Ухвала суду № 20994486, 17.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"17" листопада 2011 р. м. КиївК-30964/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Чалого С.Я.

Конюшка К.В.

Бим М.Є.

Сіроша М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельф" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельф" про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року, позовні вимоги задоволено. З Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельф" на користь Управління стягнуто 2273 грн. 87 коп. витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельф" просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельф»є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Куйбишевської районної ради, код ЄДРПОУ 24310069 та зареєстровано в Управлінні Пенсійного Фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи пенсіонери ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 працювали в ТОВ «Ельф»відповідно з 11.11.1994р. по 31.03.1996р. та з 01.04.1996р. по 11.03.1997р., з 31.10.1994р. по 31.03.1996р., з 18.05.1995р. по 31.03.1996р., в якості гірничих робітників очисного забою з повним робочим днем під землею, тобто були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту «а»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, і яким Призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 1, що підтверджується копіями з трудових книжок.

Управлінням Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька було Направлено повідомлення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельф»за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року на загальну суму 2273 грн. 87 коп. на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 по вказаним працівникам підприємства.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Згідно з ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджених Кабінетом Міністрів України у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій.

Відповідно до п. „а" ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи : а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже, законодавчо передбачений обов'язок відповідача сплатити до Пенсійного фонду витрати на сплату пенсій, призначених за п. а) статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно Інструкції "Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами та організаціями збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 р. № 21-1, відповідач зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду України кошти на покриття витрат на пенсії за віком на пільгових умовах у строки встановлені зазначеними вище нормативними документами. Згідно п.6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно п.6.8 вищезазначеної Інструкції суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Таким чином, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли до висновку про те, що відповідач зобовязаний відшкодувати фактичні витрати, понесені Управлінням Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, оскільки законодавство, що регулює спірні правовідносини, не містить виключень щодо наявності умов, за яких у підприємств не виникає обовязку відшкодовувати понесені пенсійним фондом витрати щодо доставки та виплати пенсій особам, пенсії яким призначені за Списком № 1, і законом не визначена залежність відсутності обовязку відшкодовувати спірні витрати від будь-яких фактів.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельф" залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Харченко