Рішення № 21017178, 17.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

17.01.2012Справа №5002-24/5094-2011 За позовом ТОВ "Українські аерозолі", м.Донецьк

До відповідачів ФОП ОСОБА_1, м. Сімферополь

Про стягнення 20552,43 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача ОСОБА_2, представник за довіреністю № б/н від 01.11.2011р., паспорт НОМЕР_1 виданий 07.12.2001р.; ОСОБА_3, довіреність б/н від 15.11.2011 р., паспорт НОМЕР_2, виданий 26.10.2010 р.

Від відповідача не зявився.

Обставини справи: до господарського суду звернулося ТОВ "Українські аерозолі" з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 14 000,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 01.01.2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди № 25/11/КУ.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у строкове платне володіння та користування частину холу першого поверху будівлі адміністративно-лабораторного комплексу (Літ С) площею 50,8 кв.м., два приміщення першого поверху будівлі адміністративно-лабораторного комплексу (Літ С) площею 22,1 кв.м. та 30,2 кв.м. та приміщення другого поверху будівлі адміністративно-лабораторного комплексу (Літ С) площею 41 кв.м., що розташоване за адресою: 95000, м.Сімферополь, вул.Генерала Василєва, 29.

Починаючи з 11.01.2011р. позивач не виконує належним чином свої зобовязання, у звязку із чим станом на 18.10.2011р. за відповідачем створилась заборгованість у розмірі 20174,00 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 20552,43 грн., у тому числі: 20174,00 грн. заборгованість за орендну плату, 173,79 грн. пеня, 204,64 грн. індекс інфляції.

Також позивач просить покласти на відповідачів судові витрати.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю представника відповідача.

Розгляд справи відкладався, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно апаратного комплексу «Діловодство суду».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.01.2011 р. між позивачем по справі ( орендодавець ) та відповідачем по справі ( орендар ) було укладено договір оренди №25/11/КУ ( а. с. 11 15 ).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину холу першого поверху будівлі адміністративно лабораторного комплексу ( літ. С ) площею 50,8 кв. м., два приміщення першого поверху будівлі адміністративно лабораторного комплексу ( літ. С ) площею 22,1 кв. м. та 30.2 кв. м. приміщення другого поверху будівлі адміністративно лабораторного комплексу ( літ. С ) площею 41 кв. м. , що розташовано за адресою: 95000, м. Сімферополь, вул.. Генерала Васильева, 29. Загальна площа займаного орендарем майна складає 144,1 кв. м.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати фактичної передачі його орендодавцем, із оформленням сторонами відповідного акту приймання передачі.

Судом встановлено, що у виконання умов вказаного договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування вищевказане майно, що підтверджується актом приймання - передачі від 01.01.2011 р. ( а. с. 16 ).

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору загальна сума орендної плати у базовому місяці розрахунку, яким визначається місяць укладення договору ( січень 2011 р. ), становить 2882 грн. за повний місяць оренди.

Відповідно до п. 3.4 вказаного договору орендна плата сплачується орендарем один раз на місяць до десятого числа кожного місяця за який проводиться розрахунок.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору орендар ( відповідач по справі ) зобовязався, зокрема, своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі за договором на у мовах, що цим договором встановлені.

Відповідно до п. 11.1 вказаного договору він діє починаючи з 01.01.2011 р. до 31.12.2011 р. включно, а в частині виконання розрахунків по договору до дати повного розрахунку.

У виконання вимог вищевказаного договору відповідачем було отримано послуги щодо оренди вищевказаних приміщень за період січень липень 2011 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі - приймання наданих послуг № 13/КУ від 31.01.2011 року на суму 2882,00 грн., № 83/КУ від 28.02.2011 року на суму 2882,00 грн., № 139/КУ від 31.03.2011 року на суму 2882,00 грн., № 191/КУ від 30.04.2011 року на суму 2882,00 грн., № 246/КУ від 31.05.2011 року на суму 2882,00 грн., № 298/КУ від 30.06.2011 року на суму 2882,00 грн., № 340/КУ від 31.07.2011 року на суму 2882,00 грн. ( а. с. 17 - 23 ).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак всупереч вимогам вищевказаного договору оренди та вищевказаних норм чинного законодавства України відповідач не виконував взяті на себе зобовязання щодо сплати орендної плати, що привело виникнення заборгованості по орендній платі за період з січня 2011 р. по липень 2011 р. у розмірі 20174 грн.

Відповідач, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, доказів сплати заборгованості по орендній платі у розмірі 20 174 грн. суду не представив.

При таких обставинах позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по основному боргу у розмірі 20174 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у загальній сумі 173,79 грн. за прострочення оплати орендної плати.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Однак суд зауважує на те, що згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2 вищевказаного договору оренди орендар несе наступну відповідальність за цим договором, зокрема, у випадку прострочення сплати орендної плати пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, з ним погодився та вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 11.01.2011 р. по 31.07.2011 р. у розмірі 173,79 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 204,64 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перерахувавши інфляційні втрати, погодився з розрахунком позивача та дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню вказані втрати за прострочку сплати орендної плати за період з 11.01.2011 р. по 31.07.2011 р. у розмірі 204,64 грн.

Судовий збір у розмірі 1411,50 грн. покладається на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Також суд зазначає наступне.

З 01.11.2011 р. вступив в силу Закон України «Про судовий збір» відповідно до ст. 4 якого ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за позовні заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

З урахуванням вказаної норми, враховуючи те, що позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням пені та інфляційних втрат в загальній сумі 20552,43 грн., то розмір судового збору складає 1411,50 грн.

Позивачем же було сплачено судовий збір в загальній сумі 1617,02 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №501 від 11.01.2011 р. на суму 1271,98 грн., №484 від 25.10.2011 р. на суму 205,52 грн. та №541 від 14.12.2011 р. на суму 139,52 грн. ( а. с. 9 -10, 56 ).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, з зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено закономменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

При таких обставинах суд дійшов висновку повернути з Державного бюджету на користь позивача 205,52 грн., сплачені на підставі платіжнього доручення №484 від 25.10.2011 р.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 23.01.2012 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аерозолі", ( 83030, м. Донецьк, вул. Баумана, 1в, ЄДРПОУ 25579372 ) заборгованість по орендній платі у розмірі 20 174,00 грн., пеню у розмірі 173,79 грн., інфляційні втрати у розмірі 204,64 грн., судовий збір у розмірі 1411,50 грн.

3.Повернути з Державного бюджету м. Сімферополь на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українські аерозолі", ( 83030, м. Донецьк, вул. Баумана, 1в, ЄДРПОУ 25579372 ) державне мито у розмірі 205,52 грн., сплачене на підставі платіжнього доручення №484 від 25.10.2011 р.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.