Постанова № 20963418, 12.01.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 року Справа № 2а/2370/9/2012

12.01.12

12 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі –Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача –ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Черкаське автотранспортне підприємство 17127»до управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області про визнання дій неправомірними, –

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012р. відкрите акціонерне товариство «Черкаське автотранспортне підприємство 17127»звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в місті Черкаси щодо здійснення розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на суму 100541 грн. 10 коп. за період з жовтня по листопад 2011 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що розрахунки відповідача не відповідають статті 13 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки атестація робочих місць, необхідна для визначення розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», позивачем не проводилась. Також особи, яким призначені пільгові пенсії, працювали на державному комунальному автотранспортному підприємстві 17127, а позивач не є його правонаступником, тому не зобов’язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. З посиланням на п. 9 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», який передбачає, що повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, ліквідованому підприємству не направляється, вважає, що відповідач безпідставно направив йому розрахунки за жовтень та листопад 2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, в обґрунтування заперечення зазначила, що позивач зареєстрований як юридична особа, є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та має заборгованість до Пенсійного фонду України на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з жовтня по листопад 2011 року на загальну суму 100541 грн. 10 коп. Посилання позивача на безпідставність нарахувань з приводу відсутності атестації робочих місць є помилковими, оскільки право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту «з»частини 1 статті 13 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачає атестації робочого місця, при цьому пенсія працівникам позивача нараховувалась на підставі виданих ним довідок про уточнюючий характер роботи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані до суду письмові докази, суд встановив.

Відкрите акціонерне товариство «Черкаське автотранспортне підприємство 17127», ідентифікаційний код 03115399, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи 06.04.1992 р. зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради.

Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах направило на адресу ВАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127»розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за жовтень та листопад 2011р. на загальну суму 100541 грн. 10 коп. (а.с. 17-29).

У вказаних розрахунках зазначені фактичні витрати на виплату пільгових пенсій за віком, призначених згідно з пунктом «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»гр.гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9,ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, , ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46 та ОСОБА_47 а також фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно з пунктом «б»статті 13 вказаного Закону гр. ОСОБА_48 та ОСОБА_49 Пенсії вказаним особам призначені починаючи з 2006 року.

Згідно поданих до суду копій довідок (а.с. 40-76, 78, 80-86) виданих позивачем, пільгові пенсії за віком згідно пункту «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»призначені громадянам, які працювали водіями автобусів міського пасажирського автотранспорту у Черкаському 17127, Черкаському АТП 23121, ВАТ «Черкаське АТП 17127»і дана професія дає їм право на пільгову пенсію за віком згідно розділу 11, ст. 13 п. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991р.

Згідно довідки №288 від 06.05.2009р. (а.с. 77), ОСОБА_48 працював на посаді вулканізаторника в Черкаському АТП 23121 з 01.10.1974р. по 20.10.1977р. та з 16.05.1978р. по 01.07.1991р. і ця професія передбачена Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.1991р. №10.

Згідно довідки №835 (а.с. 79) ОСОБА_49 працював у ВАТ «Черкаське АТП 17127»газоелектрозварювальником з 01.12.1997р. по 31.05.2000р., атестація робочого місця проведена.

З довідки №13 (а.с. 46) вбачається, що згідно з наказом №91 від 29.04.1986р. Черкаське АТП 23121 перейменоване в Черкаське АТП 17127.

У пункті 1.1 Статуту ВАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127»зазначено, що згідно рішення регіонального відділення фонду державного майна України по Черкаській області від 28.10.1997 р. № 803-АТ створене шляхом перетворення Черкаського державного підприємства Черкаського АТП 17127 у ВАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127»відповідно до Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств».

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд виходить з наступного.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-ІV (у подальшому –Закон № 1058) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До 01.01.2004р., тобто до набрання чинності вказаним Законом, порядок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій регулювався Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997р. № 400 (у подальшому –Закон № 400), пунктом 1 статті 1, пунктом 1 статті 2, статтею 4 якого було передбачено обов’язок суб’єктів підприємницької діяльності покривати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «а»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону (чоловіки –60 років, жінки –55 років) шляхом сплати загальнообов’язкового збору на пенсійне страхування за ставкою 100 відсотків від вказаних витрат.

Таким чином, з набранням чинності Законом №1058 зберігся обов’язок суб’єктів підприємницької діяльності по відшкодуванню Пенсійному фонду України фактичних витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 та пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. № 64/8663 роботодавці відшкодовують 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.2 вказаної Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третьогопідпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(додаток 6 до Інструкції), які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.5 вказаної Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України.

Відтак, право органу Пенсійного фонду України складати та направляти суб’єктам підприємницької діяльності розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає за умови призначення та виплати пенсій їх працівникам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і кореспондує з обов’язком суб’єктів підприємницької діяльності відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених їх працівникам відповідно до п. «з» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки пільгові пенсії відповідно до пункту «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»призначені працівникам позивача, останній зобов’язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України фактичні витрати на їх виплату та доставку. Відтак, відповідач має право складати та направляти на адресу позивача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Суд акцентує увагу на тому, що саме позивач видав довідки, які підтверджують право працівників на отримання пільгової пенсії (за віком), що, у свою чергу, спростовує твердження позивача про відсутність у нього зобов’язань відносно відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій переліченим вище особам.

Суд вважає посилання позивача на відсутність атестації робочих місць необґрунтованими з таких міркувань.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Так, згідно з пунктом «б»вказаної статті право на пенсію на пільгових умовах за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з пунктом «з»вказаної статті право на пенсію на пільгових умовах за віком мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виникнення права на пільгову пенсію на підставі пункту «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»не пов‘язується з результатами проведення атестації робочого місця. При цьому умовою для призначення пільгової пенсії за вказаним пунктом є робота на певній посаді, у даному випадку –водія міського пасажирського транспорту, досягнення певного віку та наявність певного стажу.

Відсутність атестації робочого місця газоелектрозварювальника, посада якого передбачена списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, спростовується довідкою позивача (а.с. 79), згідно якої атестація робочого місця була проведена.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442.

Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників № 1 та №2, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р.

Оскільки ОСОБА_48 працював на посаді вулканізаторника до прийняття вказаних постанов, атестація його робочого місця проводитись не повинна.

Крім цього, суд зазначає, що наявність атестації робочого місця є необхідною умовою для призначення пільгової пенсії. Натомість відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з наявністю чи відсутністю атестації робочого місця не пов’язане.

Стосовно посилання позивача на те, що він не є правонаступником державного комунального автотранспортного підприємства 17127, суд зазначає, що згідно статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Оскільки згідно пункту 1.1 Статуту ВАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127»створене шляхом перетворення Черкаського державного підприємства Черкаського АТП 17127, суд приходить до висновку про безпідставність доводів позивача стосовно відсутності правонаступництва між попередньою та новоутвореною юридичними особами.

Крім цього, пунктом 6.3 Інструкції №21-1 визначено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи у сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86. п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 159, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 17 січня 2012 року.

Суддя А.В. Руденко