Рішення № 2096691, 23.04.2007, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-780-2007р. Головуючий по 1 інстанції

Категорія інші спори Прокулевич B.C.

Доповідач в апеляційній інстанції Трюхан Г.М.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 23" квітня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Трюхана Г.М.

суддів Бородійчука В.Г., Скіць М. І.

при секретарі Авласовій М. Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на рішення Уманського міськрайонного суду від 14 лютого 2007р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення витрат по договору відповідального зберігання

встановила:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення витрат по договору відповідального зберігання від 17 жовтня 2006 року, посилаючись на те, що апеляційним судом Черкаської області від 5.10.2006 року по справі 22ц-1857-2006 року задоволені позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. заборгованості за договором позики. Даним судовим рішенням було вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно оздоровчої бази «Кіф», код ЄДРПОУ 22790540, вул. .Інтернаціональна, 147, міста Умань, що належить боржнику. Рішення було направлене на виконання до ДВС у місті Умані та Уманському районі. В ході виконання державним виконавцем ДВС у місті Умані та Уманському районі судового рішення, 16.10.2006 року було описане, арештоване та передане майно ОСОБА_2 на відповідальне зберігання ОСОБА_4. - його представнику по довіреності. У зв'язку з передачею на відповідальне зберігання майна 17.10.2006 року між ДВС у місті Умані та Уманському районі та ним було укладено договір відповідального зберігання майна у відповідності із главою 66 ЦК України. З 18.10.2006 року по 25.10.2006 року він поніс, у зв'язку з виконанням обов'язків щодо відповідального зберігання арештованого майна відповідача, витрати в сумі 60000 гривень, а." так як арештоване майно відповідача фактично знаходилось у нього на зберіганні з 18.10.2006 року по 23.11.06 року і ним була укладена додаткова угода з агентством професійної безпеки «Атлант», а отже заборгованість також становить 161875 гривень. Відповідно договору оплата наданих послуг по зберіганню майна здійснюється на підставі акту виконаних робіт на протязі одного банківського дня в готівковій формі. Тому він

змушений звернутись до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача всі понесені ним витрати у сумі 161875 гривень

Заочним рішенням Уманського міськрайонного суду від 14 лютого 2007р.

Позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені

витрати в сумі 161875 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1648 гривень 75 копійок (державне мито в розмірі 1618 гривень 75 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 гривень).

Накладено заборону на відчуження майна - оздоровчої бази «Кіф», код ЄДРПОУ 22790540, вул. . Інтернаціональна, 147, міста Умань, що належить ОСОБА_2, на праві приватної власності, вартістю 110000 гривень.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати заочне рішення Уманського міськрайонного суду від 14 лютого 2007р. як незаконне.

Перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах доводів

апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового

задоволення.

Судом встановлено, що на виконання рішення апеляційного суду Черкаської області від 5 жовтня 2006р. представник ОСОБА_1. , ОСОБА_4та ДВС в місті Умані та Уманському районі в особі начальника Поливоди О.П. уклали договір про передачу по відповідальне зберігання ОСОБА_4оздоровчої бази «Кіф», що складається з нерухомого майна на земельній ділянці розміром 5, 6 га.

18 жовтня 2006 року між ОСОБА_4та ДП «Агентство професійної безпеки «Атлант» було укладено договір щодо цілодобової охорони інспекторами служби безпеки шляхом патрулювання території оздоровчої бази «Кіф».

З наявних у справі актів прийому-здачі виконаних робіт №50 від 25.10.2006р., №51 від 7.11.2006р. та №52 від 3.11.2006р. договірні обов'язки по наданню послуг пов'язаних з охороною було виконано.

На виконання умов Договору ОСОБА_4 було сплачено Агентству професійної безпеки «Атлант» 60000 грн. (по кв. №38 від 25.10.2006р. на суму 35000 грн., 31.10.06р. кв. №21315 на суму 25000 грн.).

Відповідно до Додаткової угоди до договору №7 від 18.10.2006р. між ОСОБА_4і (

Агентством «Атлант» було продовжено термін дії Договору до 23.11.2006р.

Таким чином, за період з 18.10.2006р. по 23.11.2006р. Агентство професійної безпеки1 «Атлант» надана послуга з охорони Позивачу на загальну суму 161875 грн.

Відповідно до акту державного виконавця від 23.11.2006 року оздоровча база «Кіф що складається з нерухомого майна, передано на зберігання представнику ОСОБА_2 ОСОБА_3, який претензій до стану майна не має.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача коштів пов'язаних із зберіганням майна.

Доводи апелянта про те, що не було законних підстав для стягнення витрат на охорону майна безпідставні.

Судом достовірно встановлено, що позивач виконував умови договору зберігання, поніс реальні затрати, охоронюване майно передав представнику в належному стані.

Відповідно до  ст. . 1212 ЦК України випливає, що для виконання зобов'язання у зв'язку з безпідставним зберіганням майна необхідно:

- факт зберігання однією особою майна, що належить іншій особі; відсутність правової підстави для такого зберігання.

Таким чином суд першої інстанції аргументовано зіслався на вимоги глави 83 ЦК України, оскільки факт збереження майна мав місце і як вбачається з матеріалів справи постановою начальника державної виконавчої служби Черкаської області від 20.11.2006р

скасовано постанову державного виконавця ДВС у м. Умані від 12.10.2006р. про відкриття провадження по виконанню рішення апеляційного суду Черкаської області від 5.10.2006р.

Але незважаючи на те, що

постанова була скасована, ОСОБА_4про неї не було відомо, відповідачі не вимагали повернення охоронюваного майна і позивач продовжував виконувати свої зобов'язання по договору зберігання до 23.11.2006р.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення в частині стягнення коштів за зберігання майна відповідає вимогам діючого законодавства.

Наряду з цим колегія суддів вважає необхідним скасувати ухвалу про накладення заборони на відчуження майна оздоровчої бази «Кіф» оскільки дані заходи є передчасними.

Колегія суддів вважає, що дані питання можуть бути вирішені в порядку виконання

судового рішення.

А тому керуючись ст. 309 ЦПК України колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовільнити частково.

Заочне рішення Уманського міськрайонного суду від 14 лютого 2007 року в частині накладення заборони на відчудження майна-оздоровчої бази «Кіф» та ухвалу цього ж суду від 14 лютого 2007 року про накладення заборони на відчудження майна ОСОБА_2 у вигляді оздоровчої бази «Зміна», які знаходяться в м. Умань вул. . Інтернаціональна 147 (код ЄДРПОУ 22790540) скасувати, і в накладенні заборони відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.