Ухвала суду № 21008002, 10.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2012 року м. КиївК-27902/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2009 року

у справі № 2-а-27714/08/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю штату Нью-Йорк «Амком ЛЛК»

до Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2009 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю штату Нью-Йорк «Амком ЛЛК» (далі позивач) до Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі відповідач) задоволено. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 00000622/0 від 15 жовтня 2008 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ штату Нью-Йорк «Амком ЛЛК» судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Єнакієвська ОДПІ Донецької області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2009 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку Представництва фірми «Амком ЛЛК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2004 року по 31 березня 2008 року, за результатами якої складено акт № 2686/22/26194830 від 06 жовтня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000622/0 від 15 жовтня 2008 року, яким Представництву фірми «Амком ЛЛК»визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 31527,60 грн. (21480,00 грн. основний платіж, 10 047,60 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення Представництвом фірми «Амком ЛЛК» пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 334/94-ВР) у звязку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат суми витрат на оплату комунальних послуг та витрат на оренду квартири у фізичної особи, яка померла 10 січня 2006 року, а також неправомірним віднесенням до складу валових витрат вартості послуг мобільного звязку при відсутності на обліку Представництва фірми «Амком ЛЛК» як власних так і орендованих мобільних телефонів.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та власником житла Кестіля Марті Олаві укладено договір від 10 травня 2002 року оренди квартири в приватної особи за адресою: Донецька область, м. Єнакієве, пр. Леніна 90, кв.3.

Відповідно до пункту 3.1 зазначеного договору орендна плата складає 60,00 грн. на місяць, а пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що Представництво фірми «Амком ЛЛК»сплачує комунальні послуги та плату за користування електроенергією.

Доповненням № 3 від 28 грудня 2004 року термін дії договору оренди від 10 травня 2002 року пролонговано до 31 грудня 2006 року.

Крім того, судами встановлено, що орендована квартира обладнана та використовувалась як офісне приміщення Представництва фірми «Амком ЛЛК», що підтверджується, зокрема, довідкою № 8642/06 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із статтею 608 ЦК України зобовязання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно повязаним з його особою і у звязку з цим не може бути виконане іншою особою.

Зобовязання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно повязаним з особою кредитора.

Частиною 1 статті 781 ЦК України передбачено, що договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено припинення договору найму у разі смерті наймодавця.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що, оскільки, орендована квартира використовувалась в господарській діяльності Представництва фірми «Амком ЛЛК», а витрати по сплаті комунальних послуг підтверджуються відповідними розрахунковими документами, то висновки відповідача про неправомірність включення Представництвом фірми «Амком ЛЛК» вартості комунальних послуг та витрат на оренду квартири до складу валових витрат є необґрунтованими.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанцій про правомірність включення Представництвом фірми «Амком ЛЛК»вартості мобільних послуг до складу валових витрат з огляду на підтвердження зазначених витрат договорами про надання послуг мобільного звязку, виставленими та оплаченими рахунками за користування мобільним звязком, а також відповідними наказами та посвідченнями на відрядження.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2009 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.

Шипуліна Т.М.

Суддя А.О. Рибченко