Постанова № 20963406, 17.01.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 року Справа № 2а/2370/8724/2011

17.01.12

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі судового засідання Гришанові Д.Є.,

за участю:

прокурора Пампущенко Ю.В. (за посвідченням),

представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Черкаси в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Черкаси звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.

Прокурор стверджує, що за результатами проведення перевірки до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 застосовані фінансові санкції, оскільки відповідач порушив вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі викладених обставин прокурор просить задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 1700 грн. 00 коп.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримали та просили позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала повністю мотивуючи це тим, що прокурором пропущений строк на звернення до суду, з приводу чого просила суд залишити вказану позовну заяву без розгляду.

Заслухавши думку прокурора та пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Стосовно пропуску строку звернення до суду прокурор повідомила, що 26.10.2011 року до прокуратури м. Черкаси надійшло завдання заступника прокурора Черкаської області В.М. Вегери про проведення прокурорської перевірки щодо дотримання вимог законодавства України про автомобільний транспорт.

Провівши перевірку, прокуратурою встановлено, що стягнення накладених фінансових санкцій з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в судовому порядку не проводилось, оскільки для територіального управління Головавтотрансінспекції в Черкаській області звернення до суду є проблематичним, раніше накладені фінансові санкції на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, останнім в добровільному порядку не сплачені, а тому прокуратурою вирішено звернутися до суду з відповідними позовними заявами в інтересах держави в особі Головавтотрансінспекції про стягнення в судовому порядку з вищезазначених осіб фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх права, свобод та інтересів.

Таким чином, оскільки прокурор дізнався про наявність невиконаних постанов Головавтотрансінспекції щодо застосування фінансових санкцій на автомобільному транспорті лише під час проведення перевірки, то і відповідно строк звернення до суду починається з моменту виявлення такого факту.

З огляду на те, що автомобільний транспорт є стратегічно важливою галуззю народного господарства держави, а порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт є порушенням загальнодержавних інтересів, то відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»покладає на органи прокуратури обовязок по представництву інтересів держави шляхом предявлення до суду відповідного позову.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі «Закон № 2344-III»).

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 №789, Мінтрансзв'язку України є центральним органом виконавчої влади, головним (провідним) органом у систем, центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державно політики в галузі автомобільного транспорту.

Статтею 6 Закону № 2344-III передбачено, що в складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонує урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, який здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Вказаний урядовий орган здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавче регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення.

Пунктом 4 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1190 передбачено, що Головавтотрансінспекція, як урядовий орган державного управління, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів. Пунктом 20 Положення передбачено, що Головавтотрансінспекція є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Згідно вимог пункту 8 цього ж Положення, Міністерство транспорту та зв'язку України наказом від 14.12.2005 № 888 затвердило Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 за № 1573/11853.

За п.1 цього Положення, територіальний орган Головавтотрансінспекції в Черкаській області (далі - територіальне управління) є територіальним структурним підрозділом Головавтотрансінспекції без права юридичної особи.

Пунктом 4 цього ж Положення, основними завданнями територіальних управлінь Головавтотрансінспекції у відповідному регіоні, визначено здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування, а пунктом 5 - що територіальні управління Головавтотрансінспекції відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Статтею 60 Закону № 2344-III передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції у вигляді штрафу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті. Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що одним з органів державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, зокрема в Черкаській області.

В ході розгляду справи встановлено, що 12.03.2007 року співробітниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Черкаській області була здійснена перевірка відповідача щодо дотримання законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, було виявлено, що ФОП ОСОБА_3 експлуатуючи транспортний засіб марки Iveco-4910, 00095 МВ надавав послуги з регулярних пасажирських перевезень на маршруті загального користування «Черкаси-Київ»без оформлення документів перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: без договору або дозволу замовника, про що складено акт № 007445 від 12.03.2007 року.

За результатами перевірки начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області було прийнято постанову про застосування фінансових санкцій від 16.04.2007 року № 003687, згідно з якою до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн. 00 коп., передбачені абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону.

Копія постанови була надіслана відповідачу 19.04.2007 року та в подальшому була отримана відповідачем, що підтвердила представник відповідача в судовому засіданні.

ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа підприємець 23.03.1999 року, про що державним реєстратором виконавчого комітету Черкаської міської ради Черкаської області зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 20260170000008414, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Відповідач надавав послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі).

Діяльність здійснює на підставі ліцензії, виданої Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті 28.12.2010 року, строком дії необмежений, з 31.01.2011 року.

Представник відповідача повідомила, що всі документи, за відсутність яких і накладалися штрафи, завжди були в наявності, знаходились в транспортному засобі та предявлялися інспекторам під час проведення перевірок, проте з невідомих причин останніми не брались до уваги.

В силу ст. 39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

-для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

-для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

-для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлена ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, передбачений штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України закріплено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 217 Господарського кодексу України до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що штраф за порушення вимог ст. 39 Закону № 2344-ІІІ підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

В свою чергу, штраф є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування якого, для правопорушника настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

В той же час, застосовані постановами керівника позивача фінансові санкції повинні бути перераховані суб'єктом господарювання в строк не пізніше ніж протягом 15 днів після отримання постанови, тобто така сплата здійснюється правопорушником в добровільному порядку. Постанови не є виконавчими документами, за якими виконавча служба вправі приступити до їх примусового виконання щодо стягнення з боржника коштів.

Тому, відсутність добровільного виконання постанови та сплати коштів надає право уповноваженому органу звернутися до суду, тобто фактично реалізувати відповідальність субєкта господарювання за правопорушення, при якому настають несприятливі економічні наслідки, можливо лише в судовому порядку.

Статтею 41 Конституції України закріплено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи, що адміністративно-господарські санкції загалом і штраф, встановлений ст. 60 Закону № 2344-ІІІ є конфіскаційними, оскільки своїм наслідком мають вилучення державою у суб'єкта господарювання основних чи оборотних фондів, іншого майна в т.ч. коштів, їх застосування можливе лише за рішенням суду.

Твердження представника відповідача про те, що прокурором пропущений строк на звернення до суду, суд розцінює критично, оскільки прокурор дізнався про наявність невиконаних постанов Головавтотрансінспекції щодо застосування фінансових санкцій на автомобільному транспорті лише під час проведення перевірки, то і відповідно строк звернення до суду починається з моменту виявлення такого факту.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що адміністративно-господарські санкції вже правомірно застосовані позивачем межах строків встановлених ст. 250т ГК України, про свідчить винесена постанова про застосування фінансових санкцій від 16.04.2007 року № 003687. В даному ж випадку прокурор заявив позов про стягнення суми вже застосованих до відповідача штрафних санкцій в судовому порядку, оскільки останній в добровільному порядку їх не сплатив.

Таким чином, беручи до уваги те, що сума фінансових санкції у розмірі 1700 грн. 00 коп. відповідачем у передбаченому законом порядку не сплачена, постанова про застосування фінансових санкцій від 16.04.2007 року № 003687 відповідачем в судовому порядку не оскаржена, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, 128, ст.ст. 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. фінансових санкцій, зарахувавши їх на рахунок № 31114106700002, код платежу 21081100 «адміністративні штрафи та інші санкції», банк ГУ ДКУ в Черкаській обл.,МФО 854018, одержувач: УДК в м. Черкаси, код одержувача 22809222.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко