Рішення № 21018684, 19.09.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2011 року справа № 5020-1140/2011 За позовом Публічного Акціонерного Товариства “ВТБ Банк” (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська 8/26) в особі Відділення “Севастопольська регіональна дирекція” Публічного Акціонерного Товариства “ВТБ Банк” (99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Горсей” (99029, м. Севастополь, вул. Соловйова, 10)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості у розмірі 612474,80 доларів США

суддя Плієва Н.Г.

за участю представників позивача:

ОСОБА_2., довіреність № 501/11.5.2 від 13.07.2010

ОСОБА_3., довіреність № 634/11.5.2 від 10.08.2010

представник відповідача - не з'явився

3-тя особа - не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство “ВТБ “Банк” в особі Відділення “Севастопольська регіональна дирекція” Публічного Акціонерного товариства “ВТБ Банк” звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Горсей” (далі ТОВ “Горсей”) про стягнення заборгованості у розмірі 612473,80 доларів США яка складається з 394 871,80 доларів США - суми основного боргу, 185 076,64 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 9 119,21 доларів США - пені за порушення строків повернення кредиту (кредитної лінії) за період з 13.01.2011 по 13.07.2011; 12 716,56 доларів США - пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 13.01.2011 по 13.07.2011; 4 027,82 доларів США - трьох процентів річних за період з 01.08.2009 по 13.07.2011 за порушення строку повернення кредиту; 6 661,77 доларів США - трьох процентів річних з 15.04.2009 по 13.07.2011 за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з договором поруки № 20.82/08-ДП1 від 26.05.2008 відповідач є поручителем за кредитним договором № 20.82/08-КЛ від 26.05.2008, укладеним між позивачем і громадянином ОСОБА_1. Оскільки ОСОБА_1. ухиляється від виконання зобовязань за кредитним договором станом на 13.07.2010 за ним утворилась заборгованість на загальну суму 612474,80 доларів США. На підставі договору поруки позивач просить стягнути вказану заборгованість з ТОВ «Горсей».

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 25.07.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_1, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.08.2011.

Ухвалою суду від 04.08.2011 публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк» відмовлено у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

У судовому засіданні відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 25.08.2011, 08.08.2011 та до 16.09.2011.

Представники позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримали у повному обсязі, наполягали на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.

У судове засідання 16.09.2011 представник позивача та третьої особи не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

15.09.2011 через канцелярію суду від ТОВ "Горсей" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у звязку з відбуттям представника ОСОБА_4. для участі у розгляді Черкаським апеляційним судом справи, стороною у якій є ТОВ «Горсей».

Розглянувши надане клопотання, суд визнав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з положеннями статті 69 господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. При цьому питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

Доводи представника відповідача щодо неможливості зявитися у судове засідання з причин зайнятості у іншому процесі судом відхиляються, оскільки відповідачем у справі є юридична особа, яка не позбавлена можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України з числа як своїх працівників, так і осіб, не повязаних з ним трудовими відносинами.

Крім того, додана до клопотання ксерокопія повістки про виклик ТОВ «Горсей»до апеляційного суду Черкаської області не може бути визнана належним доказом зайнятості саме представника ОСОБА_4. та неможливість його зявлення до судового засідання 16.09.2011 оскільки по-перше, вона не адресована особисто цьому представнику, а по-друге, повістка має явні виправлення в даті судового засідання.

Суд вважає, що подальше відкладення розгляду справи невиправдано, оскільки з дня надходження позовної заяви до суду пройшло майже 2 місяці та відповідачем в ході розгляду справи були надані письмові пояснення та заперечення.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача та 3-ої особи в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

В ході розгляду справи представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважає, що позовні вимоги безпідставні, оскільки строк виконання зобовязань за кредитним договором не настав. Крім того вважає, що порука припинена відповідно до положень статті 559 Цивільного кодексу України, оскільки кредитором не було предявлено вимогу до ТОВ «Горсей»протягом шості місяців з дня зміни строку виконання зобовязання.

Представник 3-ої особи також заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

В С Т А Н О В И В :

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за Кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи 26.05.2008 між відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк в особі Севастопольської філії ВАТ ВТБ Банк, правонаступником якого згідно зі статутними документами є Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»в особі відділення Севастопольська регіональна дирекція і громадянином ОСОБА_1 (далі - позичальник) був укладений кредитний договір № 20.82/08-КЛ про надання позичальникові грошових коштів (кредит) у формі не відновлювальної кредитної лінії на таких умовах:

- кредитний ліміт 400000,00 доларів США 00 центів

- строк користування по 25 травня 2015 року;

- плата за користування кредитом 18,5 % річних.

Згідно з пунктом 5.1. Кредитного договору позичальник зобовязаний повернути позивачеві отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом у повному обсязі, в строки та у порядку, встановлених кредитним договором.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що позивачем виконані умови Кредитного договору щодо надання позичальнику грошових коштів (кредиту) шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії в сумі 400000,00 доларів США, що підтверджується випискою по рахунку та заявами на видачу готівки № 120_7 від 27.05.2008 на суму 250000,00 доларів США, № 120_13 від 28.05.2008 на суму 40000,00 доларів США, № 120_18 від 11.06.2008 на суму 10000,00 доларів США, № 28_8 від 27.06.2008 на суму 10000,00 доларів США, № 28_14 від 01.07.2008 на суму 15000,00 доларів США, № 109_4 від 20.08.2008 на суму 25000,00 доларів США, № 109_13 від 24.09.2008 на суму 15000,00 доларів США, № 77_8 від 25.09.2008 на суму 23800,00 доларів США, № 109_21 від 20.08.2008 на суму 2000,00 доларів США, № 135_4 від 28.08.2008 на суму 9200,00 доларів США (а.с. 18-30).

В свою чергу позичальник, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконував, а саме, починаючи з 01.02.2009 не виплачує проценти за користування кредитом та з 01.09.2009 не зменшує ліміт не відновлювальної кредитної лінії згідно із графіком зменшення ліміту кредитної лінії.

Згідно з п.5.5 кредитного договору позичальник зобовязаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобовязань у разі, зокрема, несплати процентів за користування кредитом та кредиту, якщо прострочення виконання цих зобовязань більше 3 (трьох) банківських днів.

Судом встановлено, що станом на 13.07.2011 у ОСОБА_1., перед позивачем виникло зобовязання щодо дострокового погашення кредиту у розмірі 394871,80 доларів США. Вказана заборгованість підтверджується виписками по особовому рахунку ОСОБА_1., наданими представником позивача у судовому засіданні, а також наявність заборгованості у зазначеній сумі представником відповідача в ході розгляду справи не спростовувалось.

Крім того заборгованість позичальника перед позивачем за процентами за користування кредитом за період з 01.01.2009 по 13.07.2011 становить 185076,64 доларів США (а.с. 36).

В силу частини другої статті20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відноситься, зокрема, передбачена статтею 549 Цивільного кодексу України пеня, яка є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 8.1. кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобовязань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та /або інших платежів згідно з умовами кредитного договору більше 3 (трьох) банківських днів, позичальник зобовязаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діє на момент прострочення від суми прострочених зобовязань.

На підставі зазначених умов договору позивачем було здійснено нарахування позичальнику пені за період з 13.01.2011 по 13.07.2011 яка становить 9119,21 доларів США за порушення строків повернення кредиту та 12716,56 доларів США за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до зазначеної норми позивачем здійснено нарахування 3 % річних на суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом. Три проценти річних за порушення строку повернення кредиту за період з 01.08.2009 по 13.07.2011 становить 4027,82 доларів США; три проценти річних нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 15.04.2009 по 13.07.2011 становить 6661,77 доларів США.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки та визнав їх правильними, таким чином загальна сума боргу позичальника перед позивачем внаслідок неналежного виконання зобовязань за кредитним договором станом на 13.07.2011 становить 612473,80 доларів США з яких:

394 871,80 доларів США - сума основного боргу - неповернута сума кредиту;

185 076,64 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

9 119,21 доларів США - пеня за порушення строків повернення кредиту;

12 716,56 доларів США - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом

4 027,82 доларів США - три проценти річних за порушення строку повернення кредиту;

6 661,77 доларів США - три проценти річних за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

26.05.2008 між позивачем і товариством з обмеженою відповідальністю «Горсей»було укладено договір поруки № 20.82/08-ДП01. Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 1 договору поруки, укладеного між позичальником і відповідачем у справі, поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобовязань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором №20.82/08-КЛ від 26.05.2008 та будь-якими додатковими угодами до нього.

У разі невиконання зобовязань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Отже, умовами договору визначено, що поручитель за порушення позичальником зобовязань за кредитним договором несе солідарну відповідальність поручителя та відповідає перед позивачем в тому ж обсязі, що і позичальник.

Також судом встановлено, що у звязку з порушенням ОСОБА_1. строків виконання зобовязання за кредитним договором позивачем предявлялись вимоги до ТОВ «Горсей»і ОСОБА_1. до Гагарінського районного суду м. Севастополя 03.08.2009, та ухвалою суду від 07.08.2009 було відкрито провадження у справі. Оскільки Гагарінськими судом провадження у справі відносно ТОВ «Горсей»було закрито, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі відділення "Севастопольська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" звернулося з позовом до ТОВ «Горсей»до господарського суду міста Севастополя. З урахуванням наведеного судом не приймаються до уваги доводи представника відповідача щодо припинення поруки внаслідок спливу шестимісячного строку пред'явлення вимоги до ТОВ "Горсей" на підставі положень статті 559 Цивільного Кодексу України.

На підставі наведеного суд дійшов висновку що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором поруки у розмірі 612473,80 доларів США з ТОВ «Горсей»обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі. Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при повному задоволенні позову покладаються на відповідача. Згідно з підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” зі змінами і доповненнями, внесенимиппостановами Кабінету Міністрів Українивід 15 листопада 2006 року №1596,від 13 квітня 2007 року №627, від 14 квітня 2009 року №361, від 24 червня 2009 року №658, від 5 серпня 2009 року №825, встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах, що дорівнює 236,00 грн.

Таким чином, державне мито у розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Горсей" (код ЄДРПОУ 23011182, вул. Соловйова, 10, місто Севастополь, р/р 26008054232900 у АКІБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчих дій) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Севастопольська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (99011, м.Севастополь, пл. Нахімова, 1) р/р 37393000002136 в ПАТ «ВТБ Банк»МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319)

заборгованість за кредитним договором № 20.82/08-КЛ від 26.05.2008 у розмірі 612 473,80 доларів США (шістсот дванадцять тисяч чотириста сімдесят три долара 80 центів США) з яких:

394 871,80 доларів США - сума основного боргу,

185 076,64 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

9 119,21 доларів США - пеня за порушення строків повернення кредиту;

12 716,56 доларів США - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом;

4 027,82 доларів США - три проценти річних за порушення строку повернення кредиту;

6 661,77 доларів США - три проценти річних за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Горсей" (код ЄДРПОУ 23011182, вул. Соловйова, 10, місто Севастополь, р/р 26008054232900 у АКІБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчих дій) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Севастопольська регіональна дирекція" Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (99011, м.Севастополь, пл. Нахімова, 1) р/р 37393000002136 в ПАТ «ВТБ Банк»МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319) витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500,00 грн (двадцять пять тисяч пятсот гривень) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Суддя Н.Г. Плієва

Рішення оформлено відповідно до вимог

ст. 84 Господарського процесуального кодексу

України і підписано 26.09.2011