Ухвала суду № 20966452, 28.11.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 р. Справа № 28707/09 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Яворського І.О.,

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Тернопіль-Транзит» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 січня 2009 року по справі за позовом приватного підприємства «Тернопіль-Транзит» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ПП «Тернопіль-Транзит» звернулося 22.12.2008 року в належний суд з позовом до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до наказів Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 17.11.2008 року № 799 та від 10.12.2008 року № 852 проведено позапланові виїзні перевірки приватного підприємства «Тернопіль-Транзит» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за періоди з 01.08.2008 по 31.08.2008 року та з 01.09.2008 по 30.09.2008 року, на підставі яких були прийняті податкові повідомлення - рішення в яких визначено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, зокрема, по податковому повідомленню-рішенню від 28 листопада 2008 року № 0000132306/0/76836 в сумі 232633 гривень, по податковому повідомленню-рішенню від 12 грудня 2008 року № 0000152306/0/89600 в сумі 276022 грн.

Вважає, що дані податкові повідомлення-рішення повинні бути визнані незаконними, оскільки не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про податок на додану вартість», за яким, звичайна ціна по якій продавався імпортований товар (вантажних автомобілів, тягачів та причепів) не може відповідати рівню митної вартості даного товару, оскільки продати такий товар за ціною, що відповідає митній вартості неможливо, а тому товар продавався по звичайних цінах, що відповідають справедливій ціні і дана ціна є нижчою ніж митна вартість товару.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 січня 2009 року в задоволенні позову відмовлено. Суд виходив з того, що аналіз положень абзацу першого п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» свідчить, що при поставці на митній території України товарів, які були попередньо імпортовані платником податку на митну територію України база оподаткування повинна визначатися з договірної (контрактної) вартості товару, але не менше митної вартості. Таким чином, позивач безпідставно при реалізації товарів на території України визначав базу оподаткування, виходячи з договірної (контрактної) вартості товару, що є нижчою за митну вартість товару, що призвело до незаконного заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість та до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона позивача подала апеляційну скаргу з яких із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та задоволити його позовні вимоги.

Покликання маються на обставини, подібно викладеним у позовній заяві.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задоволити.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції від 17.11.2008 року № 799 проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Тернопіль-Транзит» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.08.2008 по 31.08.2008 року, за результатами якої складено акт від 28.11.2008 року № 14613/23-623/32750432, у якому зазначено, що Приватне підприємство «Тернопіль-Транзит» занизило суму податкових зобов'язань за серпень 2008 року на 232633 грн., тим самим на дану суму завищивши бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, чим порушило підпункти 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі даного акту Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2008 року № 0000132306/0/76836, в якому визначено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 232633 грн.

Відповідно до наказу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції від 10.12.2008 року № 852 проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Тернопіль-Транзит» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.09.2008 по 30.09.2008 року. За результатами даної перевірки складено акт від 12.12.2008 року № 14585/23-623/32750432, у якому зазначено, що позивачем занижено суму податкових зобовязань за вересень 2008 року на 276022 грн., тим самим на дану суму завищивши бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, чим порушено підпункти 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст.. 7 Закону України « Про податок на додану вартість». На підставі даного акту Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2008 року № 0000152306/0/89600, в якому визначено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 276022 грн.

У відповідності до п.4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна(контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. З огляду на цю норму Закону, придбаваючи товари, що імпортуються (ввозяться) на митну територію України необхідно при проведенні митних процедур, сплатити податок на додану вартість із договірної(контрактної) вартості товарів, але не нижче митної.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Отже п.4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає порядок оподаткування імпортованих товарів при придбанні, а п.4.1 ст. 4 цього ж Закону визначає порядок оподаткування при поставці імпортованих товарів на території України, тобто в першому випадку базою оподаткування є договірна(контрактна) вартість, але не менше митної, в другому - договірна(контрактна) вартість, але не нижче за звичайні ціни. Звичайною ціною є договірна(контрактна) вартість. Митна вартість, як база оподаткування податком на додану вартість, застосовується виключно при розмитненні імпортованих товарів.

Відповідно до п.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ринок товарів (робіт, послуг) і сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території. Згідно п.п.1.20.8 вище вказаного Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту, а згідно п.п. 1.20.10. цього ж Закону донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами. Відповідно до п.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків.

Отже, при сплаті податку на додану вартість при розмитненні імпортованого товару, позивач на підставі вантажно-митних декларацій та платіжних доручень має право включити суму податку на додану вартість до податкового кредиту

Подібна позиція не суперечить практиці касаційного суду, що мається в матеріалах справи.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що у відповідача не було достатньо правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2008 року № 0000132306/0/76836 в сумі 232633 гривень та податкового повідомлення-рішення від 12 грудня 2008 року № 0000152306/0/89600 в сумі 276022 грн.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Тернопіль-Транзит» задоволити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 січня 2009 року по справі № 2-а-12435/08/1970 скасувати, та постановити нову, якою адміністративний позов приватного підприємства «Тернопіль-Транзит» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень задоволити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000132306/0/76836 від 28.11.2008 року та № 0000152306/0/89600 від 12.12.2008 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Т.В. Онишкевич

І.О. Яворський