Постанова № 20996214, 05.12.2011, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

В І Л Ь Н О Г І Р С Ь К И Й М І С Ь К И Й С У Д Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

51700, м. Вільногірськ, вул. Жовтнева, 14-а, тел. (05653) 5-07-41

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2011 року Справа № 2а-588/11/0407

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шаповала Г.І.,

при секретарі Кудіній Н.І.

з участю: позивачаОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідачівЖовтоног О.І., Орлової Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, про скасування рішення державного органу та визнання права на пільгове пенсійне забезпечення,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 11.07.2011 року та змінам до нього від 31.10.2011 р., позивач прохає:

- визнати не чинним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, від 28.04.2011 року № 13;

- зобов'язати відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, призначити та нарахувати йому пільгову пенсію відповідно до п. а) ч.І ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", починаючи з 15.03.2011 року;

- зобов'язати відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, нарахувати та виплатити йому пенсію на пільгових умовах відповідно до п. а) ч.І ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", починаючи з 15.03.2011 року, по час винесення постанови за цим позовом.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він, згідно трудової книжки, працював на Північно Єнісейському гірничо - збагачувальному комбінаті об'єднання «Єнісейзолото», який був реорганізований у ВАТ «Золото», спочатку за часів СРСР, потім Російської Федерації, з 04.07.1985 року по 22.08.1985 року - учнем підземного бурильника свердловин на шахті «Радянська», з 23.08.1985 року по 31.03.1988 року підземним бурильником свердловин, з 01.04.1988 року по 18.08.1997 року підземним гірником на очисних роботах (з 27.09.1989 року йому було присвоєно 4 р. підземного підривника). Таким чином він з 04.07.1985 року по 18.08.1997 року, працював на підземних роботах.

Відповідно до п.1 «Підземні роботи»Розділу 1 «Гірничі роботи»Списку №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільговому розмірі, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, право на пільгову пенсію мають всі робітники, інженерно-технічні працівники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, у геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників і інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку і т. і.).

Відповідно до пунктів 1 Списків № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року, №162, всі робітники зайняти повний робочий день на підземних роботах, вважаються працюючими за Списком № 1.

В цей час він є громадянином Російської Федерації, однак постійно безстроково проживає в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2, виданим на його ім'я 04.12.2003 року, УМВС України в Дніпропетровської області.

Згідно п. а) ч.1 ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від останнього місця роботи: працівники зайняти повний робочий день на роботах з особливо шкідливими умовами праці, за списком № 1, виробництв, робот, професій, посад та показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатом атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 50 років і стажі роботи не менше 20 років, із них не менш 10 років на вказаних роботах.

11.03.2011 року, йому виповнилося 50 років. Його робочий стаж за Списком №1, на час виповнення йому 50 років, складав більше 10 років, і він мав право на пенсію після досягнення 50 років.

Відповідно до статей 1 і 6 «Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», яка набула чинності 13 березня 1992 року, і підписана в тому числі Російською Федерацією та Україною, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах, враховується будь який трудовий стаж, набутий на території будь - якої з цих держав, зокрема Російської Федерації.

Призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється згідно із Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Якщо міжнародним договором України встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору. Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюватиметься згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно до ч. І ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Згідно ч. І ст.63 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- Виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція Пенсійного фонду та підвідомчі їй територіальні органи.

27.05.2011 року, він звернувся до відповідача, з письмовою заявою, щодо призначення йому пільгової пенсії за Списком № 1. Згідно ч. І ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строк.

Однак відповідач 02.06.2011 року, надав йому письмову відповідь за № ГІ/15/01-11, згідно якої відмовив йому у призначенні пільгової пенсії, посилаючись на те, що начебто ним не надані всі необхідні документи, які підтверджують його пільговий стаж роботи, і тому згідно до рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 28.04.2011 року № 13, йому був підтверджений період роботи в шкідливих умовах за Списком № 1, за час роботу на Північному - Єнісейському гірничо-збагачувальному комбінаті з 23.08.1985 року по 21.08.1992 року, який склав 6 років 11 місяців 29 днів, а тому він має право на пільгову пенсію за Списком № 1, тільки після досягнення 54 років.

Позивач вважає дії відповідача у вигляді відмови у призначенні йому пільгової пенсії з 15.03.2011 року, неправомірними, приймаючи до уваги наступне.

Так, відповідач посилається на те, що начебто ним не надані документи які підтверджують його пільговий стаж роботи за Списком № 1 з 07.07.1985 року по 18.08.1997 року, однак це не відповідає дійсності, ним було надано відповідачу:

- особиста картка за формою Т-2 піл час роботи на Північне Єнісейському гірничо збагачувального комбінаті;

- трудовий договір від 26.08.1985 року;

- трудова книжка, де на сторінках 5-9, вказано, що він працював з 04.07.1985 року по 18.08.1997 року, на підземних роботах;

- архівна довідка від 30.08.2010 року № 3-пп, видана архівним відділом адміністрації Північне Єнісейського району, Красноярського краю, Російської Федерації, яка свідчить про його працю на підземних роботах за Списком № 1;

- архівна довідка від 30.08.2010 року № 2-птн, видана архівним відділом адміністрації Північне Єнісейського району, Красноярського краю, Російської Федерації, яка свідчить про наявність, реорганізацію та наступну ліквідацію Північне-Єнісейського гірничо-збагачувального комбінату в 2001 році;

- архівна довідка від 30.08.2010 року № 502-л, видана архівним відділом адміністрації Північно Єнісейського району, Красноярського краю, Російської Федерації, про розмір його заробітної плати з 1989 року по 1993 рік;

- лист відділення пенсійного фонду Російської Федерації по Красноярському краю, від 21.06.2011 року, № 354/19, на ім'я відповідача, в якому вказується на наявність всіх підстав застосування до нього Списку № 1.

Згідно пункту 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян Украйні і Росії, які працюють за межами кордонів своїх держав" укладеної 14 січня 1993 року у м. Москві, ст. 6 цієї Угоди зазначено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони на території якої відбувалася трудова діяльність. Відповідно до ст. 7 Угоди питання пенсійного забезпечення регулюється Угодою про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами у цій галузі. Згідно зі ст. 11 Угоди, документи, видані з метою реалізації цієї Угоди на території однієї Сторони за встановленою формою, або їх копії, засвідчені в установленому порядку, приймаються на території іншої Сторони без легалізації.

Таким чином не визнання відповідачем його трудового стажу за Списком N 1, всупереч наданим документам, які підтверджують його трудовий стаж за Списком № 1, є прямим порушенням відповідачем крім іншого ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та норм вищезазначених міждержавних угод. Згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше чинним законодавством.

В період його роботи вже діяли Списки №1 і №2, затверджені Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення»на підставі якої всі робітники, інженерно-технічні працівники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах включені в Список №1 з 26.01.1991 року. Ця постанова відповідно до роз'яснень Верховної Ради України в постанові «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР»від 12.09.1991 року, діяла до прийняття аналогічної в Україні. Аналогічна постанова в Україні була прийнята Кабінетом Міністрів України від 11.03.1994 року №162, в якій теж було зазначено, що підземні роботи віднесені до Списку №1.

При цьому посилання відповідача на рішення комісії від 28.04.2011 року, № 13, згідно до якого йому було відмовлено в зарахуванні стажу за Списком № 1 після 21.08.1992 року, в зв'язку з тім, що на підприємстві де він працював не проводилася атестація робочих місць, не є правомірним, так як в Російської Федерації, не була передбачена обов'язкова атестація робочих місць, у зв'язку з чим, відповідач був повинний керуватися Угодою «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України та Росії, які працюють за межами кордонів своїх держав» від 12.08.1993 року між урядом України та урядом Російської Федерації, згідно до якої трудовий стаж обчислюється по законах тієї держави, де працює особа, а призначається пенсія по законах тієї держави, де особа проживає. Аналогічний висновок щодо призначення пенсії на пільгових умовах, при відсутності атестації робочих місць під час праці у Російської Федерації, зроблений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.03.2011 року, по справі № К-38342/10, по спору між фізичною особою та Управлінням Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області, та постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2007 року, по справі №22а-1270/07.

Таким чином позивач вважає, що відповідач в супереч норм міжнародного права та законодавства України, безпідставно відмовляється призначити йому пільгову пенсію, та сплатити на його користь пенсію з часу його письмового звернення, тобто з 27.05.2011 року, а тому його право підлягає захисту в судовому порядку.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги та їх обґрунтування, що викладені в позовній заяві, підтримали в повному обсязі. Додатково пояснили, що відповідно до судової практики, в тому числі, рішень Вищого Адміністративного Суду України, та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, визнано, що відсутність атестації робочих місць не є причиною для відмови у встановленні пільгового стажу працівника, оскільки атестація робочих місць була покладена на адміністрацію підприємств і вини працівника, який працював фактично на роботах по Списку № 1, немає в тому, що ця робота не була атестована. Іншим особам, що працювали разом з позивачем, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_9 пільгова пенсія по Списку № 1 була призначена. Необхідні документи для призначення пільгової пенсії позивачу були завчасно в 2010 році витребувані відділом кадрів Вільногірського ГМК ЗАТ «Кримський Титан», де позивач продовжував працювати. Коли йому виповнилося 50 років, позивач 15.03.2011 р. написав заяву про призначення пільгової пенсії. Після чого його викликали в Управління пенсійного фонду 12.05.2011 р. та повідомили про відмову в призначенні пенсії.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та підтримали письмові заперечення, надані відповідачем, в яких зазначено, що відповідно до п.4 ст.8 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим законом.

Відповідно до статті 7 „Угоди між урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн", від 14.01.1993р. питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. та двосторонніми угодами в цій галузі.

Відповідно до статті 1 „Угоди про гарантії прав громадян держав- учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення", пенсійне забезпечення громадян держав - учасників Співдружності та членів їх сімей здійснюється згідно законодавства держави, на території якого вони проживають.

Відповідно до статті 6 вищезазначеної Угоди, для визначення права на пенсію, в тому числі на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди зараховуються трудовий стаж, який вони набули на території держави-учасниці Угоди, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди, тобто до 13.03.1992р.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. № 10 „Про затвердження списків виробництв, робіт, професій посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" встановлено, що відповідно до Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян СРСР», застосування Списків № 1 і № 2 здійснюється з урахуванням атестації робочих місць.

Відповідно до п.2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та пункту „а" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають право працівники, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до п.20 „Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, дня підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер, виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Для призначення пенсії, ОСОБА_1 не надав довідку, уточнюючу характер роботи в шкідливих умовах. Відповідно до листа від 30.08.2010 р. № 502-л архівного відділу Адміністрації Північно-Єнісейського району, архівні документи, які підтверджують пільговий стаж роботи - відсутні.

Відповідно до „Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років»затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006р. № 18-1, у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головних управліннях Пенсійного фонду України в областях України. Відповідно до п.11 вищезазначеного порядку, для підтвердження стажу роботи необхідно надати наступні документи: заяву, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про ліквідацію підприємства, установи, організації без визначення правонаступника; трудову книжку; довідку про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність).

ОСОБА_1 надав для підтвердження стажу роботи в шкідливих умовах наступні документи: Заяву; копію трудової книжки; довідку про реорганізацію Північно-Єнісейського гірничо-збагачувального комбінату об'єднання „Єнісейзолото" у ВАТ „Золото"; довідку про час роботи на Північно-Єнісейському гірничо-збагачувальному комбінаті об'єднання „Єнісейзолото" з 04.07.1985р. по 18.08.1997р., від 30.08.2010р. № 2-пТи, видану Архівним відділом адміністрації Північно-Єнісейського району, копію картки форми Т-2; довідку про заробітну плату за 1989-1993 роки.

Відповідно до п. 4 „Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. № 383, при призначенні пенсії на пільгових умовах для зарахування стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Відповідно до Рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.04.2011р. № 13, позивачу було підтверджено період роботи в шкідливих умовах за Списком № 1 за час роботи на Північно-Єнісейському гірничо-збагачувальному комбінаті з 23.08.1985р. по 21.08.1992р. Стаж роботи по списку № 1 складає 6 років 11 місяців 29 днів. Позивач матиме право на призначення пенсії у віці 54 роки. Зарахування стажу проведено відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно копії тимчасової посвідки на постійне проживання серії ДП номер 11243, виданої УМВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець Челябінської Області м. Магнітогорськ, Росія, приїхав у 1997 році із Росії, зареєстрований за місцем проживання по Б.Миру, буд. 10, кв. 43, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області./а.с.5/

В особовій картці зазначено, що ОСОБА_1 працював з 4.07.85 учнем підземного бурильника свердловин (наказ № 541 від 3.07.1985), з 23.08.1985 підземним бурильником (наказ № 135 від 23.08.85), з 01.04.1988 підземним гірничим робітником ( на очисних роботах), (наказ № 33-Л від 23.03.1988), з 10.05.1989 дозволено ведення підривних робіт (наказ № 63-Л від 10.08.1089), з 27.09.1989 підземний підривник (наказ № 150 від 29.09.1989), звільнений згідно наказу № 459 від 8.07.1997 року. /а.с. 7-8/

Згідно копії трудового договору про роботу на підприємстві в порядку організованого набору № 5872 від 26.08.1985 року, робітник ОСОБА_1, прийнятий на роботу в П-Єнісейський ГОК строком на 3 роки, в якості гірничого робітника. /а.с. 10-11/

Згідно копії трудової книжки, ОСОБА_1, останній з 4.07.85 прийнятий учеником підземного бурильника свердловин шахти «Советская»Північно-Єнісейського гірничо-збагачувального комбінату обєднання «Єнісейзолото»(наказ № 541 від 3.07.1985), з 23.08.1985 переведений підземним бурильником свердловин (наказ № 135 від 23.08.85), з 01.04.1988 переведений підземним гірничим робітником ( на очисних роботах), (наказ № 33 від 23.03.1988), 18.08.1997 року звільнений (наказу № 459 від 8.07.1997 року. /а.с. 12-13/

Згідно архівної довідки виданої в.о. завідуючою архівним відділом адміністрації Північно-Єнісейського району, повідомляється, що в документах архівного фонду ВАТ «Золото»відносно ОСОБА_1, є відомості про те, що останній з 4.07.85 прийнятий учеником підземного бурильника свердловин (наказ № 541 від 3.07.1985), з 23.08.1985 переведений підземним бурильником (наказ № 135 від 23.08.85), з 01.04.1988 переведений підземним гірничим робітником на очисних роботах, (наказ № 33 л від 23.03.1988), з 10.05.1989 року отримав дозвіл на ведення підривних робіт на дільниці № 2 (наказ № 63л від 10.05.1989), з 27.09.1989 року переведений на ділянку БВР шх «Советская»підземним підривником (наказ № 150 від 29.09.19890, з 18.08.1997 року звільнений (наказ № 459 від 8.07.1997 року. /а.с. 15/

Згідно архівної довідки виданої в.о. завідуючою архівним відділом адміністрації Північно-Єнісейського району, повідомляється, що Північно-Єнісейский гірничо-збагачувальний комбінат обєднання «Єнісейзолото» дійсно розташований на території Північно-Єнісейського району Красноярського краю. Територія Північно-Єнісейського району до 1.01.1968 року прирівнювалась до районів Крайньої Півночі, а з 01.01.1968 року, згідно, Постанови Ради Міністрів ССР № 1029 від 10.11.1967 року територія Північно-Єнісейського району район Крайньої Півночі. З 28.01.1983 року Північно-Єнісейський рудник перетворено в Північно-Єнісейський гірничо-збагачувальний комбінат обєднання «Єнісейзолото», з 20.05.1994 року Північно-Єнісейський гірничо-збагачувальний комбінат перетворено шляхом приватизації в Акціонерне товариство відкритого типу «Золото»; з 12.08.1997 року Акціонерне товариство відкритого типу «Золото»перетворено в Відкрите акціонерне товариство «Золото». /а.с. 16/

Згідно архівної довідки виданої в.о. завідуючою архівним відділом адміністрації Північно-Єнісейського району, повідомляється, що ОСОБА_1, працював на «Північно-Єнісейському гірничо-збагачувальному комбінаті обєднання «Єнісейзолото», та надані дані про розмір його заробітної плати щомісячно за період з 1989 по 1993 рік. /а.с. 17/

Згідно копії листа начальника управління пенсійного фонду Російської Федерації в Північно-Єнісейському районі Красноярського краю, повідомляється що з наданих архівним відділом копій видно, що ОСОБА_1 дійсно працював на шахті в якості підземного підривника і гірничого робітника очисного забою. В наданих наказах немає ні простоїв, ні відпусток без збереження заробітної плати, ні відряджень. Із практики застосування законодавства в їхньому районі, вони призначають пенсії всім робітникам шахти за СП. № 1, як робочим, зайнятим повний робочий день під землею. Шахта до її консервування, а саме до 10.10.1997 року працювала без простоїв, в режимі повної робочої неділі і повного робочого дня. /а.с. 18/

Згідно листа на адресу Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, вх. № 1297 від 27.05.2011 р., ОСОБА_1 обґрунтовує свої заперечення на відмову у призначенні пільгової пенсії з посиланням на наявність відповідного стажу, що підтверджується відповідними документами, та на нормативні акти, які підтверджують правомірність його вимог про призначення пільгової пенсії за Списком № 1. /а.с.19-20/

Згідно копії листа начальника управління ПФ України в м. Вільногірську, Добровольської А.Б., від 02.06.2011 року, № П/15/01-11, на імя ОСОБА_1, повідомляється, що останньому відмовлено в зарахуванні стажу на пільгових умовах, відповідно до Рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, від 28.04.2011 р. № 13. За наявності стажу по Списку № 1 - 6 років 11 місяців 29 днів він має право на призначення пенсії у віці 54 років. /а.с.21-22/

Згідно копії Рішення про результати розгляду заяви Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, від 28.04.2011 р. № 13, зазначено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 працював на Північно-Єнісейському гірничо-збагачувальному комбінаті об'єднання "Єнісейзолото", який був реорганізований у ВАТ "Золото": з 04.07.1985 по 22.08.1985 - учнем підземного бурильника свердловин на шахті "Радянська", з 23.08.1985 по 31.03.1988 - підземним бурильником свердловин, з 01.04.1988 по 18.08.1997 - підземним гірником на очисних роботах (з 27.09.1989 було присвоєно 4р. підземного підривника).

.Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. В період роботи позивача діяли Списки № 1 і №2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Згідно розділу 1 "Гірничі роботи" Списку № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 №1173, правом на пільгову пенсію користуються всі працівники, інженерно-технічні робітники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти і інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників і інших підземних споруд.

Відповідно до п.1 Списку № 1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 право на пільгову пенсію мають всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах .

Нам підставі арбітражного суду Красноярського Краю від 29.07.2001 № А 33- 27-98 ВАТ "Золото" ліквідовано без правонаступника (довідка від 30.08.2010 № 2). В документах архівного фонду ВАТ "Золото" значиться ОСОБА_1: з 04.07.1985 - учнем підземного бурильника свердловин 1р. (тар. ставка 4,95руб.), з 23.08.1985 - переведений підземним бурильником 4р. (тар.ставка 6,82руб.), з 01.04.1988 - переведений гірником підземним на очисних роботах (годинна тарифна ставка 1,18), з 10.05.1989 - дозволено проведення підривних робіт на дільниці № 2, з 27.09.1989 - переведено з дільниці № 2 на дільницю БВР ш."Північна" підземним підривником з часовою тарифною ставкою 1,33 руб., з 18.08.1997 - підземного підривника БВР шахти "Радянська" - звільнено. В період з січня 1989 по грудень 1993 заробітна плата заявнику нараховувалась. Згідно зі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими та із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (Порядок проведення атестації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442).

Наказ про проведення атестації робочих місць по ВАТ «Золото»на розгляд комісії не надано. За таких обставин комісією прийнято рішення підтвердити період роботи з 23.08.1985 до 21.08.1992, для зарахування до пільгового стажу за Списком № 1. (а.с.43-45)

Згідно листа Головного управлінні ПФУ в Дніпропетровській області № П2299-11/1 від 14.06.2011 року, на імя ОСОБА_1, повідомляється про причини зарахування йому до пільгового стажу за списком № 1 роботи за період з 23.08.1985 р. по 21.08.1992 р., тобто 6 років 11 місяців 29 днів, що дає право позивачу на отримання пільгової пенсії за Списком № 1 після досягнення ним 54 років. (а.с. 46)

Згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше чинним законодавством. При цьому за кожний повний рік стажу роботи, до набрання чинності цим Законом, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно п.1 «Підземні роботи», Розділу 1 «Гірничі роботи», Списку №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільговому розмірі, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, право на пільгову пенсію мають всі робітники, інженерно-технічні працівники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, у геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників і інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку і т. і.).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення», всі робітники, інженерно-технічні працівники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах, включені в Список №1 з 26.01.1991 року.

Згідно п.1 Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, право на пільгову пенсію мають всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Згідно пункту 3 «Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинні на період роботи особи.

Згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими та із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (Порядок проведення атестації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442).

Згідно пункту 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно п.20 того ж Порядку, у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, дня підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер, виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян Украйні і Росії, які працюють за межами кордонів своїх держав" укладеної 14 січня 1993 року у м. Москві, ст. 6 цієї Угоди зазначено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони на території якої відбувалася трудова діяльність. Відповідно до ст. 7 Угоди питання пенсійного забезпечення регулюється Угодою про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами у цій галузі. Згідно ст. 11 Угоди, документи, видані з метою реалізації цієї Угоди на території однієї Сторони за встановленою формою, або їх копії, засвідчені в установленому порядку, приймаються на території іншої Сторони без легалізації.

Дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності та взаємозвязку, керуючись законом, суд дійшов висновку, що факт роботи позивача, з зайнятістю повний робочий день, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, відповідно до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, в період з 04.07.1985 р. по 18.08.1997 р., найшов своє повне підтвердження, тобто, відповідно до наданих доказів: копії трудової книжки, копії особової картки, трудового договору, архівних довідок, інших досліджених доказів, в їх сукупності, слід зробити висновок, що позивач з 04.07.1985 р. по 18.08.1997 р. працював на підземних роботах, тобто на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. При цьому, суд не погоджується з запереченнями відповідача стосовно того, що не слід зараховувати позивачу до стажу період його роботи на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 з 22.08.1992 р. по 18.08.1997 р., оскільки за цей період позивач не надав документів про проведення атестації його робочого місця, яка передбачена п.2 Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. № 10 „Про затвердження списків виробництв, робіт, професій посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", яким встановлено, що відповідно до Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян СРСР», застосування Списків № 1 і № 2 здійснюється з урахуванням атестації робочих місць, та Порядком проведення атестації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442. Суд вважає, що це твердження суперечить вимогам Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, відповідно до якої пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають, а обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність. Окрім того, відсутність даних про проведення атестації робочого місця позивача не може бути підставою для невизнання того, що це місце роботи та умови його роботи підпадають під Список № 1, тому, що обовязок про проведення атестації робочих місць було покладено на керівників підприємств, за бездіяльність яких позивач, як працівник, відповідальності нести не може. Надані архівні довідки прямо свідчать про те, що позивач в період з 04.07.1985 р. по 18.08.1997 р. працював з повним робочим днем на підземних роботах, тобто на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1. Порядок проведення атестації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, стосується підприємств України і не поширюється на підприємства Російської Федерації. Згідно повідомлення начальника Управління пенсійного фонду Російської Федерації в Північно-Єнісейському районі, Красноярського краю (а.с.18), карта атестації робочого місця не являється документом, що підтверджує пільговий стаж по Списку № 1, вона потрібна лише для додаткового харчування та додаткової відпустки шахтарям.

Оскільки відповідачі безпідставно затримали призначення пільгової пенсії позивачу, враховуючи, що позивач надав всі необхідні документи, слід задовольнити позовну вимогу про зобовязання відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, призначити пільгову пенсію з часу звернення позивача до цієї установи з заявою про призначення пенсії, тобто з 15.03.2011 року.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу покладено на територіальне управління за місцем проживання позивача.

Згідно ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Згідно ч. 2 ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або сплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком; згідно ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», передбачено, що нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Суд сприймає ці положення законів, як установлену відсутність строку для звернення до суду з вимогою про витребування не отриманих сум пенсії.

Обґрунтовуючи свої висновки, суд керується, в першу чергу, нормами Конституції України, рішеннями Конституційного суду України, міжнародним законодавством, нормами КАС України, постановами Пленуму Верховного суду України, постановами та ухвалами Вищого Адміністративного Суду України.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно висновку Європейського Суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Кечко проти України», зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань. Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», від 23 лютого 2006 року N 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд дійшов висновку, що відповідачі, не діяли у відповідності до Конституції України та законів, які регулюють правовідносини з питань призначення, нарахування та виплати пільгової пенсії позивачу, згідно Списку № 1, не забезпечили в установленому законами порядку здійснення права позивача на своєчасне отримання зазначеної пенсії, відповідачі керувалися положеннями правових норм, які суперечили вимогам Конституції України, пенсійного законодавства України та міжнародного законодавства, всі заперечення відповідачів проти позову не ґрунтуються на діючому законодавстві та нормах Конституції України.

Суд дійшов висновку, що відповідачі, не діяли у відповідності до Конституції України та законів, які регулюють правовідносини з питань призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу на пільгових умовах, не забезпечили в установленому законами та підзаконними актами порядку здійснення права позивача на отримання пенсії.

Враховуючи невідповідність дій відповідачів вимогам законів та Конституції України, з метою захисту прав позивача від порушень з боку відповідачів, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, тобто, про необхідність захисту прав позивача шляхом скасування незаконного рішення та зобов'язання відповідачів призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію на пільгових умовах, відповідно до його стажу роботи в шкідливих умовах відповідно до Списку № 1, починаючи з 15.03.2011 р., тобто з моменту звернення позивача з заявою про призначення пільгової пенсії.

Відповідно до п.8 ч.6 ст. 183-2, та п.1 ч.1 ст.256 КАС України, постанова в частині здійснення призначення, нарахування та виплати пенсії позивачеві в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 94 КАС України, відповідно до якої судові витрати в виді судового збору - 03.40 грн., слід стягнути з відповідачів солідарно, за рахунок Державного бюджету України, на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,158-163,167, 183-2, 185,186,254,255, 256 ч.1 п.1 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати рішення комісії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21910427, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпропетровськ, п/і 49123, від 28.04.2011 року № 13 про підтвердження періодів роботи, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років, незаконним та скасувати його.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21928924, юридична адреса: вул. Жовтнева, буд. 14, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, уродженця м. Магнітогорська, Челябінської області, і/к № НОМЕР_1, що мешкає по АДРЕСА_1, роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пільгового стажу за списком № 1, період роботи: з 22.08.1992 р. по 18.08.1997 р.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21928924, юридична адреса: вул. Жовтнева, буд. 14, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п. а) ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до пільгового стажу за списком № 1, з 15.03.2011 року, тобто з дня звернення позивача з заявою про призначення даної пенсії, з виплатою заборгованості по нарахованій пенсії за період з 15.03.2011 р. по 05.12.2011 року.

Стягнути солідарно з відповідачів, за рахунок державного бюджету, на користь позивача - 03.40 грн. для відшкодування понесених ним судових витрат в виді оплати судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то 10 денний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копію постанови, не пізніше наступного дня з дня виготовлення її в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.