Рішення № 21018083, 16.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2012 р.Справа № 35/17-4499-2011 за позовом Фірми "Агроексім"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОРГ-В"

про стягнення 19011грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_1., довіреність №1 від 01.11.11р.;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Фірма "Агроексім", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОРГ-В" про стягнення заборгованості у розмірі 2540,36євро(що за офіційним курсом НБУ станом на 31.10.11р. становить 28694,38грн.), а саме: основного боргу за контрактом №02/04-09 від 02.04.09р. у розмірі 1640євро, та пені у розмірі 900,36євро.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.11.11р. порушено провадження у справі №35/17-4499-2011.

13.12.11р. позивач подав клопотання(вх.№43132/2011 від 13.12.11р.) про залучення до матеріалів справи виписки з торгового реєстру про реєстрацію Фірми "Агроексім".

Судом клопотання розглянуто та задоволено, залучено до матеріалів справи виписку з торгового реєстру про реєстрацію Фірми "Агроексім".

27.12.11р. від позивача надійшла заява(вх.№44917/2011 від 27.12.11р.) про зменшення позовних вимог, згідно якої у зв'язку з тим, що розрахунок штрафних санкцій проведений у позовній заяві був невірний, просить суд зменшити розмір позовних вимог, та стягнути з відповідача заборгованість за контрактом №02/04-09 від 02.04.2009р. у розмірі 1640євро, та пеню у розмірі 43,88євро.

Відповідач подав відзив на позовну заяву(вх.№44983/2011 від 27.12.2011р.), згідно якого визнає заборгованість перед позивачем у розмірі 1640євро, оскільки 26.02.10р. між сторонами було підписано додаткову угоду, за умовами якої відповідач зобовязався погасити заборгованість у розмірі 1640євро у термін до 01.07.10р., однак заперечує проти нарахованих штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

02.04.2009р. між Фірмою "Агроексім"(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОСТОРГ-В"(Покупець) було укладено контракт №02/04-09, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець придбає привиті на подвірї Кобер 5 ББ саджанці винограду сорту МЕРЛО(Товар) в кількості 10000штук (п. 1.1 Контракту).

Згідно п.2.2. контракту загальна вартість товару, який поставляється за контрактом складає 5000євро.

Відповідно до п. 7.1 Контракту, валюта розрахунків між сторонами - євро.

Порядок розрахунків за поставлений Товар передбачено п. 7.3. Контракту, відповідно до якого остаточний розрахунок за Товар повинен бути здійснений Відповідачем в строк до 01.03.2010р.

П. 8.2. Контракту передбачено, що за несвоєчасну оплату товару у строк, передбачений в п. 7.3. контракту, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,3 % від суми не оплати за кожний день прострочки.

Пунктом 10.1. контракту передбачено, що правом, що застосовується до контракту, є право України.

26.02.2010р. між Сторонами контракту було укладено додаткову угоду до контракту. відповідно до якої Відповідач взяв на себе зобов'язання погасити заборгованість за Контрактом перед Позивачем у розмірі 1640євро в строк до 01.07.2010р., але зазначене зобов'язання Відповідачем виконане не було. В свою чергу Позивач повністю виконав свої зобов'язання за Контрактом поставивши весь замовлений Товар 11.05.2009р., що підтверджується відповідними товаросупровідними документами.

Однак Відповідачем було проведено часткову оплату, та сплачено 3360євро, за Контрактом загальна вартість якого становить 5000євро, тому несплаченим залишився борг у розмірі 1640євро.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обовязку щодо оплати заборгованості, позивач звернувся до суду з позовною заявою та уточненням до неї, згідно яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість за контрактом №02/04-09 від 02.04.2009р. у розмірі 1640євро, та пеню у розмірі 43,88євро(що за офіційним курсом НБУ станом на 31.10.11р. становить 1640євро х 11,29грн.=18515,60грн.; та 43,88євро х 11,29грн. = 495,41грн., що разом складає 19011грн.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Ст. 265 Господарського кодексу України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України іноземні субєкти господарювання мають такі самі процесуальні права та обовязки, що і субєкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість яких надана Верховного Радою України.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару за контрактом №02/04-09 від 02.04.2009р., порушення відповідачем умов зазначеного контракту в частині проведення своєчасного розрахунку з позивачем у встановлений контрактом строк, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОРГ-В", проти якої не заперечує у відзиві, у звязку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за контрактом №02/04-09 від 02.04.2009р. у розмірі 1640євро, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 18515,60грн., є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОРГ-В" пені в розмірі 43,88євро, розрахованої з 31.10.11р. по 01.01.12р.(63днів прострочення).

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочки.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (п.п. 1, 3 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобовязання вчиняється у письмовій формі.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем уточнений розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню в повній мірі у розмірі 43,88євро, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 495,41грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, уточнені позовні вимоги Фірми "Агроексім" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОРГ-В" про стягнення заборгованості за контрактом №02/04-09 від 02.04.2009р. у розмірі 1640євро, та пені у розмірі 43,88євро(що за офіційним курсом НБУ станом на 31.10.11р. становить 1640євро х 11,29грн.=18515,60грн.; та 43,88євро х 11,29грн. = 495,41грн., що разом складає 19011грн.), є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 190,11грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОРГ-В" (68702, Одеська обл., м.Болград, вул.Асена Христева, буд.50, код ЄДРПОУ 34670396) на користь Фірми "Агроексім" (11040, Республіка Сербія, м. Белград, Бульвар Войводе Мишича, 51/33, код 7727674) основний борг за контрактом №02/04-09 від 02.04.09р. у розмірі 1640(одну тисячу шістсот сорок)євро, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 18515(вісімнадцять тисяч пятсот пятнадцять)грн.60коп., пеню у розмірі 43,88(сорок три)євро, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 495(чотириста девяносто пять)грн.41коп., витрати по сплаті держмита на суму 190(сто девяносто)грн.11коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 23.01.2012р.