Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17.01.12р.Справа № 15/5005/16477/2011
За позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровського обласного товариства німців "Видергебурт", м. Дніпропетровськ
про стягнення 17 482,32 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
секретар судового засідання Шевцова В.В.
Представники:
від прокуратури: Мусієнко А.О., посвідчення № 146
від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 2258 від 22.07.2011р.
ОСОБА_2, представник за довіреністю № 582/11 від 11.11.2011р.
від відповідача: не з`явився
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради в особі Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) з позовом до Дніпропетровського обласного товариства німців "Видергебурт" (далі - відповідач), про стягнення 17 482,32 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 15 426,12 грн. - заборгованість за відпущену теплову енергію, 1296,63 грн. - інфляційні витрати, 62,80 грн. - 3% річних, 696,77 грн. - пеня.
Ухвалою господарського суду від 30.11.11р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 22.12.11р.
Ухвалою господарського суду від 22.12.11р., у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням позивачем та відповідачем вимог ухвали господарського суду від 30.11.11р., розгляд справи відкладено на 17.01.12р.
17.01.12р. у судовому засідання прокурор заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Також, у судовому засіданні повноважні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, надали для долучення до матеріалів справи докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду даної справи (а.с.78-81).
В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду даної справи, відповідач повідомлений належним чином, що підтверджують докази надані позивачем (а.с.78-81).
Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не зявився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у звязку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши прокурора та повноважних представників позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
17 вересня 2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення № 1285 (далі-Договір), відповідно до умов п.1 якого, позивач здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення відповідачу по його об'єктах, розміщених за адресами: пл. Жовтнева, 7.
Відповідно до п.2.1 Договору, позивач надає відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах згідно з додатком № 1 до цього Договору з дотриманням споживчих властивостей, якісних показників і режимів.
Кількість теплової енергії, яка передається відповідачу у відповідний період по даному Договору визначається розрахунковим методом згідно нормативних документів галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, фактичних днів надання послуг в поточному місяці (п.2.2 Договору).
Відповідно п.3.2.1 Договору, відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.
Як зазначено в п. 5 Договору, ціна одиниці теплової енергії (1Гкал) згідно тарифів, затверджених Рішенням органів місцевого самоврядування від 16.10.2006р. № 3712 складає (разом з ПДВ) 251,77 грн.
Відповідач щомісячно здійснює оплату за теплову енергію у розмірі 80% від планового місячного нарахування (п.6.1 Договору).
Згідно п. 6.2 Договору, відповідач зобов`язаний щомісячно, до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок відповідач здійснює до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування або через касу позивача.
Як зазначено в п. 7.3. Договору, за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідач має сплатити пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання відповідачем, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Спори між сторонами розв`язуються шляхом переговорів, а в разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутись до суду для вирішення спірного питання (п.8.3 Договору).
Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2010 року (п.10.1 Договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмової заяви однієї із сторін (п.10.6 Договору).
Так, відповідно до наданих прокурором документів, позивачем на виконання умов Договору, в період з листопада 2008 року по січень 2011 року, надана відповідачу теплова енергія у вигляді гарячої води в обсязі 23, 95102 ГКл, що підтверджується Актами здачі теплової енергії, які знаходяться в матеріалах справи.
В порушення умов Договору відповідач за отриману теплову енергію в передбачені Договором строки не розрахувався, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 15 426,12 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача досудове попередження № 749 від 10.03.11р., згідно якого позивач просить відповідача оплатити в семиденний строк з моменту одержання даної вимоги суму боргу перед позивачем.
Але, як зазначає прокурор та повноважні представники позивача, вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та повного задоволення.
На підставі п. 7.3 Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 696,77 грн.
Крім того, відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 1 296,63 грн. та 3% річних у розмірі 62,80 грн.
Таким чином, прокурор та повноважні представники позивача просять стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію у розмірі 15 426,12 грн., пеню у розмірі 696,77 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 296,63 грн., 3% річних у розмірі 62,80 грн., а всього 17 482,32 грн.
Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.
При викладених обставинах вимоги підлягають задоволенню частково.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарювання відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку(ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).
Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води в розмірі 15 426,12 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Як зазначено в п. 7.3. Договору, за неналежне виконання грошового зобов'язання відповідач має сплатити пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання відповідачем, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до п. 7.3 Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 696,77 грн.
За наведених обставин, господарський суд прийшов до висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 696,77 грн. визнається неправомірною, оскільки нарахування пені припиняється через шість місяців.
Після перерахунку відповідно до вимогам чинного законодавства, пеня за шість місяців або 182 дня, складає 307,10 грн.
При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 307,10 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані до сплати відповідачу інфляційні витрати у розмірі 1 296,63 грн. та 3% річних у розмірі 62,80 грн.
Розрахунок 3% річних судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню у повному обсязі.
При перевірки розрахунку інфляційних витрат, судом встановлено, що він зроблено невірно.
Після перерахунку інфляційних витрат у відповідності до вимог чинного законодавства їх сума складає 1 242,96 грн.
При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення інфляційних витрат підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 1 242,96 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість за відпущену теплову енергію у розмірі 15 426,12 грн., пеня у розмірі 307,10 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 242,96 грн., 3% річних у розмірі 62,80 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дніпропетровського обласного товариства німців "Видергебурт" (49000, м.Дніпропетровськ, пр .Карла Маркса, буд. 103, код ЄДРПОУ 20307829) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Короленко, буд. 22, код ЄДРПОУ 32688148) заборгованість за відпущену теплову енергію у розмірі 15 426,12 грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять шість грн. 12 коп.), пеню у розмірі 307,10 грн. (триста сім грн. 10 коп.), 3 % річних у розмірі 62,80 грн. (шістдесят два грн. 80 коп.), інфляційні витрати у розмірі 1 242,96 грн. (одна тисяча двісті сорок два грн. 96 коп.).
Стягнути з Дніпропетровського обласного товариства німців "Видергебурт" (49000, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд.103, код ЄДРПОУ 20307829) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37989269, р/р 31219206700005 в відділенні банку ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012. КБКД 22030001, призначення платежу "Судовий збір, код 03499891, Пункт 2.1") судовий збір у розмірі 1 375,71 грн. (одна тисяча триста сімдесят п'ять грн. 71 коп.).
В решті позовних вимог - відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 20.01.12р.
Судове рішення № 21017659, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 20.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/5005/16477/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: