Представник позивача ОСОБА_1 повністю підтримала позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 та пояснила, що позивачкою було проведено оціночну експертизу, згідно якої ринкова вартість квартири складає 146291,00 гривень. Згідно з цього розрахунку кожному відповідачів належить по 24381,81 гривні. Позивачка поклала вказані гроші на депозитний рахунок Територіального управління судової адміністрації та готова сплатити вказані гроші кожній стороні. Враховуючи що частки відповідачів у праві власності на квартиру не значні, а спільне користування квартирою не можливо, просить суд припинити право власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 на 2/6 частки квартири АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_2 право власності на вказані 2/6 частки на вищевказану квартиру. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 ОСОБА_4 по 24381,81 гривень в рахунок компенсації їх частки.

Відповідач ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечує та пояснив, що квартиру АДРЕСА_1 було надано його батькам. Потім після смерті матері, його батько одружився з позивачкою і вони разом приватизували спірну квартиру. Він не проживає в квартирі з 1985 року, але вважає вказану квартиру своєю, оскільки він прожив в ній все своє дитинство. На даний час у нього власна квартира де він проживає зі своєю сімєю, але він не бажає віддавати свою частку позивачці ОСОБА_2, так як йому необхідно житло, і у нього є дочка який нема де жити. Вважає, що вартість квартири згідно оціночної експертизи значно занижена. Від проведення альтернативної експертизи відмовляється, але вважає, що вартість його частки складає 30000,00 гривень. При цьому пояснює, що гроші йому не потрібні, оскільки йому потрібна квартира. Просить у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Відповідачка ОСОБА_6 позовні вимоги ОСОБА_7 не визнала та пояснила, що вона не проживає в спірній квартирі з 1990 року. Виписалася з квартири для того, щоб отримати своє житло. На даний час у неї є окрема квартира де вона проживає зі своєю родиною. Від отримання грошової компенсації вона відмовляється, оскільки їй гроші не потрібні, їй потрібна квартира. При тому пояснила, що вони не чинять перешкоди в користуванні квартирою ОСОБА_2, не заперечує проти проведення ремонту у вказаній квартирі, але в ремонті допомагати не буде, оскільки сама в квартирі не проживає. Від проведення альтернативної оціночної експертизи відмовляється, просить у задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши наданні докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, сторони у справі є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Зокрема, ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 13 серпня 1998 року належить Ѕ частини квартири, а на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Четвертою Маріупольської державною нотаріальною конторою 22 вересня 2006 року належить 1/3 частка квартири, а всього 4/6 частки квартири; ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Четвертою Маріупольської державною нотаріальною конторою, належить1/6 частка квартири, ОСОБА_4 належить 1/6 частка квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Четвертою маріупольської державною нотаріальною конторою. Вказаний факт сторонами визнається.

У спірній квартирі зареєстрована та постійно проживає ОСОБА_2 має постійну реєстрацію з 26 жовтня 1993 року.

Згідно пояснень відповідача ОСОБА_3 він проживає окремо в квартирі АДРЕСА_2, яка є його власністю. Зі спірної квартири виписався в 1985 році для того щоб отримати інше житло.

Згідно пояснень відповідачки ОСОБА_4, вона проживає в АДРЕСА_3. Зі спірної квартири виписалася в 1990 році для того щоб отримати інше житло. На даний час має у власності квартиру АДРЕСА_3.

Відповідно до ч.3 ст. 358 ЦПК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно до ст. 364 ЦК України та розяснень, викладених у п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 жовтня 1991 року „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок ”, у разі неможливості поділу в натурі жилого будинку (квартири), що знаходиться у спільній частковій власності, суд може за відповідним позовом установити порядок користування сторонами цією частиною, при якому відособленні приміщення передаються їм у користування відповідно до частки кожної з них у праві власності, а інші приміщення і будівлі залишаються у спільному користуванні.

Згідно технічного паспорту БТІ квартира АДРЕСА_1 складається з приміщень: жилих кімнат, площею 12,7 кв.м, 17,3 кв.м; коридору, площею 3,8 кв.м; кухні, площею 6,0 кв.м; вбиральні площею 0,8 кв.м., ванної кімнати площею 2,1 кв.м, вбудованої шафи площею 0,3, 0,5 кв.м., всього 43,5 кв.м, з яких 30,0 кв.м є жилою площею. Отже, виходячи з вимог закону на належну ОСОБА_3, 1/6 частину спірної квартири припадає 5,0 кв.м жилої площі (30,0), та ОСОБА_4 на 1/6 частку спірної квартири припадає 5,0 кв.м. жилої площі.

Спірна квартира не містить кімнати саме такої жилої площі, найменша жила кімната має площу 12,7 кв.м, що на 7,7 кв.м. більше ніж 1/6 частка. Відступ від частки у квартирі 7,7 кв.м. є значним, що буде порушувати права іншого співвласника. При цьому суд звертає увагу, що відповідачі дорослі люди у яких є свої сімї, та вони навидь не можуть проживати в одній кімнаті.

Наразі, законодавцем передбачений вичерпний перелік підстав, за наявності кількох або будь-якої з них можливе вирішення судом питання про припинення права на частку в спільному майні за вимогою інших співвласників.

Так, відповідно до ч.1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Як вже зазначалося, виділити в натурі 1/6, 1/6 та 4/6 частки квартири з утворенням окремих квартир, які б відповідали вимогам діючих будівельних норм, не уявляється можливим. Отже, квартира АДРЕСА_1 загальною площею 43,5 кв.м, складається з двох жилих кімнат площею 30,0 кв.м, є неподільною в натурі.

Судом встановлено, що між сторонами склалися такі стосунки, що спільне користування квартирою є неможливим: неприязні стосунки між сторонами, не бажання спільного спілкування та таке інше.

За таких певних обставин, враховуючи, що квартира є неподільним, 1/6 частка, що належить ОСОБА_3, та 1/6 що належить ОСОБА_4 є незначною, а спільне володіння та користування ним є неможливим, суд приходить до висновку про можливість припинення права власності ОСОБА_3 на 1/6 частку та ОСОБА_4 на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1.

Визначаючи розмір грошової компенсації за припинення права на частку в спільному майні, суд виходить з наступного.

Як розяснено в абз. 3, 4 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 жовтня 1991 року „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок”, розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди судом по дійсній вартості будинку. При цьому, під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за якої він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Як зазначено у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 2 серпня 2011 року, дійсна ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 2 серпня 2011 року складає 146291,00 гривен, а 1/6 частка відповідно 24381,84 гривен.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечуючи проти висновків даної експертизи щодо визначення вартості спірного будинку, та вказуючи, що 1/6 частка квартири коштує 30 000,00 гривен, разом з тим не надали будь-яких доказів цього, від проведення додаткової експертизи відмовилися.

За змістом ч.2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно квитанції № А-4-1538 від 25 листопада 2011 року на депозитний рахунок Територіального управління судової адміністрації в Донецький області внесено вартість 2/6 частин вартості квартири АДРЕСА_1 в сумі 48763,66 гривень.

Враховуючи наведене, грошові кошти в сумі 48763,66 гривен, попередньо внесені позивачкою ОСОБА_2 на депозитний рахунок, підлягають зверненню на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рахунок компенсації кожному вартості 1/6 частини квартири АДРЕСА_1

Оскільки право власності ОСОБА_3, та ОСОБА_4, на 1/6 частину спірної квартири припинено, а ОСОБА_2 сплачена грошова компенсація цієї частки, право власності на 2/6 частини квартири АДРЕСА_1 має бути визнано за ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

Відповідно до ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб , поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

Позивачкою не було заявлено позовних вимог щодо відшкодування їй судових витрат, тому суд на підставі ст.. 11 ЦПК України не розглядає це питання.

На підставі ст. ст. 358, 364, 365 ЦК України,п.6 Постанови верховного Суду України № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на жилий будинок», керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на квартиру задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати право власності на 2/6 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок компенсації 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 24 381 (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят одна гривня) 84 копійки, які знаходяться на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецької області № 37317004001000 код 26288796 ГУ ДКУ в Донецькій області 834016 (платник ОСОБА_2), шляхом виплати вказаних коштів ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок компенсації 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 24 381 (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят одна гривня) 84 копійки, які знаходяться на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецької області № 37317004001000 код 26288796 ГУ ДКУ в Донецькій області 834016 (платник ОСОБА_2), шляхом виплати вказаних коштів ОСОБА_4.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя ______