Постанова № 20992920, 18.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2012 № 50/321-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Верховця А.А.

суддів: Пантелієнка В.О.

Гарник Л.Л.

В судове засідання з'явились:

ліквідатор Терещенко О. М.

від ДПІ у Печерському районі міста Києва - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

на постанову Господарського суду міста Києва від 03.08.2011

у справі № 50/321-б (Головатюк Л. Д.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніс"

про визнання банкрутом.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2010 року порушено провадження у справі про визнання банкрутом за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю " Юніс ".

Постановою суду від 03.08.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Терещенко О. М., підприємницьку діяльність банкрута завершено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі постановою, ДПІ у Печерському районі міста Києва звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, недотримання норм ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі - Закону), статей 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, переглянувши у апеляційному порядку постанову суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з частиною 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених Законом.

Відповідно до частини 8 статті 16 Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про введення процедури ліквідації боржника.

Частиною 4 статті 205 Господарського кодексу України передбачено, що у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Аналогічними є положення частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України.

Отже, законодавець пов'язує встановлення неспроможності суб'єкта господарювання задовольнити вимоги кредиторів безпосередньо із встановленням обставин недостатності майна для задоволення таких вимог, однак не обмежує суд певними засобами доказування зазначених обставин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою підготовчого засідання від 28.05.10 визнано розмір вимог кредиторів, призначено арбітражного керуючого, зобовязано заявника подати за його рахунок у десятиденний строк до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів, розпорядника майна боржника зобовязано надати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника та призначено наступне - попереднє засідання господарського суду у справі 50/321-б на 27.08.10.

09.06.2010 року здійснено публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство боржника в газеті "Голос України" №103.

Ухвалою попереднього засідання від 26.11.10 було затверджено реєстр вимог кредиторів та зобов'язано розпорядника майна ТОВ "ЮНІС" арбітражного керуючого Терещенко Олену Миколаївну подати суду у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, протокол зборів кредиторів боржника стосовно обрання комітету кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів щодо вирішення питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

27.01.2011 до господарського суду м. Києва від розпорядника майна боржника надійшли протокол зборів кредиторів боржника стосовно обрання комітету кредиторів боржника та протокол засідання комітету кредиторів, у зв"язку з чим суд призначив справу до розгляду на 28.02.2011.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.02.2011 продовжено строк розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІС "(код ЄДРПОУ 25662417) на 3 місяці - до 28.05.2011 та продовжено повноваження розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІС"(код ЄДРПОУ 25662417) Терещенко Олени Миколаївни на 3 місяці - до 28.05.2011.

16.05.2011 відбулись чергові збори комітету кредиторів боржника, на яких було прийнято рішення про доцільність ліквідації боржника та звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та погодження кандидатури ліквідатора.17.05.2011 до господарського суду м. Києва від розпорядника майна надійшли протокол зборів кредиторів боржника та протокол засідання комітету кредиторів боржника.

З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов висновку про належне проведення процедури розпорядження майном, дотримання процедури формування комітету кредиторів боржника та прийняття рішення про введення ліквідаційної процедури комітетом кредиторів у передбаченому законодавством про банкрутство порядку.

Колегія зазначає, що висновок суду попередньої інстанції про обґрунтованість відкриття ліквідаційної процедури узгоджуються з приписами чинного законодавства та не порушують положень частини 8 статті 16, статті 22 Закону, частини 4 статті 205 Господарського кодексу України та частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на ст. 51 Закону України Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є безпідставним, оскільки процедура банкрутства за загальною процедурою.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, всупереч вимог вказаної норми закону, ДПІ у Печерському районі м. Києва не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що постанова Господарського суду міста Києва від 03.08.2011 є законною і обґрунтованою, та такою,що підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Постанову Господарського суду міста Києва від 03.08.2011 у справі № 50/321-б залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - без задоволення.

2.Матеріали справи № 50/321-б повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяВерховець А.А.

СуддіПантелієнко В.О.

Гарник Л.Л.