Ухвала суду № 20974642, 09.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2011 р.Справа № 2а-1670/3681/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2011р. по справі№2а-1670/3681/11

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві <Список ><Текст >

до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання неправомірною та скасуванння постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- Державна податкова інспекція у м. Полтаві, звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання неправомірною та скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 12.04.2011 ВП № 23933522.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме ст.129 Конституції України, ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» та приписів Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року у справі №2а-48123/09/1670 зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Полтаві відновити з 1 січня 2009 року дію свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, виданого Полтавському державному лісогосподарському підприємству “Полтаваоблагроліс”, та поновити Полтавське державне лісогосподарське підприємство “Полтаваоблагроліс” (код ЄДРПОУ 31758362, 36011, м. Полтава, вул. Валентина Міщенка,2, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість 100168512, індивідуальний податковий номер 317583616012) в реєстрі суб`єктів спеціального режиму оподаткування з 1 січня 2009 року.

Відповідно до частини 2 статті 257, частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання; за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

На виконання вказаної постанови суду та відповідно до наведених норм, Полтавським окружним адміністративним судом 20.01.2011 видано виконавчий лист № 2а-48123/09/1670.

26.01.2011 заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року у справі №2а-48123/09/1670 та надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання постанови суду.

ДПІ у м. Полтаві у вказаний строк постанову суду не виконала.

Фактичне виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року мало місце у березні 2011 року, що підтверджено поясненнями представників сторін, наданими у судовому засіданні, та листом від 16.03.2011 № 5047/9/15-210, що надійшов на адресу Відділу державної виконавчої служби 21.03.2011.

12.04.2011 заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Круговим С.В. складено акт про витрати на проведення виконавчих дій, яким визначено перелік понесених під час виконавчого провадження витрат.

На підставі цього акта 12.04.2011 винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, яка направлена ДПІ у м. Полтаві - 14.04.2011, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією супровідного листа № 2879 та не заперечувалося сторонами спору.

ДПІ у м. Полтаві не погодилася із винесеною постановою про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 12.04.2011 №ВП № 23933522 та оскаржила її до Полтавського окружного адміністративного суду.

Підставами для визнання постанови неправомірною та її скасування ДПІ у м. Полтаві зазначила факти ненадіслання податковому органу акта про витрати на проведення виконавчих дій /із визначеним переліком понесених витрат/ від 12.04.2011 та надіслання ДПІ у м. Полтаві постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 12.04.2011 №ВП № 23933522 із затримкою в один календарний день.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними, не обґрунтованими, безпідставними і такими, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України “Про виконавче провадження” /у редакції Закону, діючій з 09.03.2011/.

Так, стаття 41 цього Закону дає визначення поняттю витрат виконавчого провадження та вказує на їх склад і порядок стягнення.

Зокрема, згідно з частиною 1 вказаної статті витратами виконавчого провадження є витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень.

До визначеного частинами 3, 4 цієї статті переліку витрат віднесено у тому числі кошти, за рахунок яких здійснено оплату виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень /пункт 6 частини 4/, а також інші витрати, необхідні для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби /пункт 7 частини 4/.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк /частина 5 статті 41 Закону України “Про виконавче провадження”/.

Із наявної у матеріалах справи копії акта державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій від 12.04.2011 слідує, що державним виконавцем понесено витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, як оплата бланку формату А-4, виготовленого на принтері, - 20 штук - 6 грн; канцелярські витрати - 1 в/п - 0,50 грн; внесення даних по 1 в/п - 12,72 грн, ведення єдиного державного реєстру - 3,44 грн, оплата конверту з маркою - 7 штук - 11,90 грн, а всього понесено витрат на загальну суму 34,56 грн.

Зауважень до складу фактично понесених витрат представник ДПІ у м. Полтаві у судовому процесі не висувала та сумніву у доцільності та обґрунтованості понесення витрат не висловлювала.

На противагу доводів позивача в обґрунтованість заявленої вимоги про визнання неправомірною та скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 12.04.2011 №ВП 23933522, колегія суддів зазначає, що Законом України “Про виконавче провадження” у статті 41 передбачено надіслання сторонам виконавчого провадження лише постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. Жодним діючим нормативно-правовим актом не передбачено надіслання сторонам виконавчого провадження розрахунку понесених витрат.

Статтею 12 Закону України “Про виконавче провадження” сторонам виконавчого провадження надано право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, у тому числі з актом державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій.

Колегія суддів також зазначає, що необґрунтованим є довід позивача про неправомірність спірної постанови з огляду на її надіслання ДПІ у м. Полтаві із затримкою в один календарний день, оскільки несвоєчасне надіслання постанови не нівелює правомірність винесення самої постанови, не впливає на склад та розмір понесених витрат на виконавче провадження та не виключає обов'язку боржника щодо їх оплати.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність законних підстав для визнання постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 12.04.2011 ВП № 23933522 неправомірною та її скасування.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2011 року по справі№2-а-1670/3681/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2011р. по справі№2а-1670/3681/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Катунов В.В.

Судді<підпис >

<підпис >Ральченко І.М. Рєзнікова С.С. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >