Рішення № 21017357, 17.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.12р.Справа № 15/5005/17108/2011 За позовом Фермерського господарства "ОСОБА_1", Донецька область, Великоновосілківський район, с. Богатир

до Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Вінко", м. Павлоград

про стягнення 259 800,60 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, голова ФГ "ОСОБА_1"; ОСОБА_2, представник за

довіреністю № 110 від 17.01.12р.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство "ОСОБА_1" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Вінко" (далі-відповідач), про стягнення 259 800,60 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 252 300,00 грн. попередня оплата за непоставлений товар, 3 291,00 грн. - інфляційні витрати, 4 209,60 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № 18-2-02 від 18.02.2011 року.

Ухвалою господарського суду від 15.12.11р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 17.01.12р.

17.01.12р. у судовому засідання повноважні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, надали для доручення до матеріалів справи витребувані судом документи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с 17).

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не зявився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у звязку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товарів № 18-2-02 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1 якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача паливно-мастильні матеріали (далі-Товар) по цінам, в кількості і в асортименті відповідно видаткових накладних, а позивач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору. Кожна видаткова накладна відображає певну партію товару поставленого по даному договору і є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.2.2 Договору, товар поставляється відповідачем позивачу узгодженими партіями, на підставі замовлення позивача. Замовлення може здійснюватись позивачем у письмовій або в усній формі, передаватися факсимільним зв`язком або електронною поштою.

Як зазначено у п.2.3 Договору, поставка товару здійснюється впродовж трьох робочих днів від дати зарахування грошових коштів (100% оплата за товар) на банківський рахунок відповідача, відповідно до умов даного Договору.

На кожну замовлену та отриману партію товару, відповідач передає позивачу рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну (п.2.5 Договору).

Згідно п.2.8 Договору, право власності на кожну партію товару переходе до позивача з дати поставки товару, тобто від дати вказаної у видатковій накладній на товар.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що позивач зобов`язується здійснити 100% попередню оплату вартості партії товару, узгодженої у замовленні на товар і рахунку-фактурі, не пізніше дати видаткової накладної.

Кінцевим строком оплати позивачем кожної постачальної партії товару є дата видаткової накладної, яка оформлена належним чином, на відповідну партію товару (п.4.2 Договору).

Відповідно до п.6.1 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання прийнятих на себе зобов`язань по даному договору, вина сторона відшкодовує другій стороні причинені збитки у повному обсязі, а також несе матеріальну відповідальність у відповідності з діючим законодавством України.

Згідно п.7.1 Договору, усі спори, які можуть виникнути внаслідок або у зв`язку з виконанням зобов`язань по даному договору, сторони домовились вирішувати шляхом переговорів. У випадку неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, спори предявляються для розгляду господарському суду.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2011 року, але у любому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань по даному Договору і умов даного Договору (п.9.1 Договору).

Згідно з вимогами Договору, на підставі виставленого рахунку-фактури № ПСФ-000217 від 28.04.11р. (а.с.11) позивач здійснив попередню оплату за дизельне паливо у кількості 60000 літрів на суму 522000,00 грн. на користь відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 29.04.2011р.(а.с.12).

В свою чергу, відповідач здійснив поставку товару частково, а саме тільки 31000 літрів дизельного палива на суму 269700,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-196 від 02.06.11р. (а.с.11).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 19.08.11р. було направлено на адресу відповідача лист з проханням поставити недопоставлену частину дизельного палива в кількості 29000 літрів або надати повноважного представника для вирішення спору шляхом переговорів (а.с. 13), що підтверджує фіскальний чек УКРПОШТИ № 4355 та опис вкладення до цінного листа (а.с. 14).

27.10.11р.позивачем повторно було направлено на адресу відповідача лист, відповідно якого позивач просив відповідача поставити недопоставлену частину дизельного палива в кількості 29000 літрів або надати повноважного представника для вирішення спору шляхом переговорів. Даний лист було отримано особисто представником відповідача, про що є відповідна відмітка (а.с.15).

Але, як зазначають повноважні представники позивача, вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, позивачем були нараховані до сплати відповідачу, за період з 03.05.11р. по 22.11.11р., інфляційні витрати у розмірі 3 291,00 грн. та 3% річних у розмірі 4 209,60 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача попередню оплату за непоставлений товар у розмірі 252 300,00 грн., інфляційні витрати у розмірі 3 291,00 грн., 3% річних у розмірі 4 209,60 грн., а всього 259 800,60 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 252 300,00 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані до сплати відповідачу, за період з 03.05.11р. по 22.11.11р., інфляційні витрати у розмірі 3 291,00 грн. та 3% річних у розмірі 4 209,60 грн.

При перевірки розрахунку інфляційних витрат, судом встановлено, що він зроблено невірно, оскільки за вказаний період відповідно офіційних даних інфляційних витрат не було, тому даний розрахунок зроблено не обґрунтовано.

Щодо розрахунку 3% річних, то суд вважає, що він зроблений вірно, тому вимоги щодо стягнення 3 % річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягають попередня оплата за непоставлений товар у розмірі 252 300,00 грн. та 3% річних у розмірі 4209,60 грн., в решті вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст. ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Багатопрофільна фірма "Вінко" (51400, м.Павлоград, вул. Радянська, буд. 59, ЄДРПОУ 23079493) на користь Фермерського господарства "ОСОБА_1" (85530, Донецька область, Великоновосілківський район, с.Богатир, вул. Гагаріна, буд.67, ЄДРПОУ 34246628) попередню оплату за непоставлений товар у розмірі 252 300,00 грн. (двісті п`ятдесят дві тисячі триста грн. 00 коп.), 3 % річних у розмірі 4 209,60 грн. (чотири тисячі двісті дев`ять грн. 60 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 130,19 грн. (п`ять тисяч сто тридцять грн. 19 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 20.01.12р.