Рішення № 21022892, 28.11.2011, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/2-4315/2011

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Мороз В.П.,

при секретарі Чигрин В.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач у жовтні 2011 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість у розмірі 50824,77 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до Кредитного договору № 12.15588 від 25.07.2007р. відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 600000,00 гривен зі сплатою за користування ним відсотків, проте в порушення умов договору свої зобовязання належним чином не виконав, що стало підставою для звернення до суду. Вимоги до відповідача ОСОБА_1, що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договорів поруки № 12.1588-ДП2 та №12.15588-ДП1 від 12.08.2008 року, у звязку з чим вони є солідарними відповідачами за предявленим до стягнення боргом. З урахування викладеного просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 50824,77 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, на його задоволенні наполягав.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання у справі не зявилися, про час і місце їх проведення повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача ОСОБА_3, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Кредитного договору № 12.15588 від 25.07.2007р. відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 600000,00 гривен зі сплатою відсотків за користування ним. У звязку з неналежним виконанням відповідачкою умов зазначеного кредитного договору заборгованість станом на 28.09.2011р. за нею склала 50824,77 грн., у тому числі: заборгованість по капіталу 13700,00 грн.; заборгованість по процентам за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 6825,64 грн.; пеня 30299,13 грн.

Зобовязання позичальника, що випливали зі згаданого кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договорів поруки № 12.1588-ДП2 та №12.15588-ДП1 від 12.08.2008 року.

Аналізуючи спірні правовідносини, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 1054 ЦК України, обовязком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.

Згідно ст. ст. 549, 611 ЦК України одною з форм відповідальності за порушення зобовязання є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитом такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, підлягають стягненню з відповідачів на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 526, 549, 551, 554, 611, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (49130, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3), ОСОБА_2 (49022, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) ОСОБА_3 (49130, АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_2)солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 4-а, т/р № 290930015 у АТ «ПроКредит Банк», МФО 320984, ЄДРОПЦ 21677333) 50824,77 грн. (пятдесят тисяч вісімсот двадцять чотири гривні 77 коп.)., судовий збір у розмірі 508,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120, 00 грн., а всього 51453,02 грн. (пятдесят одна тисяча чотириста пятдесят три гривні 02 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

Суддя: В.П. Мороз