Ухвала суду № 20977967, 25.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2011 р.Справа № 2а-92/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засіданняБоришполець Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011р. по справі№2а-92/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Агро" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Антік-Агро", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 0000131540/0 від 03.09.10 р., № 0000131540/1 від 25.10.10 р., № 0000131540/2 від 26.11.10 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.11 р. по справі № 2а-92/11/2070 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.11 р. по справі № 2а-92/11/2070 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представника відповідача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення № 0000131540/0 від 03.09.10 р. про визначення податкового зобовязання з ПДВ в сумі 443521,01 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 133056,3 грн. є акт № 2619/15-412/24126065 від 09.09.10 р. документальної невиїзної перевірки ТОВ "Антік-Агро" з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за червень 2010 р. по взаємовідносинам із ТОВ "Яровіт-Плюс".

Позивач скористався правом оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в процедурі адміністративного оскарження, для чого ним були подані до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова первинна скарга від 01.10.10 р. та до ДПА Харківської області повторна скарга від 02.11.10 р. Рішеннями ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 9980/10/25-016 від 20.10.10 р. та ДПА у Харківській області № 4302/10/25-203 від 18.11.10 р. скарги платника податків були залишені без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення без змін.

Як вказав суд першої інстанції, після розгляду скарг з метою доведення граничних строків сплати податкових зобовязань ДПІ у Ленінському районі м. Харкова винесено та направлено платнику податків податкові повідомлення-рішення № 0000131540/1 від 25.10.10 р. та № 0000131540/2 від 26.11.10 р.

Проте колегія суддів вважає необхідним відмітити, що підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення-рішення за результатами розгляду скарг платника податків в межах адміністративної процедури були встановлені ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка не передбачала прийняття такого повідомлення в разі незадоволення (часткового) скарги платника податків та без здійснення додаткового нарахування податкового зобовязання та/або застосування штрафних санкцій. За таких підстав у відповідача не було законних підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000131540/1 від 25.10.10 р., № 0000131540/2 від 26.11.10 р., які є тотожними оскарженому в частині визначення податкового зобовязання та застосування штрафних санкцій, тому в цій частині позов задоволений правомірно.

В акті перевірки вказано, що перевіряючими були виявлені порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Антік-Агро" з ТОВ "Яровіт-Плюс", п. 7.2.3, п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", в результаті чого занижений ПДВ за червень 2010 р. на загальну суму 443521,01 грн.

В обґрунтування висновків акту перевірки зроблене посилання на те, що дані податкової звітності ТОВ "Яровіт-плюс" свідчать про відсутність на підприємстві управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарі (робіт, послуг), тобто умов, необхідних для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, у звязку з чим зроблений висновок про нікчемність укладеної між ТОВ "Антік-Агро" та ТОВ "Яровіт-плюс" угоди в силу ч. 1 ст. 207 ГК України та ст. 203, ст. 215, ст. 228 ЦК України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що ним був досліджений договір № 57/06 від 02.06.10 р., укладений позивачем (покупець) з ТОВ "Яровіт-плюс" (продавець), предметом якого є поставка олії нерафінованої 1 сорту в кількості 400 тонн (+/-10%). Також між цими ж сторонами був укладений договір № 58/06 від 10.06.10 р. на поставку товару у кількості 80 тонн (+/-10%).

На підтвердження здійсненої поставки продавцем були виписані видаткові накладні № 2/06-1 від 02.06.10 р. (25,9 т) на суму 166899,6 грн. (в т.ч. ПДВ 27816,6 грн.), № 3/06-2 від 03.06.10 р. (28,95 т) на суму 186553,8 грн. (в т.ч. ПДВ 31092,3 грн.), № 4/06-3 від 04.06.10 р. (17,12 т) на суму 110321,28 грн. (в т.ч. ПДВ 18386,88 грн.), № 5/06-2 від 05.06.10 р. (31,28 т) на суму 201568,32 грн. (в т.ч. ПДВ 33594,72 грн.), № 7/06-3 від 07.06.10 р. (27,4 т) на суму 176565,6 грн. (в т.ч. ПДВ 29427,6 грн.), № 9/06-5 від 09.06.10 р. (27,18 т) на суму 175147,92 грн. (в т.ч. ПДВ 29191,32 грн.), № 10/06-8 від 10.06.10 р. (31,15 т) на суму 200730,6 грн. (в т.ч. ПДВ 33455,1 грн.), № 11/06-2 від 11.06.10 р. (40 т) на суму 261600,0 грн. (в т.ч. ПДВ 43600,0 грн.), № 15/06-1 від 15.06.10 р. (40 т) на суму 261600,0 грн. (в т.ч. ПДВ 43600,0 грн.), № 15/06-4 від 15.06.10 р. (31,45 т) на суму 202097,7 грн. (в т.ч. ПДВ 33682,95 грн.), № 17/06-3 від 17.06.10 р. (31,23 т) на суму 200683,98 грн. (в т.ч. ПДВ 33447,33 грн.), № 18/06-2 від 18.06.10 р. (27,27 т) на суму 175237,02 грн. (в т.ч. ПДВ 29206,17 грн.), № 23/06-4 від 23.06.10 р. (26,91 т) на суму 172923,66 грн. (в т.ч. ПДВ 28820,61 грн.), № 29/06-1 від 29.06.10 р. (26,33 т) на суму 169196,58 грн. (в т.ч. ПДВ 28199,43 грн.).

Отриманий товар позивачем був оплачений у безготівковій формі в сумі 2661126,06 грн. (в т.ч. ПДВ 443521,01 грн.), що підтверджується наданими позивачем копіями платіжних доручень та листами про зарахування сплачених сум.

Крім того, продавцем були видані покупцю податкові накладні: № 6 від 02.06.10 р., № 8 від 03.06.10 р., № 12 від 04.06.10 р., № 14 від 05.06.10 р., № 18 від 07.06.10 р., № 28 від 09.06.10 р., № 36 від 10.06.10 р., № 38 від 11.06.10 р., № 44 від 15.06.10 р., № 47 від 15.06.10 р., № 52 від 17.06.10 р., № 55 від 18.06.10 р., № 62 від 23.06.10 р., № 70 від 29.06.10 р., які було включено ТОВ "Антік-Агро" до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за червень 2010 р. на суму ПДВ 443521,01 грн.

В обґрунтування судового рішення суд першої інстанції послався на положення п. 7.4.1, п. 7.2.6, п. 7.4.5, п. 7.5.1 ст. 7 закону України «Про ПДВ», з урахуванням яких був зроблений висновок про те, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним ПДВ у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду копіями договорів, копіями банківських платіжних доручень про сплату коштів постачальникам та завіреними належним чином копіями видаткових та податкових накладних, отриманих від таких постачальників. Дані обставини також свідчать про те, що господарські операції між ТОВ "Яровіт-плюс" та ТОВ "Антік-Агро" мали реальний характер і у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку даних податкових накладних.

Суд першої інстанції також вказав на те, що на час видання податкових накладних ТОВ "Яровіт-плюс" мало статус зареєстрованого платника ПДВ відповідно свідоцтва № 100230622 від 15.06.09 р., виданого ДПІ у Київському районі м. Харкова, що відповідачем не заперечувалося, податкові накладні, які формували податковий кредит, не мають недоліків, які згідно п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704) спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Також суд першої інстанції визнав безпідставними посилання відповідача на факт не відображення ТОВ "Яровіт-плюс" у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями з ТОВ "Антік-Агро" та висновок про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту, оскільки згідно п. 10.2 ст. 10 Закону "Про ПДВ" платники податку особисто відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону, який не містить норм, які б повязували право платника податку на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні товарів (робіт, послуг), із фактом декларуванням постачальником своїх податкових зобовязань та сплатою їх до бюджету.

Отже, у разі невиконання контрагентами покупця своїх обовязків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі, передбачені законом, умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ "Яровіт-плюс" поданло до ДПІ у Київському районі м. Харкова декларацію з ПДВ за червень 2010 р., однак вказана декларація "не визнана як податкова звітність". Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.10 р. по справі № 2а-11061/10/2070,яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.11 р., був задоволено в повному обсязі адміністративний позов ТОВ "Яровіт-плюс": визнані протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова, що полягають у прийнятті податкових декларацій з ПДВ ТОВ "Яровіт-плюс" за червень-серпень 2010 р. із статусом "не визнано як податкова декларація", зобовязано ДПІ у Київському районі м. Харкова податкові декларації ТОВ "Яровіт-плюс" за червень-серпень 2010 р зареєструвати як прийняті та визнані.

Таким чином, ТОВ "Яровіт-плюс" задекларовано податкові зобовязання з ПДВ по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Антік-Агро", у звязку з чим посилання відповідача на зазначені обставини, як на підставу нікчемності вчинених правочинів, суд першої інстанції визнав необґрунтованим та безпідставним.

Також суд першої інстанції вказав на те, що відповідно ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою. При цьому, належних доказів того, що ТОВ "Яровіт-плюс" було відсутнє за зареєстрованим місцезнаходженням саме під час укладення та виконання сторонами оспорюваних правочинів, відповідачем до суду не надано.

З огляду на реальний характер операцій, за наслідками виконання яких позивачем був сформований податковий кредит, порушення контрагентом ТОВ "Антік-Агро" правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності у звязку з відсутністю за місцем реєстрації не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Також суд першої інстанції визнав безпідставним посилання відповідача на відсутність у ТОВ "Яровіт-плюс" управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тобто необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, як на підставу нікчемності вчинених правочинів, оскільки відповідачем до матеріалів даної справи не додано належних доказів, які б підтверджували зазначені обставини. При цьому, відповідно договорів № 57/06 від 02.06.10 р. та № 58/06 від 10.06.10 р. продавець зобовязаний надати покупцю посвідчення якості виробника, рахунки, видаткові та податкові накладні. Умовами договорів не було обумовлено обовязку ТОВ "Яровіт-плюс" здійснювати транспортування товару на адресу ТОВ "Антік-Агро". Згідно п. 3.2 договору № 58/06 від 10.06.10 р. базис поставки: EXW склад Продавця: м. Харків, вул. Польова, 67.

Відповідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" (редакція 2000 р.) термін EXW "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці. Продавець не має зобовязань щодо перевезення товарів.

Судом першої інстанції було зясовано, що за вказаними угодами приймання товару та подальше його транспортування ТОВ "Антік-Агро" здійснювалось самостійно, і ці обставини відповідачем не спростовані, що свідчить про надуманий характер вимог щодо обовязкової наявності у постачальника управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

Також слід відмітити, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в подальших документах не вказано який саме управлінський або технічний персонал має працювати на даному підприємстві, в якій кількості і якого фаху, які виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби мають використовуватися, яка має бути їх кількість, площа та вантажопідйомність. Також відповідач не надав належних та допустимих доказів відсутності у ТОВ "Яровіт-плюс" такого устаткування і не вказав яким чином ці обставини були встановлені до проведення перевірки позивач.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що доказів на підтвердження висновків акту перевірки відповідач не надав і до апеляційної скарги, що підтверджує невиконання відповідачем приписів п. 2 ст. 71 КАС України.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.11 р. по справі № 2а-92/11/2070 прийнята з дотриманням вимог чинного матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2011р. по справі№2а-92/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Водолажська Н.С. Тацій Л.В. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 30.08.2011 р.