2-3503/11
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Орєхова О.І.,
при секретарі Лисенко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, посилаючись на наступні обставини.
Відповідно до укладеного договору № DOС1AU92230146 від 05.12.2007 року ОСОБА_1 05.12.2007 року отримав кредит у розмірі 14095,61 [Долар США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.12.2014 року.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договорута вимог закону.
У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 02.09.2011 року має заборгованість 17295,17 [Долар США], яка складається з наступного:
-10110,75 [Долар США] - заборгованість за кредитом;
-2569,29 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 298,48 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
- 3463,19 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору:
-31,73 [Долар США] штраф (фіксована частина);
-822,09 [Долар США] штраф (процентна складова).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»і відповідач 05.12.2007 р. уклали договір застави рухомого майна. Згідно з договором застави відповідач надав в заставу автомобіль DAEWOO, модель: LANOS TF69Y, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем/Позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, Заставодавець зобов'язаний передати предмет застави Заставодержателю в заклад.
В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує; предмет застави в заклад банку не передав.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане (ч. 1 ст. 20 ЗУ«Про заставу». Звернення стягнення на заставлене майне здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчою напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави ( 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).
Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.
Приймаючи до уваги, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»заявлено позов саме з підстав, вказаних у попередньому абзаці, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю, - неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.
З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обов'язок Відповідача передати предмет застави в заклад Заставодержателя (ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»), вважають вимогу Позивача стосовно зобов'язання Відповідача виконати зобов'язання в натурі, - законною і обґрунтованою.
Також зазначають наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад). Аналогічна умова міститься в договорі застави.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DOС1AU92230146 від 05.12.2007 в сумі 17295,17 [Долар США], що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ № 205/333 від 01.09.2011 року складає 137842,45 грн.: - звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель: LANOS TF69Y, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»всі повноважень, необхідних для здійснення продажу та стягнути з відповідача судові витрати.
Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» Потапов В.Е. в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до укладеного договору № DOС1AU92230146 від 05.12.2007 року ОСОБА_1 05.12.2007 року отримав кредит у розмірі 14095,61 [Долар США] зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.12.2014 року.
Відповідно до п. 2.2.2 Позичальник зобов»язується сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно до п. 1.1, 3.1, 3.2 даного Договору. Повну сплату відсотків за користування Кредитом здійснити не піздніше дати фактичного повного погашення Кредиту.
Згідно п. 2.2.3 сплатити Банку виногороду і комісію згідно п. 1.1 і п. 6.2 даного Договору.
Відповідно до п. 2.2.4 погашення кредиту зробити в порядку, сумах і строки, передбачені п. 1.1, 2.3, 3 цього Договору.
Згідно п. 2.3.7 договору, Банк має право стягнути Кредит до настання дати, передбаченої п. 1.1 даного Договору, у т.ч. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених п. 2.3.3.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.
Позичальник зобовязаний, відповідно до ст. 1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору у звязку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором перед Банком станом на 02.09.2011 року 17295,17 [Долар США], яка складається з наступного:
-10110,75 [Долар США] - заборгованість за кредитом;
-2569,29 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 298,48 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
- 3463,19 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору:
-31,73 [Долар США] штраф (фіксована частина);
-822,09 [Долар США] штраф (процентна складова).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»і відповідач ОСОБА_1 05.12.2007 р. уклали договір застави рухомого майна.
Згідно з договором застави відповідач надав в заставу автомобіль DAEWOO, модель: LANOS TF69Y, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).
Відповідно п. 15.7.1 договору застави Заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобовязань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані.
Згідно п. 15.9 договору застави у разі звернення стягнення на Предмет застави згідно п.п. 15.7.1, 15.7.2, 15.7.3 цього договору Заставодержатель має право задовольнити за рахунок Предмету застави свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи кредит, проценти, комісії та інші платежі, неустойки за порушення зобов»язань по Кредитному договору, відшкодування збитків, витрати на утримання та зберігання Предмету застави та ін.
Відповідно до п. 23 цього договору звернення стягнення на предмет застави у випадках, передбачених п.п 15.7.1, 15.7.2, 15.7.3 здійснюється згідно діючого законодавства України і цього договору.
Згідно до п. 24 договору застави, звернення стягнення на Предмет застави по вибору Заставодержателя здійснюється з дотриманням установленного діючим законодавством порядка будь-яким із способів:
-шляхом передачі Предмета застави у власність Заставодержателю за рахунок виконання зобов»язань по Кредитному договору;
-шляхом продажу Заставодержателем Предмету застави з укладанням договору купівлі-продажу з третьою особою-покупцем або на публічних торгах, у тому числі з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця. Пошук покупця на предмет застави провадиться як Заставодавцем, так і Банком;
-у випадку нотаріального посвідчення цього договору на підставі виконавчого напису нотаріуса;
-іншим незабороненним чинним законодавством способом.
Оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобовязання, у звязку з чим утворилася заборгованість, позивач звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача, де в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DOС1AU92230146 від 05.12.2007 р. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель: LANOS TF69Y, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційного банку «ПриватБанк»з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»всіх повноважень необхідних для здійснення продажу, що діючим законодавством та укладеними договорами між Банком та відповідачем.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передає.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане (ч. 1 ст. 20 ЗУ«Про заставу»). Звернення стягнення на заставлене майне здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчою напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави ( ч 6 ст. 20 ЗУ «Про заставу»).
Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад).
Аналогічна умова міститься і в договорі застави від 05.12.2007 року укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1, оскільки позовні вимоги позивача є цілком обгрунтовані.
Згідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору 1378,42 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 590, 610, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 3, 5, 15, 30, 60, 62, 88, 202, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 25, 26, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд,
ВИРИШИВ:
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, - задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DOС1AU92230146 від 05.12.2007 р. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель: LANOS TF69Y, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Легковий, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційного банку «ПриватБанк»з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»державне мито у сумі 1378,42 гривень та витрати на інформаційне-технічне забезпечення у сумі 120 гривень, а всього 1498,42 гривень (одна тисяча чотириста девяносто вісім гривень, сорок дві копійки).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленному цим Кодексом.
Суддя О.І. Орєхов
Судове рішення № 21025518, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька) було прийнято 11.01.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-3503/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: