Ухвала суду № 20966733, 06.12.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 р. Справа № 29874/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2010 року у справі за позовом Управління Державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області до державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Управління Державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області звернулося в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції доведена реальність відображених в документах господарських операцій про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2010 року за №0001352301/0/2571, яким визначено суму податкового зобов'язання в сумі 1680 грн. та №0001342301/0/2572, яким визначено суму податкового зобов'язання 20505 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що висновки ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області, викладені в акті перевірки за №2628/23-5/08597049 від 09.03.2010 року про порушення управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області п.п.7.4.1 п. 7.4. Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР не відповідають дійсним обставинам, оскільки реальність господарських операцій доведена наданими відповідачу документами.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2010 року позов задоволено, а саме визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.03.2010 року за №0001352301/0/2571 та №0001342301/0/2572 з тих підстав, що доведена реальність відображених в документах господарських операцій.

Не погодившись з постановою суду її оскаржила ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області, яка просить скасувати дану постанову та винести нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень позовних вимог, зокрема зазначає, що відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР не підлягають включенню до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги з наступних мотивів. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

14.04.1995 року УДСО при УМВС України в Хмельницькій області зареєстровано виконавчим комітетом Хмельницької міської ради та взято на податковий облік 21.04.1995 року ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області.

Працівниками ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області проведено планову виїзну перевірку УДСО при УМВС України в Хмельницькій області з приводу дотримання вимог податкового законодавства в період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року.

За результатами цієї перевірки 09.03.2010 року складено акт за №2628/23-5/08597049 та на згідно висновків, викладених у цьому акті, УДСО при УМВС в Хмельницькій області порушено: п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року в результаті чого: занижено податок на прибуток всього у сумі 13753 грн.; п. п. 7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року , в результаті чого занижено податок на додану вартість у 1187 грн..

В судовому засіданні доведено і цього не заперечує сторона відповідача, що УДСО при УМВС України в Хмельницькій області укладено генеральний договір підряду №б/н від 24.12.2006 року з ПП ОСОБА_1 на проведення ремонтно-будівельних робіт у приміщеннях позивача, а також угоду №0378/1 від 05.07.2002 року та №1-2915/13 від 17.12.2008 року з приватною фірмою "ІНФОС" про здійснення інформаційного обслуговування з передаванням позивачу блоків актуалізації бази даних Системи та надання практичної допомоги та консультацій по роботі із Системою.

Висновки ДПІ у м. Хмельницькому базуються на тому, що на порушення вимог п.п. 7.4.1, п.7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року, УДСО при УМВС України в Хмельницькій області завищено податковий кредит на загальну суму 1187 грн. за рахунок віднесення сум ПДВ по операціях, які не використовувались у межах господарської діяльності підприємства. Вказані суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) в зв'язку з отриманням послуг, що не пов'язані з веденням господарської діяльності платника податку, належним чином не підтверджені документально, а тому не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту УДСО при УМВС України в Хмельницькій області за відповідні податкові (звітні) періоди. Крім того, на думку ДПІ у м. Хмельницькому позивачем завищено валові витрати на загальну суму 55012 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 13753 грн..

ДПІ у м. Хмельницькому Хмельницької області в обгрунтування своєї позиції стверджує, що первинні документи, в яких зафіксовано факти здійснення господарських операцій, не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому не можуть підтверджувати факт здійснення таких операцій.

Виходячи з системного аналізу п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2, 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року, суд вважає, що право на нарахування податкового кредиту та віднесення сум до валових витрат обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість та які призначені для використання у господарській діяльності покупця - тобто мають на меті досягнення економічних результатів та одержання прибутку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів .можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно Актів приймання виконаних підрядних робіт за № КБ-2В за грудень 2007 року виконано робіт на суму 38851 грн. та за лютий 2008 року на суму 20036 грн., а всього на загальну суму 58887 грн..

Із вказаної суми податковим органом визначена сума, що безпідставно віднесена до складу валових витрат в розмірі 49073 грн., виходячи із поданих позивачем декларацій.

Згідно актів виконаних робіт на загальну суму 7129 грн. приватна фірма "ІНФОС" надавала послуги по інформаційному обслуговуванню. Зазначені послуги в сумі 5941 грн. віднесено підприємством до складу валових витрат.

При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що представлені в судове засідання договори підряду, угоди про здійснення інформаційного обслуговування, акти приймання виконаних робіт, накладні, податкові накладні стверджують, що понесені позивачем витрати на придбання вказаних робіт оформлені відповідними документами, які підтверджують фактичне виконання цих робіт і ці роботи пов'язані з підготовкою, організацією, та веденням господарської діяльності позивача, а тому правомірно віднесені до складу валових витрат та податкового кредиту.

Одночасно неможна погодитись з твердженням апелянта, що відсутність реквізитів в актах виконаних робіт таких як дати, місця складання документа, прізвища відповідальної особи, яка підписала документ не є беззаперечною підставою для визнання такого документа недійсним, а відповідно господарської операції, яка підтверджена даним документом, фіктивною.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги, визнавши протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення від 19.03.2010 року №0001352301/0/2571, №0001342301/0/2572, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятих рішень.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та обєктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Хмельницький окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2010 року у справі№2а-2462/10 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Т.В. Онишкевич

Я.С.Попко

Повний текст виготовлено 09.12.2011р.