Постанова № 20992960, 17.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2012                                                                                           № 32/61

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Чорногуза М.Г

суддів:           Сухового В.Г.

          Агрикової О.В.

при секретарі : Марвано А.Т.,          

представники сторін у судове засідання не з’явились,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті-Сіті»,

на рішення господарського суду міста Києва від 11 листопада 2011 року,

у справі № 32/61 (суддя Підченко Ю.О.),

за позовом приватного підприємства «АМТ», м. Житомир,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті-Сіті», м Київ,

про стягнення заборгованості за договором підряду у сумі 94283 грн. 73 коп.,

ВСТАНОВИВ:

ПП «АМТ» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Ріелті-Сіті» про стягнення заборгованості за договором підряду (а.с. 2-6).

Рішенням господарського суду міста Києва від 11 листопада 2011 року по справі № 32/61 позовні вимоги задоволено, присуджено до стягнення з ТОВ «Ріелті-Сіті» на користь ПП «АМТ» 84 102 грн. 72 коп. основного боргу, 5 578 грн. 43 коп. трьох відсотків річних, 16 988 грн. 80 коп. інфляційних нарахувань, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 46-50).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 24 листопада 2011 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11 листопада 2011 року по справі № 32/61 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована неправомірністю нарахування 3% річних та збитків від інфляції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2011 року, апеляційну скаргу ТОВ «Ріелті-Сіті» прийнято до провадження, розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 27 грудня 2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2011 року розгляд справи № 32/61 було відкладено на 17 січня 2012 року.

12 січня 2012 року від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він вказав на те, що роботи позивачем не виконувались, а тому акти приймання-передачі виконаних робіт відповідачем не підписувались.

У судове засідання 17 січня 2012 року представники сторін не з’явились, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином.

У п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України на запитання, чи можуть вважатися доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку через неможливість вручення адресатові відповів, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що повернутий відділенням поштового зв’язку примірника ухвали, яку було надіслано позивачеві за юридичною адресою, з відміткою «за закінченням терміну зберігання» вважається належним повідомленням позивача про дату, час та місце розгляду справи та витребування доказів.

Враховуючи, що ухвалами про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи сторін було попереджено, що в разі неявки в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними матеріалами.

Колегія суддів виходить з того, що розгляд справи відкладався, представники сторін мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, скаржнику була надана можливість подати суду додаткові докази, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявним у справі матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Між ПП «АМТ» (виконавець) та ТОВ «Ріелті - Сіті» (замовник) укладено Договір №1/5.12.08 на виконання проектних робіт «Передпроектні пророблення по будівництву торгівельного центру по вул. Вітрука в м. Житомирі» (надалі - Договір) (а.с. 7-9).

Відповідно до п. 1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання в строк обумовлений в даному Договорі виконати «Передпроектні пророблення по будівництву торгівельного центру по вул. Вітрука, в м. Житомирі», що надалі іменуються – «Роботи» та «Документація».

Згідно з п. 3.2 Договору оплата проводиться поетапно відповідно до календарного плану робіт:

- з авансовою оплатою 50% вартості роботи – 84102 грн. 72 коп. в 10-ти денний термін з дати підписання Договору;

- 25% від вартості роботи – 42051 грн. 36 коп. після виконання робіт II етапу;

- 25% від вартості роботи – 42051 грн. 36 коп. після одержання протоколу містобудівної ради.

Як зазначає позивач, ТОВ «Ріелті-Сіті» перерахувало ПП «АМТ» 84102 грн. 72коп. авансу.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що передача-приймання етапів виконуваних робіт здійснюється шляхом підписання замовником Акту передачі - приймання виконаних робіт з переліком складових проекту до нього, згідно з календарним планом виконання робіт.

Позивач стверджує, що прийняття відповідачем робіт визначених Розділом 1 Договору підтверджується підписанням актів прийому-передачі виконаних робіт 25 квітня 2009 року. З такими твердженнями погодився місцевий господарський суд вказавши у рішенні, що: «відповідач прийняв роботи, визначені в Розділі 1 Договору, що підтверджується підписанням актів прийому-передачі виконаних робіт 25.04.09р. без зазначення будь – яких зауважень щодо строків та якості».

Проте, з такими висновками погодитись неможливо, оскільки Акт здачі-приймання проектно-вишукувальної документації по Договору та Акт здачі-приймання проектної продукції згідно Договору, наявні у матеріалах справи, взагалі не підписані жодною із сторін. На вказаних актах поряд з графою прийняття робіт замовником (відповідачем) містяться печатка позивача, печатка «Копія вірна» та підпис невстановленої особи (а.с. 15-16).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Слід наголосити, що ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2011 року та 27 грудня 2011 року позивача було зобов’язано надати документальні докази надсилання відповідачеві Актів здачі-прийняття проектно-вишукувальної документації по договору № 1/5.12.08 від 05 грудня 2008 року. Однак, позивач не виконав вимог вказаних ухвал та не надав витребуваних доказів.

Отже, позивачем без поважних причин, не подано суду в обґрунтування своїх вимог належні і допустимі докази, та відсутнє клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), в зв'язку з цим розгляд справи апеляційним господарським судом здійснювався виключно за наявними у справі доказами.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач не направляв відповідачеві на підписання Акт здачі-приймання проектно-вишукувальної документації по Договору та Акт здачі-приймання проектної продукції згідно Договору.

Тобто, зазначені вище Акти не підписані відповідачем та не направлені позивачем на підписання відповідачеві, що свідчить про невиконання позивачем робіт по Договору. Відтак, підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача 84102 грн. 72 коп. основного боргу відсутні, а тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу слід відмовити.

Зважаючи на відсутність підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу через її необґрунтованість та недоведеність, заявлені позивачем до стягнення суми інфляційних витрат та 3% річних також не підлягають задоволенню.

Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті-Сіті» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 11 листопада 2011 року, необхідно скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків обставинам справи, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті-Сіті» на рішення господарського суду м. Києва від 11 листопада 2011 року по справі № 32/61 задовольнити.

2.          Рішення господарського суду м. Києва від 11 листопада 2011 року по справі № 32/61 скасувати.

Прийняти нове рішення : «В задоволенні позовних вимог відмовити.»

3.          Стягнути з приватного підприємства «АМТ» (10014, м. Житомир, вул. Леселідзе, 33а, код 32008283) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті - Сіті» (04107м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21, код 31928017) відшкодування судового збору в сумі 1070 грн. 08 коп. за перегляд справи у Київському апеляційному господарського суді.

4.          Доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

5.          Справу № 32/61 повернути до господарського суду м. Києва .

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя                                                                      Чорногуз М.Г

Судді                                                                                          Суховий В.Г.

                                                                                          Агрикова О.В.