Рішення № 20963962, 16.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2012 р. Справа № 4/172-11

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дана Трейд", м. Київ

до Закритого акціонерного товариства "Макарово", с. Калинівка

про стягнення 94 751,95 грн.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1предст., дов. від 01.12.2011р.

відповідача: не зявився;

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дана Трейд" (позивач) до Закритого акціонерного товариства "Макарово" (відповідач) про стягнення 94 751,95 грн. заборгованості, яка складається з 72140,37 грн. заборгованості на підставі видаткової накладної № РН-0000151 від 26.03.2009р., 6146, 22 грн. 3% річних, 16465, 36 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2011р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 16.01.2012р.

Присутній в судовому засіданні представник позивача, на вимогу суду, подав уточнений розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, відповідно до якого сума нарахованих інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.04.2009р. по 16.01.2012р. склала 6145,65 грн. та 16465, 36 грн. Вказані уточнення прийняті судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча про дату, час і місце проведення наступного судового засідання був повідомлений належним чином, письмового відзиву на позов та інших документів, витребуваних ухвалою суду, не подав.

Відповідно до п. 3.6 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, а також неподання витребуваних судом документів, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті у відповідності із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дана Трейд" (постачальник) на підставі видаткової накладної №РН-0000151 від 26.03.2009р. поставив Закритому акціонерному товариству «Макарово»(покупець) товар, а саме секційні ворота в кількості семи штук на загальну суму 72140,37 грн. (копія в матеріалах справи).

Факт належного отримання відповідачем товару підтверджується наявною в матеріалах справи копією довіреності Серії ЯЕС № 987426, виданою на імя АДРЕСА_1

10.11.2011р. ТОВ "Дана Трейд" звернулось до відповідача з претензією № 165 щодо сплати заборгованості у сумі 72140,37 грн. Вказана претензія ґрунтується на видатковій накладній № РН-0000151 від 26.03.2009р., на підставі якої відповідачеві було поставлено товар, який, на даний час, не було оплачено.

Зазначена претензія направлена на адресу відповідача 18.11.2011р., що підтверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком № 6898, однак залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Враховуючи викладене, сума грошових зобовязань відповідача перед позивачем по несплаті заборгованості за поставлений товар на сьогоднішній день становить 72140,37 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 640 цього Кодексу встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (частина 2 ст. 642 ЦК України).

В силу частини 1 ст. 644 Цивільного кодексу України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами фактично склалися правовідносини поставки товару, що підтверджуються, зокрема, пропозицією позивача укласти договір поставки викладеною у формі видаткової накладної, адресованої відповідачу, в яких містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна, кількість товару. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір поставки на запропонованих умовах, а саме: видача довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей своєму представнику, отримання товару шляхом підписання видаткової накладної.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення містяться в ст. 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З аналізу вказаної статті вбачається, що цивільно-правові зобов'язання можуть бути і без визначеного строку виконання, або цей строк визначається моментом пред'явлення вимоги. В такому випадку кредитор має право вимагати виконання зобов'язання, а боржник відповідно виконати зобов'язання в будь-який час. Загальним правилом виконання такого зобов'язання є правило, що боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги. Тобто пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням, оскільки боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги. Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків (ст. 253 ЦК).

Виходячи з викладеного, господарський суд дійшов висновку, що моментом предявлення вимоги до відповідача є дата отримання претензії № 165 від 10.11.2011р. на оплату суми заборгованості за товар, переданий за спірною видатковою накладною на суму 72140,37 грн., а отже з урахуванням приписів ст. ст. 253, 530 Цивільного кодексу України, семиденний термін оплати для відповідача наступив у період з 21.11.2011р. по 27.11.2011 (враховуючи триденний поштовий перебіг та семиденний термін з моменту отримання претензії), а з 28.11.2011 почалося прострочення виконання грошового зобовязання на суму 72140,37 грн.

Вказаної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України, про що викладено в постанові від 18.01.2011р. у справі № 15/92.

Оскільки відповідач не виконав зобовязання щодо оплати у встановлений цивільним законодавством термін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 72140,37 грн.

Згідно частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановивши наявність прострочення ЗАТ "Макарово" оплати за поставлений товар, суд, перевіривши нарахування інфляційних та 3 % річних, зазначає, що, оскільки позивачем було невірно визначено період прострочення зобовязання, а саме з 01.04.2009р. по 16.01.2012р., вимога про стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 144,28 грн. та 290,54 грн. відповідно (за період з 28.11.2011р. по 16.01.2012р.).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства (та 43 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач, в судове засідання не зявився, в силу вищезазначених вимог законодавства письмових пояснень чи доказів оплати наданих позивачем послуг не надав.

За таких обставин, суд вважає, що з ТОВ «Макарово»підлягає стягненню 72140,37 грн. суми основного боргу, 144,28 грн. інфляційних втрат, 290,54 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Макарово" (08004, Київська обл., Макарівський р-н, с. Калинівка, вул. Київська, 43, код ЄДПРОУ 33801524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дана Трейд" (02660, м. Київ, пр-т Визволителів, 5/7, код ЄДРПОУ 33097767) - 72140 (сімдесят дві тисячі сто сорок) грн. 37 коп. суми боргу, 144 (сто сорок чотири) грн. 28 коп. інфляційних втрат, 290 (двісті девяносто) грн. 54 коп. 3% річних, 1452 (одну тисячу чотириста пятдесят дві) грн. 24 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата складання повного тексту рішення: 19.01.2012р.