Рішення № 21018241, 12.01.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2012 Справа № 18/3330/11

м. Полтава

за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд", поштова адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 19-21; юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, н/п № 43

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро Транс", юридична адреса: 36008, м. Полтава, вул. Кагамлика, 66

про витребування з відповідального зберігання 13 801 068 кг. кукурудзи 3-го класу.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

від позивача:ОСОБА_1. довіреність від 26.05.2011 року;

ОСОБА_2, довіреність від 10.11.2011 року;

від відповідача: не з'явився;

в засіданні присутня посадова особа Полтавської обласної державної хлібної інспекції Мізіна С.В. державний інспектор.

В судовому засіданні 12.01.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 17.01.2012 року.

Суть справи: Розглядається позовна заява про витребування у відповідача з відповідального зберігання 13 801 068 кг. кукурудзи 3-го класу на підставі договору складського зберігання від 18.07.2011 року № 18/7.

Відповідач у відзиві на позов від 26.12.2011 року (а.с. 86-88) проти позову заперечує, вважає, що вимоги позивача є недоведеними, зокрема, посилається на таке: за договором № 18/07 від 18.07.2011 року відповідач повинен отримати оплату за послуги по зберіганню, обумовлені цим договором, проте з 18.08.2011 року такі кошти відповідач не отримував; що позивачем не в повній мірі дотриманий порядок направлення вимоги на повернення зерна зі зберігання, а саме зазначає, що вимоги позивача про видачу зерна підписувалися директором Полтавської філії ДП "Сантрейд" в повноваженнях якого відповідач має сумніви; акти від 27.10.2011 року, 28.10.2011 року, 31.10.2011 року, складені позивачем, не можуть свідчити про відмову відповідача відвантажити зерно, оскільки складені в односторонньому порядку, крім цього, у актах зазначена неіснуюча адреса: пров. Рибальський, 31; позивач не пред'явив відповідачу оригінал складської квитанції серії АУ877339 №19 від 18.08.2011 року, як того вимагає чинне законодавство.

Позивач з доводами відповідача не погоджується, у запереченнях на відзив, зокрема, зазначив, що за весь час дії договору № 18/07 відповідач жодного разу не виставив рахунок на оплату своїх послуг, як передбачено п. 4.3. Договору № 18/07 від 18.07.2011 року; що Полтавська філія позивача є відокремленим підрозділом без статусу юридичної особи, а тому будь-які дії уповноважених представників філії породжують відповідні права та обов'язки для самої юридичної особи. Директор Полтавської філії діє у відповідності до положення філії та довіреності, які, зокрема, надають право директору філії підписувати документи, оформлювати господарські операції та виконувати зобов'язання, які мали місце чи виникли під час здійснення ДП "Сантрейд" господарської діяльності на території Полтавської, Харківської, Сумської областей. Також, позивач пояснює, що акти від 27.10.-31.10.2011 року не є односторонніми документами, оскільки окрім позивача вони були підписані представником експедиційної компанії ТОВ "Грано СВ" та представником обласної ради профспілок Полтавської області, акти були складені у зв'язку з відсутністю від відповідача будь-якої відповіді на неодноразові письмові вимоги щодо повернення зерна; зазначення в актах адреси м. Полтава пров. Рибальський, 31 є опискою і замість даної адреси слід читати: м. Полтава, вул. Рибчанська, 31. Щодо доводів відповідача про пред'явлення позивачем оригіналу складської квитанції, то вона буде надана після початку виконання відповідачем вимоги щодо видачі зерна.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає їх обґрунтованими.

Відповідач в судове засідання представника не направив, витребуваних документів не надав, причин неявки суд не повідомив.

Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (ухвалу від 27.12.2011 року про відкладення слухання справи представник отримав власноручно 28.12.2011 року, про що зробив відповідний підпис на звороті ухвали, а.с. 108), необхідних для вирішення спору доказів достатньо, суд визнав за можливе розглянути справу по суті відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

18.07.2011 року між ТОВ "Інтер-Агро-Транс" та ДП "Сантрейд" укладено договір № 18/07 (далі Договір), предметом якого є надання заготівельником (відповідачем) послуг відповідачу (підприємству) по прийманню кукурудзи, доведенню її до базисних кондицій по сміттєвій домішці і вологості, збереженню та відвантаженню на залізничний або автомобільний транспорт по бажанню підприємства.

Згідно ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

На виконання договору 18.07.2011 року відповідачу було передано на відповідальне зберігання13 801 068 кг. (тринадцять мільйонів вісімсот одну тисячу шістдесят вісім кг.) зерна кукурудзи 3-го класу.

Ч. 3 ст. 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна" визначає, що договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа. А ст. 43 зазначеного закону говорить: "якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію. Істотні дані складської квитанції встановлюються Кабінетом Міністрів України".

Факт передачі зерна кукурудзи на зерновий склад ТОВ "Інтер-Агро Транс", який знаходиться за адресою: м. Полтава по вул. Ливарна, 4, підтверджується копією складської квитанції на зерно серії АУ 877339 № 19 від 18.08.2011 року (оригінал оглянутий судом в судовому засіданні (протокол від 24.11.2011 року, а.с.66), копія в матеріалах справи, а.с.26), .

Зазначена складська квитанція підписана керівником та головним бухгалтером ТОВ "Інтер-Агро Транс", підписи яких засвідчені печаткою, що є належним доказом передачі позивачем зерна кукурудзи на зберігання відповідачу, при цьому суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В складській квитанції на зерно серії АУ 877339 № 19 від 18.08.2011 року (а.с.26) зазначено, що вона видана на підставі договору складського зберігання від 01.03.2011р. № 1/03/11

В той же час, відповідач у відзиві на позов (а.с.86) повідомив суд, що "оригінал цього договору у ТОВ "Інтер-Агро Транс" відсутній, відомостей про його укладення товариством немає".

В свою чергу, позивач в письмових поясненнях від 26.12.2011р. (а.с.100) також підтверджує, що між сторонами по справі було укладено лише один договір складського зберігання № 18/07 від 18.07.2011 року. В своїх поясненнях позивач зазначає, що посилання на договір від 01.03.2011р. № 01/03/11 в складській квитанції є опискою. Дана обставина не заперечувалась представником відповідача в судовому засіданні 27.12.2011р.

За таких обставин, оскільки обидві сторони по справі визнають відсутність договору № 1/03/11 від 01.03.2011р., суд вважає встановленим той факт, що передача зерна кукурудзи на зберігання за складською квитанцією серії АУ 877339 № 19 від 18.08.2011 року відбулася на виконання умов договору складського зберігання № 18/07 від 18.07.2011р., а посилання в складській квитанції на іншій договір є опискою.

Позивач - ДП "Сантрейд" звернувся з позовною заявою до суду, оскільки не може отримати назад зерно кукурудзи, яке підприємство передало ТОВ "Інтер-Агро Транс" за договором зберігання від 18.07.2011 року № 18/07 згідно складської квитанції на зерно серії АУ 877339 № 19 від 18.08.2011 року, так як відповідач відмовляється це зерно відвантажувати, крім цього відмовляв в його огляді (перевірці наявності) на території зернового складу, що на його думку позивача створює сумніви у фізичній наявності належного позивачу зерна на складі.

При розгляді спору по суті суд приймає до уваги наступне.

За ст. 953 ЦК зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Ст. 35 Закону України "Про зерно та ринок зерна" визначає, що зерновий склад зобов'язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився. У цьому разі володілець складського документа зобов'язаний відшкодувати зерновому складу витрати, спричинені достроковим припиненням зобов'язання, якщо інше не передбачено договором складського зберігання.

Таким чином, діючим законодавством передбачено обов'язок зберігача повернути річ "на першу вимогу", тобто не надана можливість зберігачу відмовити у поверненні речі, переданої йому на зберігання, з посиланням на будь-які обставини.

Позивачем 15.09.2011р. рекомендованим листом та 14.10.2011р. рекомендованим листом з описом вкладення направлялись відповідачу вимоги про повернення зі зберігання 13 801 068 кг. (тринадцять мільйонів вісімсот одну тисячу шістдесят вісім кг.) зерна фуражної кукурудзи 3-го класу.

Зазначені вимоги направлялись позивачем одночасно як на юридичну адресу відповідача (м. Полтава, вул. Кагамлика, 66), так і на адресу зернового складу, зазначеного в складській квитанції (м. Полтава, вул. Ливарна, 4), та були отримані відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28-29, 32-35), проте, як свідчать матеріали справи, відповідач ніяким чином не відповів на них. Актами (а.с. 42-50) позивач зафіксував відмову у видачі зерна та відмову в огляді зерна території зернового складу по вул. Ливарна, 4, у м. Полтава.

Відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні факт отримання зазначених вимог не заперечував.

Посилання відповідача у відзиві на те, що зазначені листи-вимоги направлялись на його адресу директором Полтавської філії ДП "Сантрейд" Дучинським С.В., що, на думку відповідача, свідчить про те, що позивачем не у "повний мірі дотриманий порядок направлення вимоги про повернення зерна із зберігання", визнаються судом необґрунтованими.

Будь-який порядок направлення вимог про повернення зерна зі зберігання договором складського зберігання від 18.07.2011 року № 18/7 встановлений не був.

Директор Полтавської філії ДП "Сантрейд" ОСОБА_1. був наділений повноваженнями складати та підписувати від імені ДП "Сантрейд" накладні, довіреності, акти приймання-передачі матеріалів, товарно-матеріальних цінностей, листи, вимоги та інші документи, які необхідні для бухгалтерського, господарського чи управлінського оформлення господарських операцій та/чи виконання зобов'язань, які мали місце та/чи виникли під час здійснення ДП "Сантрейд господарської діяльності на території Полтавської, Харківської та Сумської областей довіреністю № 01-2011 від 25.01.2011р. (а.с127), виданою фінансовим директором позивача Романенком Р.В., який діяв у межах повноважень, визначених п.п. 12.1, 12.2 ст.12 Статуту позивача (а.с.19). Відповідач не надав доказів звернення до позивача після отримання зазначених листів-вимог з пропозицією надати докази в підтвердження повноважень ОСОБА_1.

Крім того, судом приймається до уваги, що дії директора Полтавської філії ДП "Сантрейд" були в подальшому схвалені ДП "Сантрейд" в особі генерального директора Горшунова Д.Л., в тому числі шляхом підписання позовної заяви, в якій міститься посилання на вчинення таких дій саме від імені позивача.

Посилання відповідача на непред'явлення позивачем оригіналу складської квитанції серії АУ 877339 № 19 від 18.08.2011 року визнається судом необґрунтованим, оскільки в листі-вимозі від 14.10.2011 року позивач повідомив відповідача, що оригінал складської квитанції буде пред'явлено після прийняття відповідачем під завантаження зерна перших вагонів згідно наведеного в листі графіку.

Зазначений лист-вимогу було отримано відповідачем. Доказів звернення до позивача з приводу ознайомлення з оригіналом складської квитанції на інших умовах відповідач не надав.

Судом визнається необґрунтованим заперечення відповідача, викладене у відзиві щодо невиконання позивачем своїх зобовязань по оплаті послуг зберігача, в звязку з наступним.

Умовами договору дійсно передбачено, що відпуск проводиться по фактичній якості , після попередньої оплати послуг (п.4.5., 5.1. Договору).

П.6.2 договору передбачено, що відпуск кукурудзи підприємству не проводиться при наявності заборгованості за послуги по очищенню, сушінню кукурудзи та інше до повного її погашення.

Разом з тим, відповідач не довів будь-якими доказами наявність у позивача заборгованості за відповідні послуги. Заборгованість виникає в разі невиконання зобовязання у строк, встановлений договором або законом.

Умовами Договору, зокрема п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.6 не передбачено будь-яких конкретних строків здійснення позивачем свого зобовязання по оплаті послуг заготівельника (відповідача).

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач не посилається у відзиві на направлення позивачу вимог про оплату наданих послуг та на невиконання позивачем таких вимог у семиденний строк, встановлений законом. Доказів направлення таких вимог відповідачем суду не надано. Більш того, судом приймається до уваги, що п.4.3 договору послуги по зберіганню, відвантаженню та переоформленню підприємство оплачує заготівельнику коштами згідно рахунків на оплату.

У листі-вимозі від 14.10.2011р. позивач гарантував оплату послуг зберігача та просив на протязі 2-х робочих днів з дня отримання вимоги надати рахунок на оплату послуг.

Відповідач доказів направлення позивачу рахунків на оплату послуг за договором не надав, хоча такі докази були витребувані у нього п.7 ухвали від 27.12.2011р.

Судом також приймається до уваги, що в п.4.1 договору визначено вартість оплати послуг за збереження 1 тони без зазначення одиниці періоду, за який підлягає оплаті така вартість; вартість послуг за сушку та очистку визначена за кожний тоновідсоток зниження вологості до базисних кондицій або зниження сміттєвої домішки. Таким чином, без обрахування відповідачем відповідних параметрів та визначення конкретної вартості послуг позивач не має реальної можливості здійснити їх оплату, оскільки відповідні дані повинні визначатися відповідачем та викладатися в рахунках на оплату.

Відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Судом встановлено, що відповідач не направляв позивачу рахунків на оплату послуг, передбачених договором, тобто зі сторони відповідача має місце прострочення кредитора в частині зобовязань по оплаті таких послуг.

Ч.2 ст.613 ЦК України передбачає - якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

В звязку з викладеним, зі сторони позивача було відсутнє порушення умов Договору в частині проведення розрахунків за послуги по зберіганню.

Відповідно до ч.1 ст.594 ЦК кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

З боку позивача не мало місце невиконання у строк зобовязання щодо оплати послуг відповідача з огляду на відсутність в договорі строку оплати таких послуг та відсутність з боку відповідача вимог про їх оплату.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 595 ЦК кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника.

Відповідач не надав суду доказів повідомлення позивача про те, що ним здійснюється притриманням належного позивачу зерна кукурудзи, у відзиві на позов відповідач не посилається на наявність такого повідомлення.

Посилання відповідача у відзиві (а.с.87) на те, що ОСОБА_3 не є працівником ТОВ "Інтер-Агро Транс", не займає посаду та ніколи не працював на даному підприємстві не підтверджено будь-якими доказами.

Разом з тим, складені Полтавською обласною хлібною інспекцією за участю представників відповідача акти (інформації) про кількісно-якісний стан зберігання зерна та олійних культур, що зберігаються на ТОВ "Інтер-Агро Транс" Полтавський елеватор від 26.08., 28.09, 18.10.2011р. свідчать, що вони підписувалися від імені ТОВ "Інтер-Агро-Транс" саме ОСОБА_3, а також іншими посадовими особами відповідача (бухгалтером, начальником ВТЛ). При цьому в зазначених актах (інформаціях) посада І.І. Петренка значиться і як "директор", і як "начальник ТОВ "Інтер-Агро-Транс" Полтавський елеватор.

Зазначені обставини свідчать, що у період серпень-жовтень 2011р. ОСОБА_3 фактично вчиняв дії від імені відповідача у взаємовідносинах з державним органом.

Заперечення відповідача у відзиві стосовно фактичної відсутності в м. Полтаві будівлі за адресою м. Полтава, пров. Рибальський, 31, яка зазначалась в актах від 31.10.2011 року, 28.10.2011 року, 27.10.2011 року як місце зустрічі з директором відповідача Зіненко Р.В. не приймається судом до уваги, оскільки фактичне місце зустрічі з директором відповідача не має правового значення. В той же час, в зазначених актах, складених позивачем за участю сторонніх осіб (ОСОБА_4., який є менеджером експедиційної компанії ТОВ "Грано СВ", ОСОБА_5., який є головним спеціалістом обласної ради профспілок Полтавської області) зазначено про відсутність керівництва ТОВ "Інтер-Агро Транс" за юридичною адресою.

Як свідчить акт перевірки наявності зерна на зберіганні від 21.12.2011р., складений на вимогу суду представниками сторін, станом на 21.12.2011 року в складських приміщеннях ТОВ "Інтер-Агро Транс" (м. Полтава, вул. Ливарна, 4) перебуває на зберіганні у знеособленому вигляді не менше 13801068 кг. зерна фуражної кукурудзи 3-го класу, що відповідає обсягу зерна, переданого на зберігання ДП "Сантрейд" у відповідності до складської квитанції № 19 від 18.08.2011 року, проте, у зв'язку з тим, що майно зберігається у знеособленому вигляді, сторони цього акту не мають можливості визначити конкретний перелік складів, в яких перебуває на зберіганні майно ДП "Сантрейд".

Таким чином, зазначеним актом підтверджується фактична наявність у відповідача зерна кукурудзи в кількості, достатній для задоволення вимог позивача.

Одночасно, в актах (інформаціях) наданих суду Полтавською державною хлібною інспекцією зазначено про наявність на зберіганні у відповідача зерна кукурудзи врожаю 2011 р., в той же час як згідно зі складською квитанцією позивачем здавалось на зберігання зерно врожаю 2010 року.

Державна хлібна інспекція в листі від 11.01.11р. № 01-18/120 повідомила суд про те, що при перевірці первинних документів, а саме: вагових журналів ф. ЗХС-28, товарно-транспортних накладних, реєстрів накладних ф. ЗХС-3, лабораторних журналів ф. 49, 51, складських документів, журналів кількісно-якісного обліку ф. 36, звітів матеріально-відповідальних осіб ф. ЗХС-37 та "Реєстрів руху і залишків зерна" за власниками кукурудза власності ДП "Сантрейд" не рахувалась.

Разом з тим, судом приймається до уваги, що в інформації (акті) від 18.10.2011р. складеному представниками інспекції та відповідача зазначено, що кількісно-якісний облік ведеться відповідачем з порушеннями (а.с. 118-119).

Передане на зберігання за договором та складською квитанцією серії АУ 877339 № 19 від 18.08.2011 року зерно відноситься до речей, що визначаються родовими ознаками.

Згідно з п.2.2 Договору індивідуальне зберігання в окремому сховищі не передбачене.

Таким чином, відповідно до ч.1 ст.949 ЦК України, відповідач зобовязаний повернути позивачу відповідну кількість речей такого самого роду та якості, тобто 13 801 068 кг. (тринадцять мільйонів вісімсот одну тисячу шістдесят вісім кг.) кукурудзи 3 класу. Навіть за відсутності необхідної кількості зерна кукурудзи на зерносховищі в м. Полтаві, вул. Ливарна, 4 відповідач повинен вчинити заходи до виконання своїх зобовязань перед позивачем по поверненню зерна. Стороною за договором є не зерносховище, яке не має статусу юридичної особи, а саме ТОВ "Інтер-Агро Транс" як юридична особа. В п.2.1 договору згадується про наявність у відповідача інших підрозділів, на яких здійснюється зберігання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Відповідно до ст.ст. 509, 510 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 957 ЦК України за договором зберігання товарний склад зобовязується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Як вже було вище зазначено, у відповідності до вимог статті 953 ЦК України, якою передбачено обовязок зберігача на першу вимогу поклажодавця повернути річ навіть якщо строк її зберігання не закінчився, позивачем 15.09.2011р., 14.10.2011р. рекомендованими листами направлялись відповідачу вимоги про повернення зі зберігання 13 801 068 кг. (тринадцять мільйонів вісімсот одну тисячу шістдесят вісім кг.) зерна фуражної кукурудзи 3-го класу, проте вимога позивача не була задоволена відповідачем.

Між тим, основним обовязком зберігача, відповідно до ч.1 ст.942 ЦК України, є вжиття заходів для забезпечення схоронності речі. До цих зобовязань належитьнедопущення втрати прийнятого на зберігання майна, забезпечення його недоторканості з боку третіх осіб, повернення прийнятого на зберігання майна у стані, який воно мало на момент прийняття його на зберігання.

Таким чином, невиконання ТОВ "Інтер-Агро Транс" своїх обовязків за договором № 18/07 від 18.07.2011 року в частині неповернення зерна кукурудзи ДП "Сантрейд" порушує право власності ДП "Сантрейд" на вказане майно.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених Цивільним кодексом є примусове виконання обов'язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України). За ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, зібраними по справі доказами підтверджено, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути (відвантажити) на користь позивача з відповідального зберігання 13 801 068 кг. (тринадцять мільйонів вісімсот одну тисячу шістдесят вісім кг.) зерна фуражної кукурудзи 3-го класу є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Оскільки обраний позивачем спосіб захисту своїх прав шляхом зобов'язання відповідача повернути (відвантажити) з відповідального зберігання 13 801 068 кг. (тринадцять мільйонів вісімсот одну тисячу шістдесят вісім кг.) зерна фуражної кукурудзи 3-го класу є вимогою про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, такий позов підлягає оплаті судовим збором за ставками, встановленими п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

В п. 5 позовної заяви позивач заявив клопотання повернути судовий збір (держмито) та витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу, зайво внесені чи внесені в розмірі більшому, ніж встановлено законом.

Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановленому законом. Судом приймається до уваги, що при ставці судового збору в сумі 941,00 грн. за позовну заяву немайнового характеру станом на момент подачі позову (1 розмір мінімальної заробітної плати), позивач сплатив 56460,00 грн. згідно платіжного доручення № 15021654 від 01.11.2011 року, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України надлишково сплачену суму в розмірі 55519 грн. 00 коп.

Крім цього, позивач згідно платіжного доручення № 15021506 від 28.10.2011 року сплатив до Державного бюджету 25500 грн. 00 коп. державного мита, яке теж необхідно повернути як надмірно сплачене, оскільки позов було подано 03.11.2011 року, тобто після набуття чинності Законом України "Про судовий збір".

Судові витрати покладаються відповідно до ст. 44, частини 2 ст. 49 ГПК України, на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49 (ч.2), 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро Транс" юридична адреса: 36002, м. Полтава, вул. Кагамлика, 66; адреса зернового складу: 36034, м. Полтава, вул. Ливарна, 4, код ЄДРПОУ 35868659, повернути (відвантажити) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд", поштова адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 19-21; юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, н/п № 43, код ЄДРПОУ 25394566, з відповідального зберігання 13 801 068 кг. (тринадцять мільйонів вісімсот одну тисячу шістдесят вісім кг.) зерна фуражної кукурудзи 3-го класу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро Транс" юридична адреса: 36002, м. Полтава, вул. Кагамлика, 66; адреса зернового складу: 36034, м. Полтава, вул. Ливарна, 4, код ЄДРПОУ 35868659, п/р 26000100176219 в ПОД "Райффайзенбанк Аваль", м. Полтава, МФО 331605 на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд", поштова адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 19-21; юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, н/п № 43, код ЄДРПОУ 25394566, п/р 26003001300496 в АТ "ОТП-Банк", МФО 300528 941 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4.Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

5.У відповідності до п. 1 ч. 1 ст.. 7 Закону України "Про судовий збір", з пред'явленням даного рішення в органи Державної казначейської служби України повернути Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією "Сантрейд", поштова адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 19-21; юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, н/п № 43, код ЄДРПОУ 25394566, п/р 26003001300496 в АТ "ОТП-Банк", МФО 300528 з Державного бюджету України 55519 грн. 00 коп. судового збору, як надмірно сплаченого згідно платіжного доручення № 15021654 від 01.11.2011 року.

6.У відповідності до п. 1 ч. 1 ст.. 7 Закону України "Про судовий збір", з пред'явленням даного рішення в органи Державної казначейської служби України повернути Дочірньому підприємству з іноземною інвестицією "Сантрейд", поштова адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 19-21; юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, н/п № 43, код ЄДРПОУ 25394566, п/р 26003001300496 в АТ "ОТП-Банк", МФО 300528 з Державного бюджету України 25500 грн. 00 коп. державного мита, сплаченого згідно платіжного доручення № 15021506 від 28.10.2011 року.

Суддя І.І. Пушко

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17 січня 2012 року.