Рішення № 21017799, 19.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.01.12 р. Справа № 28/67пн

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Курило Г.Є., суддів

Лейба М.О., Сгари Е.В.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк”, м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Славкерамогнеупор”, м. Словянськ

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Рудтехмаш”, м. Донецьк

про звернення стягнення на предмет застави

Представники сторін:

Від позивача: Подобєдов Л.І.

Від відповідача: не прибув

Від третьої особи: Химченко В.О.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство „Донгорбанк”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Славкерамогнеупор”, м. Словянськ, про звернення стягнення на предмет застави а саме крокуючий екскаватор ЭШ 6,5/45-у, 1989 року випуску, заводський № 640041, виробництва ЗАО „НКМЗ”, шляхом продажу предмета застави на публічних торгах для стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 1 500 000,00грн., заборгованості за відсотками в розмірі 433 252,03грн., пені в розмірі 26 918,96грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на кредитний договір №12 від 28.02.2008р., додаткові угоди до даного договору; договір застави обладнання № 12 від 28.02.2008р. з додатками; листи № 3559 від 10.06.2010р. та № 5103 від 21.08.2010р.; витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін).

Господарський суд Донецької області ухвалою від 25.03.2011р. порушив провадження у справі №28/67пн та залучив до участі у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Рудтехмаш”, м. Донецьк.

Ухвалою суду від 11.04.2011р. було продовжено строк розгляду справи до 09.06.2011р.

Відповідач проти позову заперечує, що викладено у відзиві на позовну заяву від 27.04.2011р.

Третя особа проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у письмових пояснень від 16.05.2011р.

16.05.2011р. від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі. Клопотання судом розглянуте та задоволено ухвалою суду від 25.05.2011р.

25.05.2011р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява №2437 від 24.05.2011р. про зміну (збільшення) розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд звернути стягнення на передане в заставу позивачу рухоме майно, загальною вартістю 3511751,00 грн. для стягнення заборгованості в розмірі 1960171,42 грн., у т.ч. 1500000,00 грн. сума заборгованості за кредитом, 433252,03 грн. сума заборгованості за відсотками, 26919,39 грн. - сума заборгованості за пенею, а саме: крокуючий екскаватор ЭШ 6,5/45-у, 1989 року випуску, заводський № 640041, виробництва ЗАО „НКМЗ”, шляхом продажу предмета застави на публічних торгах.

25 жовтня 2011р. через канцелярію господарського суду Донецької області від Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк”, м.Донецьк надійшла заява №DON-23/877 від 25.10.2011р. про заміну позивача - Публічного акціонерного товариства „Донгорбанк” м. Донецьк його правонаступником - Публічним акціонерним товариством „Перший Український міжнародний банк”, м. Донецьк. Ухвалою суду від 16.11.2011р. задоволено заяву Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк”, м.Донецьк про заміну сторони її правонаступником, та замінено позивача по справі №28/67пн Публічне акціонерне товариство „Донгорбанк” його правонаступником - Публічним акціонерним товариством „Перший Український міжнародний банк”.

13.12.2011р. до канцелярії суду позивач надав клопотання №DON-23/1172 від 07.12.2011р., відповідно до якого останній зазначив, що у звязку з перерахунком розміру пені за несвоєчасну сплату відсотків, яка складає 24140,05грн., позивач по справі зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення пені, які складають 24140,05грн. Суд приймає до уваги вказане клопотання та розглядає зменшені позовні вимоги.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Донецької області від 21.11.2011р. розгляд справи здійснювався колегіально, склад колегії суду змінювався.

Розгляд справи продовжувався на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи зупинявся та поновлювався на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін та третю особу було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третю особу, господарський суд встановив, що Між Закритим акціонерним товариством „ДОНГОРБАНК” (надалі банк, кредитодавець, правонаступником якого є позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю „Рудтехмаш” (надалі позичальник, третя особа), був укладений кредитний договір №12 від 28.02.2008р. (договір), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит на наступних умовах: суму кредиту 1500000,00грн., цільове використання кредиту фінансування робочого капіталу; строк повернення кредиту 31.05.2010р.; проценти за користування кредитом по терміновій заборгованості - 26% річних, комісія за зміну умов кредитного договору 0,00грн., проценти за безпідставне використання кредитом за прострочену заборгованість 31% річних (п.1.1. договору викладений в редакції додаткової угоди № 4 від 30.04.2010р.)

З метою здійснення кредитних операцій Банк відкриває наступні рахунки: рахунок для кредиту № 20635002655000; рахунок для сплати нарахованих процентів № 20680002655000 (п. 1.2. Договору).

За своєю правовою природою договір №12 від 28.02.2008р. є кредитним договором, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Кредит це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Банк зобовязаний видати позичальнику кредит на умовах, передбаченими п. 1.1. даного договору. Видачу кредиту робити при наявності вільних ресурсів і на підставі додаткової угоди до даного договору, підписаного сторонами. Кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування засобів із кредитного рахунка банку, на поточний рахунок позичальника з наступним використанням позичальником кредитних засобів на мету, вказану в п. 1.1. договору (п. 3.3.1. договору).

На виконання зобовязань за кредитним договором №12 від 28.02.2008р. банк здійснив перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника, відповідно до меморіального ордеру №157_120 від 28.02.2008р. Факт кредитування позичальника підтверджується матеріалами справи та не оскаржено відповідачем.

П. 3.3.4. кредитного договору, сторонами встановлений порядок нарахування та сплати процентів.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання даного договору та припиняє свою дію після повного виконання позичальником всіх зобовязань, які випливають з договором (п. 7.1. договору).

Прийняті на себе зобовязання за кредитним договором №12 від 28.02.2008р. позичальником належним чином не виконувалися.

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Отже, укладений кредитний договір є належними підставами для виникнення у позичальника грошових зобовязань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним, визначених (зобовязань) умовами таких договорів.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Позивачем доведено банківськими виписками, що прийняті на себе зобовязання, передбачені умовами кредитного договору №12 від 28.02.2008р., стосовно повернення кредиту, відсотків за користування кредитом Товариством з обмеженою відповідальністю „Рудтехмаш” не виконані, у позичальника перед кредитодавцем наявна заборгованість за кредитом у сумі 1500 000,00грн.; несплачені відсотки за користування кредитом 433 252,03грн.

У випадку несвоєчасної сплати процентів та комісії за кредитом позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,05% від суми заборгованості, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (п. 5.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.03.2010р.).

Таким чином, кредитодавцем нарахована пеня в розмірі 24 140,05 грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розрахунок пені позивачем здійснений з урахуванням п. 6 ст. 232 ГК України за 6 місяців з моменту виникнення зобовязань.

Здійснивши перерахунок пені судом встановлено, що сума пені, що підлягає стягненню складає 24120,57 грн.

В якості забезпечення зобовязань за кредитним договором №12 від 28.02.2008р. між Публічним акціонерним товариством „Донгорбанк”, м. Донецьк (правонаступником якого є позивач, заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Славкерамогнеупор” (відповідачем, заставодавець) був укладений договір застави обладнання № 12 від 28.02.2008р., посвідчений 28.02.2008р. приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу ОСОБА_1.

Заставодавець передає в заставу Заставодержателеві обладнання крокуючий екскаватор ЭШ 6,5/45-у, 1989 року випуску, заводський № 640041, виробництва ЗАО „НКМЗ” (п.1.1. договору застави).

Відповідно до п. 1.2. договору застави обладнання з урахуванням договору про внесення змін і доповнень від 24.03.2010р. зазначено, що предмет застави забезпечує виконання зобовязань ТОВ „Рудтехмаш” за кредитним договором № 12 від 28.02.2008р. далі „Основне зобов'язання” а саме: повернути кредит в сумі 1500000,00грн. в строк до 31.03.2010р.; сплатити проценти за користування кредитом за строковою заборгованістю в розмірі 26 процентів річних; сплатити проценти за безпідставне користування кредитом за простроченою заборгованістю в розмірі 31 процент річних; сплатити штрафи та пеню згідно з умовами основного зобов'язання.

Копії правовстановлюючих документів на заставне майно наявні в матеріалах справи.

Вартість предмета застави за згодою сторін складає 3511751,00грн. (п. 1.3. договору застави).

Звернення стягнення на предмет застави може бути здійснено рішення суду або в позасудовому порядку шляхом: вчинення виконавчого напису нотаріусом; передачі предмета застави у власність Заставодержетеля; продажу Заставодержателем предмет застави шляхом укладання договору купівлі продажу з іншою особою - покупцем або на публічних торгах. Заставодержатель самостійно обирає способи звернення стягнення на предмет застави. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет застави на позбавляє Заставодежателя права звернутись до суду (п. 3.4. договору застави).

Відомості про передачу в заставу вищевказаного майна за договором застави були зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчать відповідні витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, крім того позивачем зареєстроване звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до умов п. 7.1. договору застави цей договір вступає в дію з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання сторонами зобовязань за цим договором і основним зобовязанням.

За своєю правовою природою договір №12 від 28.02.2008р. є договором застави, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про заставу”, Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

У відповідності до ст. 21 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави).

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 6,7 ст. 20 Закону України „Про заставу”, звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про заставу”, реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціямиз аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

Таким чином, враховуючи факт невиконання позичальником зобовязань за кредитним договором, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №12 від 28.02.2008р. підлягають задоволенню.

Відповідач у відзиві та третя особа в письмових поясненнях посилаються на те, що додатковою угодою № 1 від 01.03.2010 року до кредитного договору № 12 від 28 лютого 2008 року, укладеного між ТОВ «Рудтехмаш» та ПАТ «Донорбанк», змінено цільове призначення кредиту, підвищено відсоткова ставка та інші умови кредитного договору, при цьому жодного двостороннього документу про зміну договору застави, організаційно-правової форми банку з ЗАТ та ПАТ сторони (заставодавець та заставодержатель) не підписували, однак, це твердження спростовується матеріалами справи оскільки в договорі про внесення змін та доповнень від 24.03.2010р. до договору застави обладнання №12 від 28.02.2008р. (засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи), що був укладений між відповідачем та ПАТ „Донгорбанк”, були внесені відповідні зміни щодо умов кредитного договору, тобто заставодавець (відповідач) був повідомлений як про зміну організаційно-правової форми банку, так і про внесення змін до кредитного договору.

Крім того, відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або декілька осіб. Згідно ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг Його відповідальності.

Згідно приписів ст. 1 Закону України „Про заставу", застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна перевалено перед іншими кредиторами.

Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель) (ст. 11 Закону України „Про заставу", ст. 583 Цивільного кодексу України).

Згідно до приписів ст. 28 Закону України „Про заставу", застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 593 Цивільний кодекс України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

3 огляду на приписи вищезазначених норм, порука та застава є окремими самостійними способами забезпечення зобов'язання, а відтак застосування до договору застави положень ст.559 ЦК України, якою визначені підстави припинення поруки є безпідставним.

Таким чином, твердження Товариства з обмеженою відповідальністю „Рудтехмаш”, м.Донецьк про припинення договору застави обладнання № 12 від 28.02.2008р. є помилковим, при цьому суду не доведений факт збільшення обсягу відповідальності відповідача без його згоди в звязку з укладанням додатків до кредитного договору.

Заперечення позичальника стосовно того, що вартість заставленого майна вище ніж сума заборгованості не приймається судом до уваги, оскільки це не є підставою для відмови в задоволенні вимог банка про звернення стягнення на предмет застави.

Всі інші доводи та заперечення відповідача та третьої особи не приймаються судом до уваги в звязку з необґрунтованістю та недоведеністю.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 43, 49, 69, 77, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Славкерамогнеупор”, м. Словянськ, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Рудтехмаш”, м. Донецьк, задовольнити частково.

Звернути стягнення на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Славкерамогнеупор” (84100, м. Словянськ, вул. Льва Толстого, буд. 12, кв. 9, КОД ЄДРПОУ 32720958, банківські реквізити суду не відомі) на праві власності та передано в заставу згідно договору застави №12 від 28.02.2008р. Публічному акціонерному товариству „Перший Український міжнародний банк” (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2а, ЄДРПОУ 14282829), а саме крокуючий екскаватор ЭШ 6,5/45-у, 1989 року випуску, заводський № 640041, виробництва ЗАО „НКМЗ” шляхом продажу вищезазначеного майна на публічних торгах (аукціоні), початкова ціна продажу 3511 751,00грн., місцезнаходження майна згідно договору застави: Львівська обл., м. Новий Раздол, вул.Горна, буд.2 територія державного гірничо-хімічного підприємства „Сірка”, для погашення заборгованості за кредитним договором №12 від 28.02.2008р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Рудтехмаш” (83017, м. Донецьк, вул. Овнатаняна, 4, код ЄДРПОУ 33756424) перед Публічним акціонерним товаристввом „Перший Український міжнародний банк”, (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2а, ЄДРПОУ 14282829) а саме заборгованість за кредитом у розмірі 1500000,00грн., суму заборгованості за відсотками у розмірі 433252,03грн., пеню у розмірі 24120,57 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Славкерамогнеупор” (84100, м. Словянськ, вул. Льва Толстого, буд. 12, кв. 9, КОД ЄДРПОУ 32720958, банківські реквізити суду не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк” (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2а, ЄДРПОУ 14282829) судові витрати по сплаті державного мита в сумі 19573,73грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,66грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2012р.

Головуючий суддя Курило Г.Є.

Суддя Сгара Е.В.

Суддя Лейба М.О.

< Текст >