Рішення № 21005732, 25.10.2011, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 2-424/11

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2011 р. Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Сороки Б.М.

при секретарі- Дорошенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування своїх вимог вказала, що 12 травня 1998 року з відповідачем по даній справі розірвали шлюб. Вона взяла дошлюбне прізвище “ОСОБА_1”. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

Після розлучення ОСОБА_4 проживав з батьком і тому вона не зверталася до суду з позовом про стягнення аліментів. Вони рівноцінно несли відповідальність за виховання дітей.

26.05.2001 року вона офіційно зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 і змінила прізвище на “ОСОБА_5”.

Півроку тому син ОСОБА_4 почав їй телефонувати з проханням повернутися жити до них. Так як батько знайшов іншу жінку, вони чекають на народження дитини, його зовсім не помічають, постійно сварять. Вона не заперечувала і вже майже два місяці ОСОБА_4 проживає разом з ними. У неї на утриманні знаходяться двоє її синів та син ОСОБА_6.

Вона неодноразово розмовляла з ОСОБА_2 з приводу утримання дітей, що тепер він повинен сплачувати їй аліменти, так як обидва сини проживають разом з нею. Але добровільно сплачувати аліменти він не хоче.

Відповідач має постійну роботу, але довідку з місця роботи про розмір заробітної плати він їй не надав. Вважає, що він має можливість сплачувати аліменти.

Прохає стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/3 частини його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до повноліття дітей.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач був допитаний Васильківським міськрайонним судом Київської області. Позовні вимоги не визнає.

Відповідач у письмових запереченнях на обґрунтування невизнання позову посилається на наступні обставини.

Вважає, що факти, викладені позивачкою в її заяві, не відповідають обставинам справи.

За період часу, який минув від розлучення вона телефонувала дуже рідко, щоб поцікавитися про стан здоровя, матеріальний стан та моральний розвиток їх спільного сина ОСОБА_4. Місце роботи, проживання та номер мобільного телефону за весь цей час він не змінював.

Більше трьох років тому він почав жити з іншою жінкою, шлюб з якою вони зареєстрували 23.03.2010 року. Син ОСОБА_7 не заперечував проти того, що з ними буде проживати нова дружина та виконувати обовязки матері. У них склалися дружні відносини, у сина покращився рівень навчання. З рідною матірю син спілкуватися не міг, так як ніхто з них не знав її номер телефону.

10 липня 2011 року зателефонувала їм ОСОБА_1 з проханням, щоб ОСОБА_4 приїхав погостювати і провести час з братом ОСОБА_3. Він не заперечував, оскільки вважає, що дітям необхідно спілкуватися, та навіть надав йому кошти на час перебування у матері.

До моменту отримання позовної заяви не міг спілкуватися з сином, так як не знав номеру телефону ОСОБА_1

Твердження сина ОСОБА_4 стосовно того, що його перестали помічати, сварять з невеликих причин, не відповідають дійсності. Йому було придбано персональний компютер, ноутбук, велосипед, інші речі та взагалі ні в чому не відмовляли. Відносились з повагою та батьківським теплом.

Зазначив, що вимога позивачки про стягнення аліментів взагалі є надуманою, оскільки це його діти, яких він буде матеріально, морально і всебічно підтримувати.

Прохає вирішити питання місця проживання ОСОБА_4, з ким із батьків він буде проживати. На даний час всі його речі знаходяться у нього.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що остаточно вирішив проживати з матірю та братом. На даний час відвідує Царичанську ЗОШ. До цього проживав з батьком 14 років. Його нова дружина погано відносилася, била.

Відповідач повторно в судове засідання не зявився, хоча належним чином був сповіщений про день, час та місце розгляду справи в суді, заяви про причину неявки чи про відкладення розгляду справи до суду не надсилав. Оскільки відповідач був належним чином сповіщений про день, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення (позивачка проти цього не заперечує).

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд заслухавши пояснення позивача, свідка, перевіривши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню за слідуючих підстав.

Згідно ст.180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення повноліття.

Відповідно до ст.181 ч.3 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У судовому засіданні встановлено, що 12 травня 1998 року сторони по даній справі розірвали шлюб. Позивачка взяла дошлюбне прізвище “ОСОБА_1”. Від шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

Після розлучення ОСОБА_4 проживав з батьком і тому позивачка не зверталася до суду з позовом про стягнення аліментів. Сторони рівноцінно несли відповідальність за виховання дітей.

Оскільки ОСОБА_4 прийняв остаточне рішення проживати та на даний час і проживає з матірю ОСОБА_1, то на утриманні останньої знаходяться двоє спільних дітей з відповідачем. Відповідач фізично здорова людина, працює та отримує дохід, тому може сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, на думку суду, судові витрати повинні бути покладені на відповідача.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд вважає за можливе допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення аліментів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180-183, 191 СК України ст. ст. 213-215, 218, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт Калинівка Піщанського району Вінницької області, аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, на користь матері ОСОБА_1 до повноліття дітей, починаючи з 20 липня 2011 року.

Рішення в цій частині допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь УДК у Царичанському районі (р/р 31219259700353, МФО 805012, ОКПО 23929810, Банк: ГУДКУ у Дніпропетровській області) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Копію заочного рішення направити рекомендованим листом із повідомленням відповідачу ОСОБА_2 не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк.

Головуючий: Б.М.Сорока