Ухвала суду № 20981152, 31.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2011 р.Справа № 2а-2947/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

при секретарі Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс СК" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення, -

Встановила:

У березні 2011 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс СК" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (далі ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2011р. №0000010700 про зменшення відємного значення з ПДВ в сумі 6.634.375,00грн. та нарахування штрафу в сумі 1.658.593,75грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року позовні вимоги ТОВ "Едельвейс СК" задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач в апеляційній скарзі посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Харківської обласної митниці задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року виходячи з приписів ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Червонозаводському проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації ТОВ "Едельвейс СК" (ідентифікаційний код 33605656) з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 29.12.2010р. №8571/07-008/33605656.

На підставі висновків акта перевірки та відхилення скарги позивача, ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000010700 від 23.03.2011 року про зменшення відємного значення податку на додану вартість на загальну суму 6.634.375,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті від 29.12.2010 року № 8571/07-008/33605656 висновок податкового органу про порушення ТОВ "Едельвейс СК" п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України та п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: безпідставне включення до складу показника рядку 26 декларації з ПДВ за жовтень 2010 р. (залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) залишку відємного значення в сумі 6.634.375,00грн., що виник у період січень 2007 р. - листопад 2007 р. і повинен був бути задекларований ТОВ до відшкодування з Державного бюджету України протягом 1095 днів від дати виникнення.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини з приводу формування показників декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року склались до набуття чинності нормами Податкового кодексу України. Відтак, приписи згаданого акту законодавства не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, у звязку з чим мотивування відповідачем податкового повідомлення-рішення від 23.03.2010 року №0000010700 посиланням на положення ст.102 Податкового кодексу України є помилковим.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що зідповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Як визначено пп. 7.7.1 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, така сума спочатку враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду вказується в рядку 18.2 розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" декларації з податку на додану вартість такого звітного періоду.

Зарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону) наступного податкового періоду відбувається шляхом відображення такої суми в рядку 22.1 розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період". До рядка 22.1 включається вся сума рядка 18.2 повністю, якщо сума податкового боргу дорівнює або більша за суму від'ємного значення, або частково у розмірі, який відповідає сумі податкового боргу.

Залишок від'ємного значення (різниця між значеннями рядків 18.2 та 22.1) включається до рядка 22.2 розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період" декларації.

Цей залишок від'ємного значення в наступному звітному періоді буде перенесено до рядка 23.1 декларації і разом з іншими складовими залишку від'ємного значення (значення рядка 23) в першу чергу погашатиме податкові зобов'язання поточного звітного періоду. Залишок такого від'ємного значення, який не буде погашений податковими зобов'язаннями (різниця між значеннями рядків 23 і 20), переноситься до рядка 24 декларації та може бути відшкодований платнику податку у разі виконання інших умов щодо відшкодування, встановлених Законом.

Частина рядка 23.1, яка не може бути відшкодована в цьому звітному періоді (відсутня оплата), разом з іншими складовими залишку від'ємного значення (різниця між значеннями рядків 24 і 25, яка переноситься до рядка 26) буде послідовно переноситися до податкового кредиту кожного наступного звітного періоду (відображається в рядку 23.2 наступної декларації) до моменту отримання платником права на бюджетне відшкодування (оплати) або погашення податковими зобов'язаннями.

Прикінцевими положеннями Закону № 2275-VI від 22.12.2010 року зупиняється дія пп. «б»пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР і впроваджується тимчасова (з дати набрання чинності п. 8 цього Закону до 01.01.2011 р.) норма, відповідно до якої забороняється включати до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду частину (залишок) від'ємного значення, за якого отримувач не здійснив розрахунки з постачальниками за придбані товари (послуги).

В ході проведення перевірки податковий орган не виявив в діяльності підприємства порушень Закону України від 20.05.2010 року № 2275-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Відповідно до п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приписи п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" можуть бути застосовані лише до правовідносин, які складаються з приводу бюджетного відшкодування з ПДВ, у той час як спірні правовідносини склались з приводу формування суми відємного значення з ПДВ, що за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" не є тотожнім.

Крім того спірне податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем з посиланням на п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення приймається контролюючим органом в разі зменшення відємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що при складанні податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 року позивач не розраховував суму відємного значення з податку на додану вартість за правилами розділу V Податкового кодексу України.

При цьому колегія суддів зазначає, що за результатами проведення перевірки з питання правильності обчислення ТОВ "Едельвейс СК" показників податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 року, згідно акта перевірки від 29.12.2010 року № 8571/07-008/33605656, відповідач не виявив жодного порушення платником податків норми закону, яка безпосередньо унормовує правовідносини з приводу обчислення суми податкового зобовязання з ПДВ.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги висновків колегії суддів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 200, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 05 вересня 2011 року.

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.