Рішення № 20992357, 23.12.2011, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 2-4565/11

Номер провадження 2/1109/17240/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2011 року м. Кіровоград

Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді - Іванова Д.Л.,

при секретарі - Логвинюк О.В.,

за участю відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк « ПРИВАТБАНК » до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - 10140, 90 грн. кредитної заборгованості та судові витрати, вказуючи на те, що відповідачі в порушення умов кредитного договору від 13 грудня 2007 року та договорів поруки свої зобовязання перед банком не виконали, у звязку з чим ПАТ КБ «ПриватБанк» змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Лазіс М.В. позовні вимоги підтримала повністю, просила суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, в подальшому в судове засідання, призначене на 23 грудня 2011 року не зявилась, у заяві просила суд розглянути справу по суті на підставі наявних у справі письмових доказів.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнала частково, наявність заборгованості по кредитному договору в розмірі - 2969, 08 грн. не заперечувала, мотивуючи тим, що на момент продажу автомобіля та переоформлення кредиту в лютому 2010 року на ОСОБА_2, їй відомо було про залишок непогашеного кредиту, однак на вимоги банку сплатити додаткові витрати повязані з реалізацією автомобіля та його збереження на автостоянці по завищеним цінам - відмовилась, вважає нарахування відсотків, комісії та пені після продажу автомобіля та переоформлення кредитного договору безпідставним та необґрунтованим, у звязку з чим просила суд в цій частині позовних вимог «ПриватБанк» - відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 позов ПАТ КБ «ПриватБанк» не визнав мотивуючи тим, що він не може і не повинен відповідати як солідарний боржник по зобовязанням ОСОБА_1, оскільки автомобіль, який був придбаний ОСОБА_1 за кредитні кошти він викупив в банку за 65945, 70 грн. та оформив новий кредит на себе, в даний час погашає кредит, сплачує банку відсотки, комісію, заборгованості не має і також вважає безпідставним нарахуванням банком відсотків, комісії, пені після переоформлення кредитного договору ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не зявився, зі слів ОСОБА_1 прийняти участь в судовому засіданні не має можливості у звязку із зайнятістю по роботі.

Суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутністю представника ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідача ОСОБА_3 на підставі наявних у справі доказів та матеріалів справи.

Зясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, зваживши їх доводи, дослідивши представлені письмові докази та матеріали справи, суд дійшов до висновку, про те, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Суд встановив і матеріалами справи підтверджується, що зобовязальні відносини між сторонами ґрунтуються на договорі № KGMDAW10910160, укладеного 13 грудня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1, згідно з яким остання отримала на придбання легкового автомобіля марки « CHERY « B11 Eastar, 2007 року виготовлення кредит в розмірі - 102771, 00 грн., який зобовязалась повернути до 12 грудня 2014 року шляхом внесення обовязкових, щомісячних платежів в розмірі - 1426, 19 грн., сплатити банку проценти у розмірі 0,84 % на місяць і таким чином виконати свої зобовязання по даному договору у повному обсязі ( а.с. 6-7 ).

Виконання зобовязань ОСОБА_1 перед банком забезпечувалось договором поруки укладеного 13 грудня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_3, а також договором поруки укладеного 26 грудня 2008 року з ОСОБА_2, відповідно до пунктів 1 - 4 яких сторони визначили, що Поручителі несуть солідарну відповідальність перед Кредитором, в тому ж обсязі, що і Боржник по його зобовязанням, передбачених кредитним договором. Пунктом 12 договорів поруки сторони обумовили, що дія поруки припиняється після закінчення пяти років з дня настання терміну повернення кредиту ( а.с. 7-14 ).

Також суд встановив, що згідно акту від 13 листопада 2009 року придбаний за кредитні кошти автомобіль передано ОСОБА_1 представнику ПАТ КБ «ПриватБанк» на реалізацію.

Як вбачається з долученого до позовної заяви розрахунку та виписки з особового рахунку ОСОБА_2 станом на 15 лютого 2010 року з 54628, 78 грн., залишок по тілу кредиту ОСОБА_1 становить всього - 2300, 98 грн.

За період з 15 лютого 2010 року по 02 серпня 2011 року з вказаної суми непогашеного кредиту ( 2300, 98 грн. ) банком нараховано ОСОБА_1 - 668, 10 грн. на тіло кредиту, 945, 36 грн. - відсотків, 4337, 83 грн. - комісії та 1888, 63 грн. пені, при тому, що 03 лютого 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 ( поручителем по зобовязанням ОСОБА_1 ) укладено новий кредитний договір № KGMDAD40309919 на суму - 65945, 70 грн., з яких 60500, 00 грн. спрямовано банком на придбання автомобіля марки « CHERY « B11 Eastar, 2007 року виготовлення, переданого ОСОБА_1 на реалізацію.

З цього приводу відповідач ОСОБА_1 пояснила, що на момент переоформлення автомобіля на ОСОБА_2 представник банку їй повідомив, що для того щоб остаточно закрити кредит їй необхідно додатково сплатити банку ще близько 10000, 00 грн. в якості відшкодування понесених витрат, при цьому будь-яких розрахунків цих витрат або офіційних листів, представник не представив, у звязку з чим вона відмовилась сплачувати вказану суму, у тому числі залишок непогашеного кредиту в розмірі - 2300, 98 грн.

Відповідно до положень ст. 509, 526, 530 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобовязана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов'язок кредитодавця надати грошові кошти позичальнику, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів юридичних осіб є примусове виконання зобовязання в натурі, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобовязання та полягає в зобовязанні вчинити певну дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

Як вбачається з представленого розрахунку заборгованість ОСОБА_1 перед «ПриватБанк» за період з 15 лютого 2010 року по 08 серпня 2011 року становить всього - 10140, 90 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить - 2969, 08 грн., заборгованість по відсотках - 945, 36 грн., комісії - 4337, 83 грн., а також 1888, 63 грн. пені. ( а.с. 4 - 5 ).

За змістом ст.ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вище викладене, а також приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання по поверненню кредиту в повному обсязі та сплаті відсотків за користування ним не виконала, у зв'язку з чим у банку виникло право вимагати повернення кредиту та стягнення заборгованості у примусовому порядку, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення залишку непогашеного кредиту в розмірі - 2969, 08 грн., нарахованих на вказану суму відсотків в розмірі - 945, 36 грн. та пені за невиконання договірних зобовязань в цілому обґрунтованими і такими, що відповідають способам захисту цивільних прав, характеру та змісту цивільно-правових відносин і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Разом з цим, Практика Верховного Суду України при вирішенні спорів повязаних з виконанням кредитних зобовязань вказує на те, що при стягненні суми неустойки, що в кілька разів перевищує розмір заборгованості, суди повинні застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України щодо зменшення розміру неустойки.

В даному конкретному випадку, автомобіль вибув з володіння ОСОБА_1 ще у листопаді 2009 року, фактично за рахунок обовязкових, щомісячних платежів внесених ОСОБА_1 за період 13 грудня 2007 року по 15 лютого 2010 року, а також переоформлення кредиту 03 лютого 2010 року на ( поручителя ) ОСОБА_2, банк отримав з урахуванням залишку ( 2300, 98 грн. ) з 66810, 00 грн. кредиту - 66547, 32 грн. з урахуванням пені, комісії та відсотків.

За таких підстав суд дійшов до висновку про можливість та необхідність зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 з 1888, 63 грн. до 250, 00 грн.

Також слід зазначити, що п. 7.1 кредитного договору передбачалось виплата, у тому числі щомісячної винагороди у розмірі 0,40 % від суми виданого кредиту.

Як вбачається з розрахунку, за період з 13 березня 2010 року, в той час як автомобіль вибув з володіння ОСОБА_1 і перейшов у володіння ОСОБА_2 по іншому кредитному договору, банком нарахована комісія з 275, 39 грн. до 4337, 83 грн., що при утриманні комісії також з поручителя ОСОБА_2 явно вказує на отримання банком подвійної винагороди, що суперечить ст. 13 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Цивільний кодекс України у статті 553 визначає поруку як договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання свого обов'язку. Порука має характер від забезпечуваного нею зобов'язання - своєчасного повернення кредиту за кредитним договором.

Частиною 1 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

За змістом ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії.

Статтею 598 ЦК України визначені підстави припинення зобов'язання.

Вказаною статтею передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Договорами поруки сторони обумовили, що дія поруки припиняється після закінчення пяти років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.

Разом з цим, фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_2 уклавши новий кредитний договір на придбання автомобіля та отримавши технічний паспорт, по суті виконав зобовязання ОСОБА_1 перед банком, набувши таким чином всі права кредитора ( ч. 3 ст. 556 ЦК України ), у звязку з чим предявлення «ПриватБанк» до ОСОБА_2 позову про стягнення в солідарному порядку кредитної заборгованості, суд вважає необгрунтованим і таким, що в цій частині задоволенню не підлягає.

Не може бути задоволений позов і в частині солідарного стягнення боргу з ОСОБА_3 з зазначених вище підстав.

Керуючись ст. ст. 11 - 16, 509 , 510, 525, 526, 530, 546, 553 -559, 610 - 612, 623 - 625, 627, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 15, 57, 60, 88, 212 - 215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, що проживає в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ( код ЄДРПОУ-14360570 ) - 2969, 08 грн. заборгованості по кредитному договору № KGMDAW10910160 від 13 грудня 2007 року, 945, 36 грн. - заборгованості по відсотках, 250, 00 грн. пені за несвоєчасне виконання зобовязань, а також - 41, 64 грн. судового збору та 120,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті задоволення позовних вимог Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Д. Л. Іванов