Рішення № 21028316, 24.01.2012, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа №2-864

                                                                                                              2011 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2011 року Ленінський районний суд м.Луганська у складі:

головуючого судді Бугери О.В.,

при секретарі Тихенькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват банк»в особі Луганської філії про визнання договору застави рухомого майна припиненим, у зв’язку із реалізацією майна, розірвати кредитний договір, зобов’язати припинити нарахування процентів, винагороди, штрафу, пені, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват банк»в особі Луганської філії про визнання договору застави рухомого майна припиненим, у зв’язку із реалізацією майна, розірвати кредитний договір, зобов’язати припинити нарахування процентів, винагороди, штрафу, пені, у ході розгляду справи позовні вимоги були уточнені, в обґрунтування якого вказав наступне, що 22 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № DN80AV000004047 на придбання автомобілю. Строк дії кредитного договору –з 22 листопада 2007 року по 21 листопада 2014 року про що зазначено у п. 7.1. кредитного договору.

21.11.2007 року між позивачем та ЗАТ «Страхова компанія»«ІНГОСТРАХ»було укладено договір страхування № DN80AК00062219 відповідно до якого сума страхового платежу складає 4069 грн. строк дії договору –12 місяців. Саме ця сума була перерахована банком та підлягає поверненню за рахунок позивача. Для забезпечення повернення кредиту між позивачем ті відповідачем було укладено договір застави рухомого майна від 22.11.2007 року, а саме автомобіль Scoda Fabia 2007 року випуску, держномер ВВ 1982 ВВ.

Позивач посилався на те, що за умовами договору страхування сума 6234,48 доларів США не була одразу перерахована банком на рахунок страхової компанії, сума страхового платежу складала 4069 гривень строк дії договору 12 місяців. Саме ця сума була перерахована Банком та на думку позивача підлягає поверненню.

Зазначав, що за період з 20.12.2007 року по 09.02.2009 року він сплатив за договором 3476,71 доларів США та 2919,77 грн. Внаслідок погіршення фінансового стану, запропонував відповідачу скористатися його правом задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави, що передбачено п. 2.3.7. кредитного договору. 12.02.2009 року предмет застави було доставлено за адресою вказаною у п. 34.8 договору застави. Для укладення договору купівлі-продажу автомобіля мені було запропоновано надати довіреність особам, яких мені представили робітникам, які повинні здійснювати пошук покупця на предмет застави та укладати договір купівлі-продажу.

Довіреність та розпорядження були видані того ж дня та посвідчені нотаріусом. У березні 2009 року до позивача приїхав покупець, який просив надати йому запасний комплект ключем від автомобілю та документацію. Таким чином, автомобіль на придбання якого видався кредит, вибув із володіння ОСОБА_1 Позивач звернувся до банку з метою визначення подальших правовідносин із відповідачем. У банку підтвердили факт продажу автомобіля, але суму проданого автомобіля відмовились називати, лише повідомили, що залишилось сплатити 7300 доларів США, йому не повідомили письмово з чого складається сума залишку, не надали розшифровку суми заборгованості. За його власними розрахунками сума заборгованості повинна складати 1398,69 доларів США, що за курсом НБУ на день подачі позову складає 11161,54 гривні, а також 4069 сума страхового платежу, а всього 15230 гривень 54 копійки.                                                            Оскільки предмет застави реалізований, то відповідно до ст.593 ЦК України договір застави є припиненим.

          Позивач просив визнати договір застави рухомого майна від 22.11.2007 року укладений між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк»припиненим у зв’язку із реалізацією предмета застави з 30.03.2009 року. Розірвати кредитний договір № DN80AV000004047 від 22.11.2007 року укладений між ним та відповідачем з 31.03.2009 року. Зобов’язати відповідача припинити нарахування процентів, винагороди за надання фінансового інструменту, штрафу та пені з 31.03.2009 року. Зобов’язати відповідача відновити його заборгованість за кредитним договором № DN80AV000004047 від 22.11.2007 року в сумі 4317 доларів 67 центів США. Надати йому розстрочку для погашення заборгованості за кредитним договором № DN80AV000004047 від 22.11.2007 року, укладеного між ним та відповідачем на 22 місяці.

          В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала, просила його задовольнити, в подальшому в судове засідання не з’явилась, просила розглядати справу за її відсутності.

          Представник відповідача позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечував, письмові заперечення долучені до матеріалів справи, в подальшому в судове засідання не з’явився.

          Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

          Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

ПриватБанк від імені якого виступив ТОВ «Перша українська фінансова компанія»та позивач ОСОБА_1 22 листопада 2007 року уклали кредитний договір № DN80AV000004047, згідно до умов якого позичальник зобов’язався перерахувати на рахунок автосалону на строк до 22 листопада 2007 року по 21 листопада 2014 року кредитні кошти у розмірі 22420,08 доларів США на купівлю автомобілю в розмірі 14575,52 долара США, у розмірі 34 гривні для сплати за реєстрацію автомобілю Предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування, 6234,48 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно до порядку визначеному п.2.1.3 договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,83% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1603,31 гривень в момент надання кредит та винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,25% від суми виданого кредиту щомісячно в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно до п.3.10 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно до п.6.2 договору. Також визначено, що позивач повинен щомісячно сплачувати платіж в розмірі 327,04 долари США для погашення заборгованості. П.7.2. даного договору визначено, що позичальник доручає без додаткового узгодження перерахувати кошти: в сумі 73242 гривні на поточний рахунок автосалону ТОВ «Авто ленд», комісію Банку в сумі 1603,31 долара США, на сплату страхових платежів на рахунок Страхової компанії ЗАО «СК»Інгострах», а також сплату за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в розмірі 34 гривні. /а.с.8-11/.

          В той же день 22 листопада 2007 року між ПриватБанком від імені якого виступив ТОВ «Перша українська фінансова компанія»та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір застави рухомого майна. Предметом застави виступив автомобіль Scoda Fabia 2007 року випуску, держномер ВВ 1982 ВВ. Заставна вартість майна визначена 81380 гривень. Згідно до умов договору застави передбачено право звернення стягнення на заставне майно у разі порушення будь-якого зобов’язання за кредитним договором. П.17.11. визначено, що у разі реєстрації Заставодержателем відомостей про звернення стягнення на предмет застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідно до вимог ст.27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень». Заставодавець зобов’язаний в 30 денний строк з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна знайти покупця на Предмет застави та сприяти в укладання договору купівлі-продажу за вартістю не нижчою усієї уми зобов’язань Позичальника за кредитним договором, а також неустойки, або надати інше ліквідне майно, яке знаходиться в закладі. Зобов’язання Заставодавця вважається виконаним в момент підписання між Заставодавцем та покупцем договору купівлі-продажу предмету застави або погашення суми заборгованості, яка виникла в момент погашення. П.24. договору визначено, що пошук покупця заставного майна здійснюється як заставодавцем так і заставодержателем. Строк дії договору застави визначений до повного виконання Заставодавцем та Заставодержателем зобов’язань за Кредитним договором./а.с.12-14/.

          Правонаступником по кредитним договорам укладеним з ТОВ «Перша Українська Фінансова компанія»у зв’язку із припиненням активної діяльності є ПАТ КБ «ПриватБанк»/а.с.102, 108-114/.

          Також 22.11.2007 року між ЗАТ СК «Інгострах»та ОСОБА_1 було укладено договір страхування наземного транспорту. /а.с.15-16/.

          Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

12.02.2009 року позивач ОСОБА_1 згідно до акту передав автомобіль Scoda Fabia 2007 року випуску, держномер ВВ 1982 ВВ та доручив ПриватБанку передати його на реалізацію по ринковій вартості, спрямувати отримані кошти на погашення суми заборгованості у разі невиконання ним зобов’язань перед ПриватБанком у строк до 12.03.2009 року. /а.с.17/. 12.02.2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 було посвідчено довіреність від імені позивача на розпорядження автомобілем /а.с.22-23/.

          11.01.2010 року експертом-автотоварознавцем ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 було проведено авто товарознавче дослідження /а.с.24-26/, згідно до якого визначено ринкову вартість автомобіля в сумі 73073 гривні. Із змісту дослідження вбачається, що автомобіль не оглядався.

          17.03.2011 року на адресу позивача було спрямовано повідомлення-вимогу про наявність суми заборгованості та зазначено суму станом на 17.03.2011 року –14.791,36 доларів США /а.с.115/. Також із зазначеного листа вбачається, що 30 березня 2009 року автомобіль було реалізовано банком за 76.000 гривень.

          З витягу з особового рахунку вбачається, що 02.04.2009 року на рахунок позивача було зараховано 74.875 гривень 88 копійок /а.с.107/.                                                                      Відповідно до вимог ст.651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

          В ході розгляду справи не було встановлено істотних обставин, що тягнуть за собою розірвання договору. Зобов’язання за договором не виконані в повному обсязі. Тому підстав для розірвання договору в судовому порядку не вбачається.

          Судом приймаються до уваги доводи позивача в частині невірного проведеного розрахунку суми заборгованості, що залишилась після реалізації заставного майна, але в рамках цієї справи не може бути зменшено суму заборгованості, оскільки це не є предметом позову. Право банку за збільшення відсоткової ставки було визначено умовами договору, який підписаний сторонами.

Враховуючи, що застава є припиненою у разі повного виконання Заставодавцем та Заставодержателем зобов’язань за Кредитним договором, а ці зобов’язання станом на день розгляду справи не виконані, підстав вважати, що застава є припиненою не вбачається.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині зобов’язаня відповідача відновити його заборгованість за кредитним договором № DN80AV000004047 від 22.11.2007 року в сумі 4317 доларів 67 центів США Оскільки способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно ст.16 ЦК України, може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором. Проте такого способу захисту, як визнання в судовому порядку застави припиненою, зобов’язаня відновити заборгованість законодавством України не передбачено. Відповідно до статті 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України. Тому, вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача в частині надання розстрочки на 22 місяці щодо виплати суми заборгованості. Відповідно до вимог ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. В даному випадку в рамках цієї справи не вирішується питання про стягнення суми заборгованості, суд не має можливості задовольнити вимоги в частині надання розстрочки. Позивач має право на звернення з відповідною вимогою до суду в ході розгляду справи про стягнення заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 524, 627, 651, 1047, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 217 ЦПК України, Законом України «Про банки та банківську діяльність», суд, -

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: суддя           Бугера О.В.