Постанова № 20962759, 20.12.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/14304/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,

при секретаріВарченко В.В.,

за участі:

представника позивача Вітюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області <3-тя особа >до приватного підприємства "Стройбат-Кім" с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області <3-тя особа >про стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить стягнути з приватного підприємства «Стройбат - кім» (код ЄДРПОУ 35479307) 14245,98 грн., податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника та за рахунок готівки, що належить платнику податків для погашення податкового боргу.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач як платник податків зобовязаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі.

За відповідачем рахується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб в сумі 13524,78 грн., по податку на додану вартість в сумі 721,20 грн., а всього загальна сума податкового боргу становить 14245,98 грн., який виник внаслідок подання відповідачем податкової декларації та прийнятого позивачем податкового повідомлення-рішення.

Так як відповідач в порушення вимог закону добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, тому податковий борг необхідно стягнути примусово з відповідача в сумі 14245,98,29 грн., в рахунок погашення податкового боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 14245,98 грн., в тому числі по податку на доходи фізичних осіб в сумі 13524,78 грн., та по податку на додану вартість в сумі 721,20 грн.

Податковий борг виник внаслідок подання відповідачем податкової декларації по податку на доходи фізичних осіб в сумі 13524,78 грн., за січень 2011 року та прийнятого позивачем податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість в сумі 721,20 грн.

Так як відповідач в порушення вимог закону добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, тому податковий борг необхідно стягнути примусово з відповідача в сумі 14245,98,29 грн., в рахунок погашення податкового боргу.

Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, письмову заяву про розгляд справи за його відсутності в суд не подав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач 15.10.2007 року зареєстрований Хмельницькою районною державною адміністрацією Хмельницької області як юридична особа та відповідно до ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України зобовязаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно розрахунку позовних вимог до відповідача загальна сума податкового боргу становить 14245,98 грн., в тому числі по податку на доходи фізичних осіб в сумі 13524,78 грн., та по податку на додану вартість в сумі 721,20 грн.

Відповідно до пункту 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобовязання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Як передбачено у пункті 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Визначення податкової декларації, порядок її складення і подання до органів державної податкової служби, внесення змін до податкової звітності регулюється главою 2 розділу 2 Податкового кодексу України.

Так згідно пункту 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Строки подання податкових декларацій за базові звітні (податкові) періоди встановлені пунктом 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 162.1.3 пункту 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є податкові агенти.

Податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом 4 цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом 4 цього Кодексу (підпункт 14.1.180 пункт 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно ст. 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обовязок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податку до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обовязки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобовязані подавати до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, що нараховані (виплачені, надані) на користь платника податку, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, що утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.

Така декларація подається незалежно від того, виплачує чи ні доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду. (Підпункт д) пункту 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в редакції яка діяла до виключення підпункту д) пункту 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» від 07.04.2011 року № 3221-6.).

Відповідач як податковий агент подав до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, тобто за січень 2011 року № 2140 від 18.02.2011 року, в якій самостійно визначив податкове зобовязання по вказаному податку в сумі 13524,78 грн., що підтверджується копією такої декларації доданої до матеріалів справи.

Згідно пункту 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України податкове зобовязання самостійно визначене відповідачем як платником податків у податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року № 2140 від 18.02.2011 року, в сумі 13524,78 грн., оскарженню не підлягає, тобто вважається узгодженим з дати подання податкової декларації.

Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у даній ним податковій декларації (пункт 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Виходячи із вказаних норм Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідач не пізніше 02.03.2011 року зобовязаний був сплатити узгоджену суму податкового зобовязання визначену ним у податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року в сумі 13524,78 грн., але не зробив цього.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Так як відповідач не сплатив самостійно узгоджену суму податкового зобовязання визначену ним у податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року в сумі 13524,78 грн., у строки встановлені Податковим кодексом України, таке податкове зобовязання необхідно вважати податковим боргом.

Податковий борг з податку на додану вартість в сумі 721,20 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції в сумі 721,20 грн., виник внаслідок прийнятого позивачем податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість № 0001511600 від 15 серпня 2011 року.

Відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3, пункту 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобовязання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобовязання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивачем проведено камеральну перевірку відповідача з питань своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, про що за результатами перевірки складено акт перевірки від 15.08.2011 року за № 1404/15/35479307.

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідач порушив вимоги пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

До такого висновку посадова особа податкового органу прийшла на підставі того, що відповідач несвоєчасно сплатив у визначений законодавством строк податкове зобовязання з податку на додану вартість нараховане податковим повідомленням-рішенням з податку на додану вартість № 00042241500 від 10 червня 2010 року.

Пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Так як Хмельницькою міжрайонною державною податковою інспекцією внаслідок проведеної перевірки було встановлено порушення приватним підприємством «Стройбат - кім» строків сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість, нарахованого податковим повідомленням-рішенням з податку на додану вартість № 00042241500 від 10 червня 2010 року, податковим органом була розрахована сума грошового зобовязання у вигляді штрафної (фінансової) санкції в розмірі 721,20 грн., на підставі ст. 126 Податкового кодексу України і представнику відповідача 15 серпня 2011 року було вручено податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість № 0001511600 від 15 серпня 2011 року.

Пунктами 56.1, 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 56.17.5 пункту 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобовязання платника податків.

Відповідно до пункту 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення рішення, а також оскарженням його в судовому порядку, суму грошових зобовязань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) нараховану згідно такого податкового повідомлення рішення необхідно вважати узгодженою.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Строки сплати податкового зобовязання встановлені ст. 57 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Так як відповідач не розпочав процедуру оскарження рішення контролюючого органу і не сплатив нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, таку суму грошового зобовязання необхідно вважати податковим боргом.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.4, 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобовязань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Позивач направив відповідачу податкову вимогу від 10 серпня 2011 року № 2/184 про сплату узгоджених сум податкових зобовязань, але відповідач не сплатив суму податкового боргу.

Податкова вимога вважається врученою відповідачу 16.09.2010 року за правилами пункту 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України.

Податковий борг підтверджується копією податкової декларації по податку на доходи фізичних осіб, копіями карток особових рахунків платника податків відповідача, копією акту перевірки, копією податкового повідомлення-рішення, копією податкової вимоги, які додані до матеріалів справи.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 14245,98 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні, тому його необхідно задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 18, 49, 54, 56, 57, 58, 59, 87, 95, 176 Податкового кодексу України, ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Стройбат - кім» с. Розсоша Хмельницького району Хмельницької області на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 14245,98 грн., (чотирнадцять тисяч двісті сорок пять гривень девяносто вісім копійок) в тому числі з податку на додану вартість в розмірі 721,20 грн., (сімсот двадцять одна гривня двадцять копійок), по податку на доходи фізичних осіб в сумі 13524,78 грн., (тринадцять тисяч пятсот двадцять чотири гривні сімдесят вісім копійок), шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23 грудня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський