Постанова № 20993294, 18.01.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

18 січня 2012 року Справа № 19/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Маціщук А.В. , судді Філіпова Т.Л. секретар судового засідання Бугай Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача 3 - Рівненської обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Рівненської області від 28.10.11 р. у справі №19/16

за позовом відкритого акціонерного товариства “Сарненський комбінат хлібопродуктів”м. Сарни Рівненської області

до 1. підприємства споживчої кооперації “Торговий дім “Рікос”м. Рівне

2. підприємства споживчої кооперації “Рікос”м. Рівне

3. Рівненської обласної спілки споживчих товариств м. Рівне

про стягнення 604372,46 грн. упущеної вигоди

за участю учасників судового процесу:

від позивача - ОСОБА_1., за довіреністю від 17.01.2011р. №№01/ОРТФ, Лашутін Н.І.від 30.03.2011р. №001/1-ОРТФ; від відповідача 1 -не зявився.

від відповідача 2 -не зявився.

від відповідача 3 - ОСОБА_3. за довіреністю від 10.01.12р. №16-02.

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів»звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до відповідачів: ПСК «Торговий дім «Рікос», ПСК «Рікос»та Рівненської обласної спілки споживчих товариств про стягнення солідарно 604 372 грн. 46 коп. - суми неотриманих доходів (упущеної вигод) за період незаконного користування відповідачами приміщенням універмагу за адресою: м.Костопіль, вул.Грушевського,29 з 24.11.2007р. по 18.03.2008р. (т.1, арк.справи 2-8).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 23.10.2009р. у справі № 19/16 в частині вимог до відповідача - підприємства споживчої кооперації «Рікос»- провадження у справі припинено, в решті вимог в задоволенні позову відмовлено (т.2, арк.справи 96-102).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 28.10.2011р. (Суддя Крейбух О.Г.) заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 23.10.2009р. у справі № 19/16 задоволено частково.

Рішення господарського суду Рівненської області від 23 жовтня 2009р. по справі № 19/16 скасовано частково. Прийнято нове рішення, яким позов ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів»задоволено частково.

Стягнуто солідарно з Рівненської обласної спілки споживчих товариств (вул.Чорновола, 13, м.Рівне, 33028, іден.код 01764128) та підприємства споживчої кооперації "Торговий дім "Рікос" (вул. В. Чорновола, 13, м. Рівне, 33028, іден.код 33538784) на користь відкритого акціонерного товариства «Сарненський комбінат хлібопродуктів»(вул. Заводська, 2, м. Сарни, Рівненська область, 34500, іден.код 00955704) 604372 грн. 46 коп. збитків (упущеної вигоди), 6 043 грн. 72 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. 00 коп. витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог до відповідача-2 - підприємства споживчої кооперації «Рікос»рішення господарського суду Рівненської області від 23 жовтня 2009р. у справі № 19/16 залишено без змін.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами (арк.справи 130-135).

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач 3 Рівненська обласна спілка споживчих товариств, подав апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення скасувати, а рішення господарського суду Рівненської області від 23.10.2009р. у справі 19/17 - залишити без змін (арк.справи 143-147).

Скаржник обгрунтовує свої вимоги наступним.

Вважає, що у даному випадку відсутній склад цивільно-правової відповідальності, оскільки ні Рівненська облспоживспілка, ні ПСК «Торговий дім «Рікос»не вчиняли протиправних дій по відношенню до будівлі універмагу, що в м.Костопіль по вул.Грушевського,29. Стверджує, що з 22.07.2004р., моменту набуття права власності на будівлю універмагу, Рівненська облспоживспілка правомірно володіла, користувалася та розпоряжалася даною будівлею.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2009р. у справі №14/281 скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 30.09.2008р. у даній справі, справу направлено на новий розгляд, за результатами якого постановою ВГСУ від 06.07.2010р., відмовлено в позові СП «Хлібокомбінат». Отже, постанова правління Рівненської облспоживспілки №203 від 09.07.2004р. «Про передачу основних засобів з балансу КП «Рівненське ГРО»на баланс Рівненської облспоживспілки»є чинною, а дана постанова є однією з підстав визнання права власності на будівлю універмагу.

Також, Рівненська облдержспілка вважає, що як власник будівлі універмагу, вона не позбавлена права на підставі правовстановлюючого документу рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2004р. №10/270 зареєструвати право власності на будівлю універмагу.

В обгрунтування своїх вимог скаржник також зазначає, що позивачем не доведено, що завдана шкода є наслідком неправомірних дій відповідачів та не доведено вини останніх, тому рішення підлягає скасуванню.

Апелянт також зазначає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом неповно зясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права (арк.справи 156-159).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №19/16 від 30.11.2011р. апеляційну скаргу Рівненської обласної спілки споживчих товариств прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 155).

Позивач подав до Рівненського апеляційного господарського суду 19.12.2011р. відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів скаржника. Вважає апеляційну скаргу, безпідставною та необґрунтованою, натомість, рішення господарського суду Рівненської області, вважає законним і таким, що прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Свої доводи обгрунтовує наступним.

Рішення господарського суду Рівненської області від 23.10.2009р. у справі №19/16 було прийнято з врахуванням та на підставі рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2004р. у справі 10/207. Скасування даного рішення стало підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення від 23.10.2011р.

Позивач 20.12.2011р. (вх.№14250/11) подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи (арк.справи 163).

Скаржником 20.12.2011р. (вх.№14318/11) також було подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи (арк.справи 166).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №19/16 від 21.12.2011р. задоволено дані клопотання, розгляд справи було відкладено на 18.01.2012р. (арк.справи 172).

18.01.2012р. у судовому засіданні Рівненська обласна спілка споживчих товариств подала додаткові пояснення до апеляційної скарги. В даних поясненнях апелянт зазначає наступне: приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд не врахував той факт, що ТОВ «ОРТФ «Едланд»не доведено розмір понесених збитків (упущеної вигоди). Суд першої інстанції порушив норми матеріального права в частині трактування поняття упущеної вигоди, викладені в ст. 142 ГК України.

В судове засідання апеляційної інстанції 18.01.2012р. представники підприємства споживчої кооперації "Торговий дім "Рікос" та підприємства споживчої кооперації «Рікос»не зявилися, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку. (арк.справи 173-174).

В судовому засіданні представник Рівненської обласної спілки споживчих товариств підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції, представники позивача заперечили проти доводів скаржника, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №19/16 від 21.12.2011р. явка представників сторін не визнавалась обовязковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Господарський суд Рівненської області при винесенні рішення від 23.10.2009р. у справі № 19/16 виходив з того, що право власності на будівлю універмагу за Рівненською обласною спілкою споживчих товариств визнано рішенням господарського суду Рівненської області від 22.07.2004р. у справі №10/270. Дане рішення було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2007р., а ухвалою Верховного Суду України від 13.12.2007р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2007р. у справі № 10/270. А тому Рівненська обласна спілка споживчих товариств правомірно володіє, користується та розпоряджається зазначеною будівлею (т.2, арк.справи 96-102).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 16.12.2009р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010р. у справі № 10/270, задоволено подання заступника прокурора Рівненської області в інтересах Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Костопільському районі про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 22 липня 2004 року у справі № 10/270 за нововиявленими обставинами; задоволено заяву ТзОВ “Оптово-роздрібна торгова фірма “Едланд” про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 22 липня 2004 року у справі № 10/270 за нововиявленими обставинами; скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 22 липня 2004 року у справі № 10/270; прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено (т.3, арк.справи 61-66, 67-71).

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2010р. у справі № 10/270 рішенням господарського суду Рівненської області від 16.12.2009р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010р. у справі № 10/270 скасовано; рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2004 р. у справі № 10/270 залишено без змін (т.3, а.с.72-74).

Постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2011р. у справі № 10/270 постанову Вищого господарського суду України від 15.04.2010р. у справі № 10/270 скасовано; рішення господарського суду Рівненської області від 16.12.2009р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010р. у справі № 10/270 залишено без змін (т.3, а.с.75-80).

Таким чином, рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2004р. по справі № 10/270, яке було підставою для прийняття господарським судом Рівненської області рішення від 23.10.2009р. у даній справі № 19/16, скасовано постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2011р. у справі № 10/270.

Встановлення факту відсутності у Рівненської обласної спілки споживчих товариств права власності на будівлю універмагу, який знаходиться в м.Костопіль вул.Грушевського, 29 правомірно стало підставою для перегляду рішення за нововиявленою обставиною.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.12.2007р. у справі № 17/81, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2008р., позов ТзОВ ОРТФ «ЕДЛАНД»до відповідача 1 - Костопільсткої міської ради, відповідача 2 - КП «Рівненське ОБТІ», відповідача 3 - СП «Хлібокомбінат»- задоволено частково; визнано ТзОВ ОРТФ «ЕДЛАНД»добросовісним набувачем майна будівлі універмагу, яка знаходиться за адресою: м.Костопіль, вул.Грушевського, 29 (т.1, арк.справи 11-26).

24 листопада 2007р. Між ТОВ ОРТФ «ЕДЛАНД»(продавець) та ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів»(покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомості, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець прийняв у власність будівлю універмагу, який знаходиться по вул.Грушевського, 29, м.Костопіль. Договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Дідовець А.Г. та зареєстровано в реєстрі за № 1399 (т.1, арк.справи 80).

27 листопада 2007р. КП «Рівненське обласне БТІ»зареєстровано за ВАТ «Сарненський КХП»право власності на будівлю універмагу по вул.Грушевського, 29, м.Костопіль, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16817804 від 27.11.2007р. (т.1, арк.справи 81).

19 березня 2008 р. між ВАТ «Сарненський КХП»(продавець) та Корсуном Владиславом Борисовичем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобовязується передати майно у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти майно і сплатити за нього обговорену грошову суму. Предметом договору є будівля універмагу загальною площею 3888,2 кв.м., триповерхова з підвалом, цегляна, розташована у м.Костопіль, вул.Грушевського, 29. Договір нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 1656 (т.1, арк.справи 82).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 13.05.2009р. у справі № 20/10 Рівненській обласній спілці споживчих товариств відмовлено в задоволенні позовних вимог до ТОВ Оптово-роздрібна торгова фірма «ЕДЛАНД»та ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів»про визнання недійсним з моменту його вчинення договору купівлі-продажу нерухомості (будівлі універмагу по вул.Грушевського,29, м.Костопіль) від 24.11.2007р.; зустрічний позов ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів»до Рівненської обласної спілки споживчих товариств та ТОВ Оптово-роздрібна торгова фірма «ЕДЛАНД»задоволено та визнано ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів»добросовісним набувачем будівлі універмагу по по вул.Грушевського,29, м.Костопіль (т.3, арк.справи 81-84).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2010р. рішення господарського суду Рівненської області від 13.05.2009р. у справі № 20/10 залишено без змін (т.3, арк.справи 85-88).

Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2011р. рішення господарського суду Рівненської області від 13.05.2010р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2010р. по справі № 20/10 залишено без змін (т.3, арк.справи 89-92).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.08.2011р. у справі № 20/10 Рівненській обласній спілці споживчих товариств у допуску справи № 20/10 до провадження Верховного Суду України - відмовлено (т.3, арк.справи 93-94).

Отже, як свідчать матеріали справи, Рівненська облспоживспілка не є добросовісним набувачем будівлі універмагу, розташованої по вул.Грушевського,29, м.Костопіль, що встановлено судовими рішеннями по справі № 20/10; відсутність права власності на будівлю універмагу встановлено судовим рішенням у справі № 10/270, а відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно будівлю універмагу по вул.Грушевського,29, м.Костопіль за Рівненською облспоживспілкою встановлено судовим рішенням у справі № 12/337.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими на всій території України. Обовязковість виконання судових рішень також закріплена ст.115 ГПК України.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.(ч.1 ст.15 ЦК України). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права; припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пп.1, 3, 4, 8 ч.2 ст.16 ЦК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій май-но було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у період з 24.11.2007р. по 18.03.2008р. власником будівлі універмагу, розташованої по вул.Грушевського,29, м.Костопіль, було ВАТ «Сарненський КХП», при цьому останній не мав жодних договірних відносин щодо передачі прав володіння та користування будівлею універмагу з Рівненською облспоживспілкою, ПСК «Торговий дім «Рікос»та ПСК «Рікос».

Натомість, відповідачі у період з 24.11.2007р. по 18.03.2008р. використовували будівлю універмагу по вул.Грушевського,29, м.Костопіль, шляхом передачі приміщення в оренду.

ПСК «Торговий дім «Рікос»у листах № 25 від 26.09.2007р. та № 18 від 09.10.2007р. підтверджує факти передачі в оренду приміщень універмагу. При цьому використання будівлі універмагу у власній господарській діяльності ПСК «Торговий дім «Рікос»обґрунтовує наявністю постанови правління Рівненської облспоживспілки № 164 від 30.06.2005р. про передачу вказаного майна на баланс ПСК «Торговий дім «Рікос»та рішенням господарського суду Рівненської області від 22.07.2004р. у справі № 10/270 (т.1, арк.справи 46-47).

Таким чином, в період з 24.11.2007р. по 18.03.2008р. Рівненська облспоживспілка безпосередньо або через уповноважену особу безпідставно володіла та користувалася будівлею універмагу, що стверджується договорами оренди основних засобів (т.1, арк.справи 48-59, 64-66).

Згідно до статті 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 390 ЦК України, власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено (ст. 224 ГК України).

Відповідно до ч.2 ст.224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно укладених ПСК «Торговий дім «Рікос» договорів оренди з підприємцями ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8 та Кредитною спілкою «Єдність»на тимчасове оплатне користування торговими та складськими площами будівлі універмагу, відповідачі здавали та могли здавати в оренду всі можливі площі універмагу (2 015,8 кв.м торгових площ на трьох поверхах, 1 022,1 кв.м складських приміщень та 232,8 кв.м офісних приміщень) за плату, яка коригується з урахуванням пропорційного збільшення розміру мінімальної заробітної плати, що зумовлює отримання або можливість отримання Рівненською облспоживспілкою, ПСК «Торговий дім «Рікос»та ПСК «Рікос»упущеної вигоди за період 24.11.2007р. 18.03.2008р. в сумі 604 372 грн. 46 коп. згідно з розрахунком позивача (т.1, а.с.9-10).

При цьому позивачем розмір упущеної вигоди визначено, виходячи з розміру одержаної ПСК «Торговий дім «Рікос»орендної плати, передбаченої умовами укладених договорів оренди з підприємцями ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8.та Кредитною спілкою «Єдність», причому відповідачами не наведено жодних заперечень щодо розміру завданих позивачу збитків.

Відповідно до ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно з ч.1 ст.1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

27.08.2009р. державним реєстратором проведена державна реєстрація припинення юридичної особи відповідача-2 підприємства споживчої кооперації «Рікос»(код 33538737). При цьому, згідно ст.2 Статуту Рівненської облспоживспілки, остання є правонаступником всіх прав та обовязків Підприємства споживчої кооперації «Рікос»(код 33538737), що підтверджується матеріалами справи (т.2, арк.справи 56-57).

Відповідно до п.6 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 28.10.11 р. у справі №19/16 залишити без змін, апеляційну скаргу Рівненської обласної спілки споживчих товариств без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

01-12/990/12 990/12