Постанова № 20963672, 26.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2011 року                     № 2а-17954/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м.Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

до Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

          Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 суму податкового боргу в розмірі 19694,95 грн.

Ухвалою суду від 6 грудня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі, встановлено для відповідача строк подання заперечення проти позову та всіх доказів на їх підтвердження до 23 грудня 2011 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу надіслана ухвала суду про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям –за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та зазначає, що суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг у розмірі 19694,95 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 6 червня 2005 року та є платником податків в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м.Києва, ідентифікаційний код ОСОБА_1 НОМЕР_1, місцезнаходження: 04111, АДРЕСА_1.

За результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва складено акт від 18 лютого 2011 року № 12/17-04/НОМЕР_1, яким встановлено порушення:

1. підпункту «а»пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: неналежне ведення обліку доходів та витрат, відсутня книга обліку доходів та витрат форми № 1, зареєстровану належним чином, в якій визначаються суми загального річного оподатковуваного доходу;

2. підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не надала до перевірки податкові накладні, що підтверджують суми податку на додану вартість, які включені до податкового кредиту у загальній сумі 16085 грн., у звітному податковому періоді 2009 року (жовтень-листопад), що призвело до порушення підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість до сплати у бюджет у звітному місячному податковому періоді 2009 року (ІІІ-ІV квартали) на суму 16085 грн.

Акт перевірки ОСОБА_1 підписала то отримала один його примірник.

На підставі вказаного акту 2 березня 2011 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва винесене податкове повідомлення-рішення № 46/17-04, яким збільшено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суму грошового зобов’язання за основним платежем в розмірі 16085 грн. та накладено штраф в розмірі 4021,25 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100.

Зазначене податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 отримала 2 березня 2011 року.

          Відповідно до підпункту «а»пункту 19.1. статті 19 Закону України від 22.05.2003 №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»(який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

          Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики.

          Згідно пункту 7.4.5. Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі –Закон № 168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

          У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

          Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

          При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

          При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

          Згідно частини другої пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

          Проте, відповідач не сплатив визначену контролюючим органом суму податкового зобов’язання.

          Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

          Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

          Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (підпункт 129.4 статті 129 Податкового кодексу України).

          Як вбачається з облікової картки платника податків, відповідачу нарахована пеня в розмірі 69,10 грн.

          Враховуючи, що за відповідачем обліковувалася переплата за попередній період в розмірі 481,15 грн., сума податкового боргу суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 складає 19694,20 грн.

          Також суд зазначає, що при подачі позовної заяви до Окружного адміністративного суду м. Києва про стягнення з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 19694,95 грн. Державною податковою інспекцією допущена арифметична помилка при підрахунку суми податкового боргу враховуючи наступне.

          Податковим повідомленням-рішенням від 2 березня 2011 року № 46/17-4 накладено на відповідача штраф в розмірі 4021,25 грн., проте в розрахунку заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зазначено, що податковим повідомленням рішенням відповідачу донараховано штраф в розмірі 4022 грн.

          Враховуючи допущену позивачем арифметичну помилку суд приходить до висновку, що сума боргу, яка підлягає стягненню складає 19694,20 грн.

          Позивачем, з метою стягнення податкового боргу, направлено відповідачу податкову вимогу від 17 березня 2011 року № 561.

          Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

          У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги (пункт 59.5 Податкового кодексу України).

          Податкову вимогу відповідач отримала 17 травня 2011 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

                    Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до підпункту 20.1.18. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що суму боргу у розмірі 19694,20 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

          1. Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (юридична адреса: 04111, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму податкового боргу в розмірі 19694 (дев’ятнадцять тисяч шістсот дев’яносто чотири) грн. 20 коп. на р/р №31119029700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                       М.А.Бояринцева