Ухвала суду № 20972828, 05.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-5421/10/1470 Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства «Укрбудсервіс»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 року по справі за позовом приватного підприємства «Укрбудсервіс»до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області про скасування рішень №0000112301/0 та №0000122301/0 від 25.02.2010 року,

В С Т А Н О В И В:

25.08.2010 року директор приватного підприємства «Укрбудсервіс» звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції у Миколаївській області скасування податкових повідомлень-рішень №0000112301/0 та №0000122301/0 від 25.02.2010 року, якими позивачу визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 року відмовлено у задоволені позову.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 03.03.2011 року представник приватного підприємства «Укрбудсервіс»подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі представник приватного підприємства «Укрбудсервіс»посилається на те, що судом першої інстанції був помилково зроблений висновок про нікчемність правочинів між ПП «Укрбудсервіс»та ТОВ «Атлант-Сервіс Груп», а зазначені в постанові обставини можуть лише служити доказами фіктивності або удаваності вказаних правочинів. Як зазначає позивач, Вознесенська об'єднана державна податкова інспекція у Миколаївській області до суду з позовами про визнання недійсними цих правочинів не зверталась. Крім того апелянт зазначає, що відсутність нарахування амортизаційних відрахувань за даними декларації по податку на прибуток ТОВ «Атлант-Сервіс Груп»свідчить не про відсутність основних засобів, а про порушення підприємством порядку ведення податкового обліку.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 року та ухвалення нової, якою задовольнити позовні вимоги ПП «Укрбудсервіс».

Позивач по справі в судове засідання апеляційної інстанції не зявився, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, причини неявки суду не відомі.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо

справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 23.12.2009 року по 09.02.2010 року Вознесенською обєднаною державною податковою інспекцією у Миколаївській області була проведена планова виїзна перевірка ПП «Укрбудсервіс»з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 638/23/31421604 від 15.02.2010 року, на підставі якого Вознесенською об'єднаною державною податковою інспекцією у Миколаївській області видано податкове повідомлення-рішення від 25.02.2010 року № 0000122301/0, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 172083,34 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкцій в сумі 86041,67 грн., всього в сумі 258125,01 грн., та податкове повідомлення-рішення від 25.02.2010 року № 0000112301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 218510 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 109255 грн., всього в сумі 327765 грн.

В ході зазначеної перевірки органами податкової служби встановлено порушення ПП «Укрбудсервіс»вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ПП «Укрбудсервіс»занижено податок на додану вартість за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року в сумі 172083,34 грн. та занижено податок на прибуток за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року в сумі 215103 грн.

В акті про результати планової виїзної перевірки ПП «Укрбудсервіс»податковими органами зазначено, що підприємством неправомірно віднесено до складу податкового кредиту та валових витрат підприємства суми коштів по операціям з ТОВ «Атлант-Сервіс-Груп», відносно якого встановлені ознаки фіктивності.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні адміністративного позову ПП «Укрбудсервіс», зважаючи на наступне:

У відповідності з п. 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

П.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Розглядаючи поданий адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що діяльність ПП «Укрбудсервіс»не була направлена на одержання економічного ефекту в результаті підприємницької або іншої економічної (господарської) діяльності, зважаючи на те, що судовим рішення Голосіївського районного суду м. Києва встановлено вину директора ТОВ «Атлант-Сервіс-Груп»у здійсненні фіктивного підприємництва, і створення з цією метою зазначеного товариства. Крім того, судом встановлено відсутність основних засобів та достатньої кількості робітників для здійснення будівельної діяльності.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Дійсно постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.06.2010 року встановлено, що ОСОБА_2, який згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є засновником ТОВ «Атлант-Сервіс-Груп», діючи умисно з метою прикриття незаконної діяльності створив ТОВ «Атлант-Сервіс-Груп»(а.с. 107-109).

Таким чином, діяльність зазначеного підприємства не була направлена на здійснення господарської діяльності.

Крім того, податковим органом встановлено, що згідно даних декларацій по податку на прибуток у ТОВ «Атлант-Сервіс-Груп»відсутні нарахування амортизаційних відрахувань, що свідчить про відсутність основних засобів, та згідно штатного розпису числився один працівник.

Зважаючи на зазначене є підстави вважати, що укладення ПП «Укрбудсервіс» господарських зобов'язань відбулося без наміру їх реального здійснення, оскільки для цього у ТОВ «Атлант-Сервіс-Груп»були відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Слід також зазначити, що в ході проведення перевірки ПП «Укрбудсервіс»та дослідження первинних документів, наданих підприємством, податковим органом встановлено, що зазначені документи складені із порушенням вимог чинного законодавства, а саме: в деяких з них відсутні прізвища посадових осіб, які складали документ, а під приписи відрізняються.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України підставою визнання господарського зобовязання недійсним є його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Водночас слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, правочин, укладений недобросовісними платниками з метою ухилитися від оподаткування, є нікчемним в силу наведеної норми Закону, а тому не породжує правових наслідків та підлягає виключенню з податкового обліку усіх учасників такого правочину.

У звязку з чим Вознесенська ОДПІ дійшла вірного висновку про неправомірність віднесення ПП «Укрбудсервіс»сум по операціях з ТОВ «Атлант-Сервіс-Груп» до складу валових витрат та податкового кредиту.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає вірною думку суду першої інстанції стосовно того, що податкові повідомлення-рішення Вознесенської обєднаної державної інспекції у Миколаївській області прийняті правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягають.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду

першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Укрбудсервіс»залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.