Ухвала суду № 20998903, 09.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2011 року м. КиївК-849/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Лосєва А.М.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 14.11.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008

у справі №5/301/07-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 14.11.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008, позов ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя»задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя №0003822305/0 від 14.09.2007.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка з питань правильності обчислення відємного значення з ПДВ за квітень 2007 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану варітьсь на рахунок платника у банку за травень 2007 року з урахуванням розрахунку суми бюджетного відшкодування, за наслідками якої складено акт №127/23-5/24911195 від 04.09.2007.

За висновками акта перевірки, позивачем порушено пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у звязку з тим, що за даними перевірки позивачем у квітні 2007 року сплачено постачальникам товарів (послуг) в ціні товару податок на додану вартість в розмірі 111695,20 грн., таким чином позивачем зайво включено до рядку 4 «Розрахунки бюджетного відшкодування»суму податку на додану вартість в розмірі 222202,80 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0003822305/0 від 14.09.2007, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 222202,80 грн.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість та Розрахунок суми бюджетного відшкодування ( додаток 3 до декларації) за травень 2007 року, у яких відображено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 822456 грн., сума податкового кредиту попереднього періоду складає 175888 грн., сума податкового кредиту попереднього періоду фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів - 333898 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 333898 грн.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг). На підтвердження такого розуміння правильності застосування вказаного підпункту слугує нова редакція цього підпункту, викладена в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 № 309-VI. З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про помилковість тверджень відповідача, що позивачем при розрахунку бюджетного відшкодування за травень 2007 року може бути врахована тільки сума податкового кредиту фактично сплачена ним у квітні 2007 році у вартості товарів (послуг), що отримані у цьому податковому періоді.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

Для бюджетного відшкодування необхідною умовою є вимога Закону України «Про податок на додану вартість»щодо фактичної сплати податку, заявленого до бюджетного відшкодування, отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг), оскільки встановлення іншого б суперечило самій суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 цього Закону як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідачем не заперечується, що позивачем здійснено сплату податку на додану вартість у квітні 2007 року у зазначеному розмірі.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, правильно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшли вірного висновку, підстави для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, відсутні.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя відхилити, а постанову Господарського суду Запорізької області від 14.11.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2008 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

А.М.Лосєв

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко