Ухвала суду № 2097907, 07.06.2007, Апеляційний суд Закарпатської області

УХВАЛА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

07 червня 2007 року м.Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого - Гошовського Г.М.

суддів - Лізанця П.М., Дорчинець С.Г.,

з участю прокурора- Цубини М.М.,

особи, яка подала скаргу- ОСОБА_2, його представника- адвоката ОСОБА_1.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією прокурора відділу прокуратури Закарпатської області Русняка П.М., який брав участь у їх розгляді в суді першої інстанції, на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду від 16 травня 2007 року.

Цією постановою (далі-постанова судді) скасовано постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Закарпатській області від 12 березня 2007 року про порушення кримінальної справи за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «АВТ-Карпати» за ознаками злочину передбаченого ч.З ст.212 КК України (далі- постанова слідчого), і відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Як убачається з постанови слідчого, ознаки злочину полягали в наступному.

В жовтні 2003 року за придбані в лізінг п'ять вантажних автотранспортних засобів службові особи підприємства, в порушення п.п.8.5.2. ст..8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - «Закон»), віднесли до валових витрат мито, митні збори та платежі в сумі 364 816.24 грн., в листопаді, в порушення п.п.7.9.6. ст..7 Закону -частину лізингового платежу на суму 183 906 грн., таким чином завищили валові витрати за 4 квартал 2003 року на 548 722 .24 грн., занизили об'єкт оподаткування і ухилились від сплати податку на прибуток в сумі 168 329 грн.

Слідчий вважав ці дії службових осіб навмисними, такими, що завдали державі збитки в особливо великих розмірах і тому вбачав у них ознаки злочину, передбаченого ч.З ст.212 КК України.

Мотивуючи своє рішення про скасування постанови слідчого, суддя у власній постанові зазначив, що ст..212 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а не за несплату їх як таку. Оскільки ж помилка бухгалтера підприємства, допущена в листопаді 2003 року, в липні 2004 року була самостійно виправлена, про що зазначено в акті перевірки ДПА в Закарпатській області від 25.11.2005 року, підстав вважати її наслідком умисних дій у слідчого не було.

В апеляції порушується питання про скасування постанови судді.

Апелянт зазначає, що висновок про ухилення від сплати податку на прибуток службовими особами ТОВ «АВТ-Карпати» в сумі 168 329 грн. підтверджено постановою господарського суду Закарпатської області від 7 вересня 2006 року, ухвалою Львівського

Справа №: 11-421 Номер рядка статистичного звіту: 7

Головуючий у першій інстанції: Гей руш В.Б. Доповідач: Гошовський Г.М.

апеляційного господарського суду від 8 грудня 2006 року і тому слід вважати, що вимоги ст.. 94 КПК України слідчим дотримані.

Окрім цього, на думку апелянта, вказавши у постанові про відсутність у діях службових осіб підприємства умислу на вчинення злочину, суддя вдався до оцінки доказів, тобто всупереч вимогам ст.ст. 236-8 і 324 КПК України вирішив питання, яке вирішується судом при постановленні вироку.

Апелянт вважає також, що згідно ч.2 ст. 94 КПК України для порушення кримінальної справи достатньо наявності «...однієї із складових частин чи одного елементу складової частини складу злочину, наявність чи відсутність якого в повному обсязі встановлюється органом слідства при провадженні досудового слідства шляхом проведення слідчих дій...».

Заслухавши доповідь судді, промови прокурора, який підтримав апеляцію, особи, яка подала скаргу, її представника, які заперечили проти задоволення апеляції, дослідивши надані слідчим матеріали, на підставі яких було порушено справу, перевіривши доводи апеляції апеляційний суд вважає, що вона до задоволення не підлягає.

Згідно ч.2 ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Стаття 11 КК України визначає злочином передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дію або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Сукупність цих ознак: суспільної небезпечності, кримінальної протиправності, винності та вчинення суб'єктом злочину є обов'язковою для будь-якого конкретного злочину.

Міркування апелянта з приводу достатності для порушення кримінальної справи одного з елементів цієї сукупності з наведеними нормами матеріального і процесуального права не узгоджується і тому до уваги апеляційним судом не приймається.

Виною, як зазначено у ст. 23 КК України, є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Ухиленням від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, передбаченим 212 КК України, є умисне уникнення сплати обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування, яке призвело до фактичного ненадходження коштів до бюджетів чи державних цільових фондів.

Таким чином, без одержання достатніх даних, які вказували б на наявність у діях службових осіб підприємства, станом на жовтень-листопад 2003 року, умислу уникнути сплати обов'язкових платежів кримінальна справа за ознаками цього злочину порушена бути не могла і суддя обґрунтовано вказав про відсутність таких даних в матеріалах, наданих слідчим.

Як акт № 46/14-022/10/32548063 від 25 листопада 2005 року «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання чинного податкового законодавства ТОВ «АВТ-Карпати» за період з 01.07.2003 р. по 30.06.2005 р.» (т.1 а.с.144-169,178-203) так і рішення господарських судів першої і апеляційної інстанцій (т.1 а.с. 18-32,33-35), на які посилається апелянт, містять дані про віднесення підприємством у 4 кварталі 2003 року по податковому обліку мита, митних зборів і платежів в сумі 364 816,24 грн. та частини лізингового платежу в сумі 183 906,00 грн. за придбані в лізінг транспортні засоби до складу валових витрат в порушення п.п. 8.5.2. ст..8 і 7.9.6. ст.. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», самостійне виявлення і виправлення в липні 2004 року даного порушення, однак, без додержання при цьому вимог п.17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо сплати податкового зобов'язання та штрафу. Висновків про ухилення службовими особами ТОВ «АВТ-Карпати» від сплати податку на прибуток в цих документах немає.

До оцінки будь-яких доказів у постанові суддя не вдавався: зауваження апелянта з цього приводу також не відповідає дійсності.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ :

апеляцію прокурора відділу прокуратури Закарпатської області Русняка П.М. залишити без задоволення, постанову судді Мукачівського міськрайонного суду від 16 травня 2007 року про скасування постанови старшого слідчого з особливо важливих справ СВ ПМ ДПА у Закарпатській області від 12 березня 2007 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - без змін .