Рішення № 21017565, 20.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.01.12р.Справа № 10/5005/14685/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Укрсельхозпром", (смт. Солоне, Дніпропетровська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Степ", (с. Єлізаріве, Солонянський район, Дніпропетровська область)

Третя особа-1 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фізична особа ОСОБА_2;

Третя особа-2 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Солонянський районний відділ Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру".

про стягнення 647,24 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 10/10/11 від 10.10.11р.)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Укрсельхозпром" (далі-позивач) звернувся до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Степ" (далі відповідач) за участю третіх сторін на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фізична особа ОСОБА_2 (далі-третья особа-1) та Солонянський районний відділ Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" (далі-третья особа-2) про стягнення 647,24 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 608,29 грн. - основний борг, 6,69 грн. - пеня, 5,50 грн. - 3% річних, 26,76 грн. - інфляція.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором суборенди землі від 14.12.07р., в частині повного та своєчасного розрахунку за оренду земельної ділянки площею 7,8316 га, у тому числі 7,8316 га ріллі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання поштовим повідомленням № 5243300015059, яке знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.07р. між позивачем, як орендар, та відповідачем, як суборендар, було укладено договір суборенди землі, згідно п. 1 договору орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю серія ДП № 000013, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новопокровської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області та знаходиться в тимчасовому користуванні орендаря на підставі договору оренди земельної ділянки зареєстрованої у Солонянському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру ДЗК реєстраційний № 040613200936 від 25.05.06р.

Згідно п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка площею 7,8316 га, у тому числі 7,8316 га ріллі.

Станом на 01.01.10р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила у розмірі 96 451,00 грн. (з урахуванням норм п. 12 договору).

Відповідно до п. 7 договору, даний договір набирав чинності з моменту його державної реєстрації і діяв до 25.05.11р. Однак згідно з угодою про розірвання договору суборенди, договір суборенди припинив свою дію 20.04.10р.

Згідно п. 8 договору, орендна плата вноситься суборендарем у грошовій формі - 2,06% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за оренду земельної ділянки за період з 01.01.10р. по 20.04.10р. у сумі 608,29 грн.

Відповідно п. 14. договору, у разі невнесення орендної плати у строки визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення.

На підставі п. 14 договору, позивач просить суд стягнути пеню, згідно розрахунків які додані до позовної заяви. Розмір нарахованої пені становить 6,69 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 26,76 грн. та 3% річних у сумі 5,50 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором суборенди землі від 14.12.07р. у сумі 608,29 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення основного боргу, пені, інфляційних витрат та 3% річних підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 6,69 грн., інфляційних втрат у сумі 26,76 грн. та 3% річних у сумі 5,50 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Степ" (52433, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Єлєзаріве, вул. Центральна, 9; код ЄДРПОУ 35112158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Укрсельхозпром" (52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Солоне, вул. Чукмарьова, 47/2; код ЄДРПОУ 30375662) - 608 (шістсот вісім) грн. 29 коп. основного боргу, 6 (шість) грн. 69 коп. пені, 26 (двадцять шість) грн. 76 коп. інфляційні втрати, 5 (п'ять) грн. 50 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін