Постанова № 20962670, 09.12.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/13004/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л.

при секретаріГуцулу С.І.

за участі:представників позивача - ОСОБА_3 за довіреністю від 24.10.11р. №117, ОСОБА_4 за довіреністю від 24.10.2011р. №118

представників відповідача - ОСОБА_5 - за довіреністю від 11.02.2010р. №2793/9/10, ОСОБА_6 за довіреністю від 11.11.2010р. №35173/9/10 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >приватного малого виробничо-комерційного підприємства "ЛАН" треті особи на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Укройлпродукт", приватне підприємство "Інтраском" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому <3-тя особа >про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2011 року №0002892301/1464, №0002902301/1465, №0002912301/1466, №0002922301/1467, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до державної податкової інспекції у м.Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень винесених на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки №3262/23-5/14148278 від 04.05.2011 року, а саме: №0002892301/1464 від 24.05.2011 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 264429 грн. в тому числі: за основним платежем - 211543 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 52886 грн.; №0002902301/1465 від 24.05.2011 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 328884 грн. в тому числі: за основним платежем 279520 грн. та за штрафними (фінансовими) санкції (штрафами) - 49364 грн.; №0002912301/1466 від 24.05.2011 року яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 43643 грн.; №0002922301/1467 від 24.05.2011 року яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 635340 грн..

В обгрунтування позовних вимог вказує на те, що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки базуються на висновках акту перевірки, до якого внесено завідомо неправдиві відомості, що ставлять під сумнів законність здійснення позивачем господарських операцій з ПП "Інтранском" та ТОВ "Укройлпродукт". Звертає увагу на те, що перевіряючою в акті перевірки не відображено всіх наданих для перевірки первинних документів, що підтверджують законність здійснення господарських операцій з ПП "Інтранском" та ТОВ "Укройлпродукт". Зазначає, що під час перевірки не проаналізовано реальних господарських відносин, які виникли між позивачем та ПП "Інтранском" та ТОВ "Укройлпродукт", внаслідок чого до акту внесено неправдиву інформацію стосовно того, що операції не мали реального товарного характеру і що перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками. Відсутність фактичних поставок нафтопродуктів на адресу позивача встановлено лише на підставі інформації Прилуцької ОДПІ та ДПІ у Подільському районі м.Києва, будь-яких інших аргументованих доказів відсутності фактичних поставок нафтопродуктів нашому підприємству надано не було. Вважає, що має всі первинні документи, оформлення яких передбачене законами України «Про податок на додану вартість» і «Про оподаткування прибутку підприємств», необхідні для формування валових витрат і податкового кредиту за господарськими операціями з ПП "Інтранском" та ТОВ "Укройлпродукт", а висновки щодо нікчемності договорів суперечать вимогам Господарського та Цивільного кодексів.

Представники позивача в судовому засідання позов підтримали та підтвердили обставини на які посилаються у позовній заяві, просять суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укройлпродукт", приватне підприємство "Інтраском" залучені до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача ухвалою від 15.11.2011 року, в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні.

07.12.2011 року до суду від ТОВ "Укройлпродукт" надійшло клопотання відповідно до якого просить розглянути справу без участі представника. Повноважний представник ТОВ "Укройлпродукт" в судовому засіданні 30.11.2011 року позов підтримала та просила суд його задоволити. Зазначила, що між ТОВ "Укройлпродукт" та позивачем заключено договір поставки нафтопродуктів від 01.12.2010 року; в період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р. заключалися додаткові угоди згідно яких здійснювалися поставки нафтопродуктів, а саме: додаткова угода №1 від 02.12.2010р., додаткова угода №2 від 30.12.2010р.; оформлялись відповідні документи (видаткові накладні, акт приймання-передачі); відвантаження відбувалось зі ст.Коростень, Південно-Зах.Залізничної дороги, що підтверджується залізничними накладними (для зручності співпраці з залізницею ТОВ "Укройлпродукт" заключило з ТОВ «Хімічна компанія «Укрхімпром» договір про надання послуг, відповідно до якого ТОВ «Хімічна компанія «Укрхімпром» надавало послуги по організації переадресації вантажів ТОВ "Укройлпродукт"); між ТОВ "Укройлпродукт" та позивачем повністю проведено всі розрахунки, заборгованості по поставкам не має; податковими органами прийнято всі податкові декларації з податку на додану вартість ТОВ "Укройлпродукт" за спірний період (з 01.12.2010р. по 31.01.2011р.).

07.12.2011 року до суду від приватного підприємства "Інтраском" надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, відповідно до якої в звязку з неможливістю прибути в судове засідання просить судовий розгляд справи проводити без участі представника, позовні вимоги підтримує повністю і не заперечує проти їх задоволення. В судовому засіданні 30.11.2011 року повноважний представник ПП "Інтраском" позов підтримав. Зазначив, що з висновками ДПІ у м.Хмельницькому, що укладений між ПП "Інтраском" та позивачем договір поставки нафтопродуктів №0124-01 від 23.11.2010 року є нікчемним не погоджується, оскільки такі висновки ґрунтуються на припущеннях. Факт наявності у сторін правочинів протиправного умислу при їх укладенні, відповідачем не доведено. Господарські операції ПП "Інтраском" з приватним малим виробничо-комерційним підприємством "ЛАН" є реальними та підтверджуються відповідними документами (договором поставки, видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами вантажних автомобілів, сертифікатами відповідності, податковими накладними). Звертає увагу на те, що поставка нафтопродуктів позивачу здійснювалась транспортом ПП «Інтраском», позивачем перераховано усі кошти за поставку нафтопродуктів, ПП "Інтраском" сплачено усі податки та збори.

Повноважні представники відповідача проти позову заперечують, вважають що при проведені документальної позапланової виїзної перевірки ПМВКП «Лан» з питань відображення у податковому обліку фінансово-господарських операцій із ПП «Інтраском», ТОВ «Укройлпродукт» за період з 01.11.2010р. по 31.01.2011р. ДПІ у м.Хмельницькому дотримано вимог всіх законодавчих актів України та висновки, зроблені у акті перевірки №3262/23-5/14148278 від 04.05.2011р. та винесені податкові повідомлення-рішення від 24.05.2011р. №0002892301/1464, №0002902301/1465, №0002912301/1466, №0002922301/1467 є правомірними і немає підстав визнавати недійсними зазначені податкові повідомлення-рішення.

Зазначають, що в ході перевірки встановлено відсутність фактичних поставок товарів від ПП «Інтраском», ТОВ «Укройлпродукт» на ПМВКП «Лан», що свідчить про укладення договорів без мети настання реальних наслідків. На думку відповідача про нікчемність договорів поставки свідчать такі обставини: у залізничних накладних відсутня інформація про те, що ТОВ «Укройлпродукт» приймало участь у здійсненні господарських операцій з поставки паливно-мастильних матеріалів на ПМВКП «Лан», висновки ДПІ у Подільському районі м.Києва щодо безпідставного формування ТОВ «Укройлпродукт» податкових зобовязань на суму ПДВ по операціях з позивачем та відсутність у ТОВ «Укройлпродукт» трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів; постачальником ПП "Інтранском" є ТОВ "Біотехнології 2000", взаємовідносини якого з ЗАТ "Укртатнафта" не встановлені; під час перевірки позивачем не підтверджено факт поставки ТМЦ від ТОВ Хімічна компанія "Укрхімпродукт" на ПМВКП "Лан".

Враховуючи думку представників позивача, представників відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників третіх осіб на стороні позивача оскільки їх явка не визнавалася судом обов'язковою.

Заслухавши представників позивача, представників відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позов належить до задоволення у повному обсязі з наступних підстав.

Суд встановив, що Приватне мале виробничо-комерційне підприємство "Лан" як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради народних депутатів 26.08.1996 року (код ЄДРПОУ - 14148278), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №249364, довідкою серії АА №173951 Головного управління статистики у Хмельницькій області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28.12.1991 року за №1517 та перебуває на обліку в ДПІ у м.Хмельницькому.

Основними видами діяльності позивача є: оптова торгівля паливом; роздрібна торгівля пальним; технічне обслуговування та ремонт автомобілів; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; організація перевезення вантажів.

В період часу з 18.04.2011 року по 22.04.2011 року працівниками ДПІ у м.Хмельницькому відповідно до наказу №2321 від 18.04.2011 року та направлення №000856 від 15.04.2011 року, згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Лан" (далі-ПМВКП «Лан») з питань відображення у податковому обліку фінансово-господарських операцій із ПП "Інтранском" (код ЄДРПОУ - 37308168), ТОВ "Укройлпродукт" (код ЄДРПОУ - 37036907) за період з 01.11.2010 року по 31.01.2011 року.

У період, за який проводилась перевірка, ПМВКП "Лан" було платником: податку на прибуток приватних підприємств; податку на додану вартість (зареєстроване платником податку на додану вартість з 03.07.1997 року, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №31784889); комунального податку; земельного податку; податку з доходів найманих працівників; податку за спеціальне використання водних ресурсів державного значення; збору за забруднення навколишнього природного середовища; збору на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства; податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин; плати за торговий патент.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №3262/23-5/14148278 від 04.05.2011 року, відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення: ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV із змінами та доповненнями (далі-ЦКУ) в частині нікчемності правочину, так як він не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним; п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР із змінами та доповненнями (далі-Закон №334/94-ВР), в результаті чого суб'єктом господарювання завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств за 2010 рік в сумі 635340 грн. та занижено податок на прибуток підприємств за 2010 рік у сумі 211543 грн.; п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями (далі Закон №168/97-ВР) та пп.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року (далі-ПКУ) в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 279520 грн. в тому числі: листопад 2010 року у сумі 36879 грн., грудень 2010 року у сумі 160573 грн., січень 2011 року у сумі 82068 грн.; завищено залишок від'ємного січня 2011 року, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 26 декларації за січень 2011 року) у сумі 98850 грн.; завищено залишок різниці від'ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 22.2 декларації за січень 2011 року) у сумі 43643 грн..

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у м.Хмельницькому прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.05.2011 року, а саме: №0002892301/1464 яким збільшено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 264429 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 211543 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 52886 грн.; №0002902301/1465 яким збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 328884 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 279520 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 49364 грн.; №0002912301/1466 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі за січень 2011 року в сумі 43643 грн.; №0002922301/1467 яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік у сумі 635340 грн..

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПА у Хмельницькій області, ДПА України. За результатами адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень до вищестоящих органів податкової служби оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення, в зв'язку з чим ПМВКП "Лан" оскаржено їх в судовому порядку.

Підставою для визначення податкових зобовязань по податку на прибуток є викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат на загальну суму 1481512 грн. за рахунок безпідставного віднесення до складу валових витрат придбання товарів (паливно-мастильних матеріалів) по операціях з ПП «Інтраском» та ТОВ «Укройлпродукт», що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства, не мали реального товарного характеру, здійснювалось документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками.

Суд встановив, що згідно договору купівлі-продажу нафтопродуктів №25/11/10 від 25.11.2010 року, укладеного між позивачем та ПП «Інтраском», останнє зобовязалось передати у власність ПМВКП «Лан», а ПМВКП «Лан» зобовязувалось своєчасно прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору (п.1.1 договору); продаж окремих партій товару здійснюється на підставі договору та додаткових угод в яких узгоджуються найменування, кількість окремих партій, ціну та строки поставки товару (п.1.2); товар поставляється ПМВКП «Лан» партіями в кількості і по ціні, зазначеній у додаткових угодах на умовах EXW (нафтобаза продавця) СРТ (пункт призначення покупця, FCA або ін.) (п.3.1); поставка товару здійснюється автоцистернами, причіпними та напівпричіпними цистернами шляхом самовивозу товару покупцем та (або) транспортування товару автотранспортом продавця (п.3.3.1); поставка товару автотранспортом продавця здійснюється за додатковим погодженням сторін зазначених у додаткових угодах (п.3.3.5); вартість товару зазначається з урахуванням ПДВ, наливу, без або з урахуванням транспортних витрат (в залежності від умов поставки) та погоджується у додаткових угодах (п.4.1); розрахунки здійснюються на підставі виставленого продавцем рахунку в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця (п.4.4). На виконання договору купівлі-продажу нафтопродуктів №25/11/10 від 25.11.2010р. позивачем та ПП «Інтраском» було укладено додаткові угоди №1 від 25.11.2010р., №2 від 02.12.2010р., №3 від 16.12.2010р., №4 від 24.12.2010р., №5 від 11.01.2011р., №6 від 20.01.2011р., №7 від 27.01.2011р., якими визначено кількість, асортимент, ціну товару (бензин А-76), умови поставки (автотранспортом продавця ПП «Інтраском»), строк поставки, термін оплати.

На виконання договору купівлі-продажу нафтопродуктів №25/11/10 від 25.11.2010 року, додаткових угод до зазначеного договору, ПП «Інтраском» відповідно до видаткових накладних №ІН-000010 від 27.01.2011 року, №ІН-000006 від 20.01.2011 року, №ІН-000003 від 11.01.2011 року, №ІН-10 від 24.12.2010 року, №ІН-15 від 17.12.2010 року, №ІН-2 від 02.12.2010 року, №ІН-1 від 25.11.2010 року, податкових накладних №3 від 02.12.2010 року, №11 від 24.12.2010 року, №6 від 17.12.2010 року, №1 від 25.11.2010 року, №10 від 27.01.2011 року, №3 від 11.01.2011 року, №6 від 20.01.2011 року поставило позивачеві бензин А-76 на загальну суму 1591711 грн., в тому числі ПДВ 265285,16 грн., якість якого підтверджується сертифікатом відповідності серії ДБ № UA1.035.0054367-09, паспортом №187 Транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії «Укртатнафта».

Перевезення нафтопродуктів (бензин А-76) від продавця - ПП «Інтраском» до позивача відбулось відповідно до додаткових угод до договору купівлі-продажу нафтопродуктів №25/11/10 від 25.11.2010 року орендованими ПП «Інтраском» транспортними засобами, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами найму (оренди) транспортних засобів ПП «Інтраском» з ОСОБА_7, з ОСОБА_8 та відповідно до товарно-транспортних накладних №3, №10 від 24.12.2010р., №5 від 17.12.2010р., №2 від 02.12.2010р., №1 від 25.11.2010р., №6 від 20.01.2011р., №10 від 27.01.2011р., подорожніх листів вантажних автомобілів від 25.11.10р., 02.12.10р., 20.01.11р., 27.01.11р.. Поставка нафтопродуктів здійснювалась у відповідності до договору купівлі-продажу нафтопродуктів №25/11/10 від 25.11.2010 року, додаткових угод до зазначеного договору та відвантаження здійснено на нафтобазу ст.Богданівці (договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна група інвентарних обєктів, що належать до державної власності від 15.07.2005р. між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області та ПМВКП «Лан», акти приймання-передачі, додатковий договір від 05.08.2009р., від 11.07.2008р., від 29.08.2011р.).

Від імені позивача доставлені нафтопродукти на підставі довіреностей № ЛАН491 від 25.11.10р., №ЛАН496 від 02.12.10р., №ЛАН21 від 20.01.11р., №ЛАН28 від 27.01.11р. отримав менеджер по продажу ОСОБА_9.

Надходження нафтопродуктів підтверджується журналом обліку надходжень нафтопродуктів за формою №6-НП, записи в який заносились у відповідності до актів за формою 5-НП та відвантажувальних документів, товарною книгою кількісного руху нафтопродуктів за типовою формою №31-НП, що підтверджується висновками відповідача у акті та не заперечується відповідачем.

Отримавши рахунки-фактури №ІН-000010 від 27.01.2011 року, №ІН-000006 від 20.01.2011 року, №ІН-000003 від 11.01.2011 року, №ІН-11 від 24.12.2010 року, №ІН-7 від 17.12.2010 року, №ІН-3 від 02.12.2010 року, №ІН-1 від 25.11.2010 року, оприбуткувавши зазначений товар, позивач оплатив його вартість шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП «Інтраском», що підтверджується платіжним дорученням №6 від 11.01.2011 року, банківськими виписками.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період листопад 2010р. січень 2011 року за позивачем станом на 31.01.2011 року існує заборгованість перед ПП «Інтраском», що становить 653376,80 грн.. Представники позивача у судовому засіданні зазначили, що станом на момент розгляду справи заборгованість перед ПП «Інтраском» у позивача відсутня, що не заперечується відповідачем та підтверджується поясненнями третьої особи на стороні позивача ПП «Інтраском».

Придбані від ПП «Інтраском» нафтопродукти позивач використав у власній господарській діяльності, а саме відповідно до договорів поставки, купівлі-продажу позивач продав їх своїм контрагентам: ДП «Хмельницький облавтодор», Касовий апарат Хмельницький, ТОВ ім.Б.Хмельницького, ТОВ Агрофірма ім.В.Д.Слободяна, СТОВ «Маяк», Місцева пожежна охорона, ТОВ «Будіндустрія», ФГ «Пролісок», СТОВ «Берегиня» с.Сутківці, Поділля-Агросервіс ТОВ Городоцька філія, СВК ім.Котовського, ДП Дослідне господарство «Пасічна», ПСП «Алагес», ПП ОСОБА_10, ВАТ ЕК Хмельницькобленерго Летичів РЕМ, ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза», ТОВ «СКС», ДП «ДГ «Самчики» ХІАПВ НААН», СТОВ ім.Чкалова, СГК «Ріпнянське», Філія «Новоушицький райавтодор» ДП Хмельницький облавтодор, ТОВ «Герром Інвест Ярмолинці», ТОВ «Пріма Віста», ПП ОСОБА_12, ТОВ «Поділля Агропромсервіс»,ТОВ «Ялтушків», СТОВ А/Ф Маяк та інш..

Позивач та його контрагент ПП «Інтраском» відобразили операції з купівлі-продажу нафтопродуктів у бухгалтерському та податковому обліку.

Отримавши від постачальника нафтопродуктів ПП «Інтраском» видаткові та податкові накладні, які засвідчують факт придбання товару, та оплативши його вартість, позивач відніс до валових витрат витрати на придбання зазначеного товару, а податок на додану вартість, сплачений в його ціні до податкового кредиту звітного періоду.

Крім того, суд встановив, що нафтопродукти ПП "Інтранском", які в подальшому були продані відповідно до договору №25/11/10 купівлі-продажу нафтопродуктів ПМВКП "Лан", отримані від ТОВ «Біотехнології 2000», що підтверджується наданими представником ПП «Інтраском» документами: договором поставки нафтопродуктів від 23.11.2010 року №0124-10, видатковими накладними №112514 від 25.11.2010 року, №120210 від 02.12.2010 року, №120620 від 06.12.2010 року, №010510 від 05.01.2011 року, №012009 від 20.01.2011 року, №012402 від 24.01.2011 року, №012612 від 26.01.2011 року, №012707 від 27.01.2011 року; рахунком-фактурою №СФ-0002030 від 25.11.2010 року; товарно-транспортними накладними №Пер-5413 від 25.11.2010 року, №Пер-5520 від 02.12.2010 року, №Пер-5563 від 06.12.2010 року, №Пер-000052 від 05.01.2011 року, №Пер-000248 від 20.01.2011 року, №Пер-000286 від 24.01.2011 року, №Пер-000323 від 26.01.2011 року, №Пер-000343 від 27.01.2011 року; податковими накладними від 25.11.2010 року №112514, від 02.12.2010 року №120210, від 06.12.2010 року №120620, від 05.01.2011 року №010510, від 20.01.2011 року №012009, від 24.01.2011 року №012402, від 26.01.2011 року №012612, від 27.01.2011 року №012707, сертифікатом відповідності серії ДІ №UA1.035.0054367-09.

Суд встановив, що згідно договору №УП-012-9 від 01.12.2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Укройлпродукт», останнє зобовязалось передати, а ПМВКП «Лан» зобовязувалось прийняти та оплатити нафтопродукти в кількості, асортименті, по цінам, в терміни відповідно до умов договору і додатків до нього (п.1.1); ціна товару встановлюється на момент виписки рахунку та/або складання додаткової угоди (п.4.1); поставка товару може здійснюватись в порядку і в терміни передбачені в додатках до договору, на наступних умовах: EXW, FCA, CPT (п.5.1); покупець зобовязується оплатити товар на умовах 100% попередньої оплати партії товару у будь-якій формі розрахунків що не суперечить чинному законодавству (якщо інше не передбачено в додатках), у випадку якщо товар було поставлено без попередньої оплати то покупець зобовязаний сплатити постачальнику вартість товару протягом одного банківського дня (п.7.1, п.7.2).

На виконання договору постачання №УП-012-9 від 01.12.2010 року позивачем та ТОВ «Укройлпродукт» укладено додаткові угоди №1 від 02.12.2010р., №2 від 30.12.2010р., якими визначено кількість, асортимент, ціну товару, умови поставки (ТОВ «Укройлпродукт» зі ст.Коростень , а ПМВКП «Лан» прийняти та оплатити товар), строк поставки, термін оплати.

На виконання договору постачання №УП-012-9 від 01.12.2010 року, додаткових угод до зазначеного договору, ТОВ «Укройлпродукт» відповідно до видаткових накладних №РН-120402 від 04.12.2010 року, №РН-010503 від 05.01.2011 року, податкових накладних №123106 від 31.12.2010 року, №120401 від 04.12.2010 року, №10501 від 05.01.2011 року поставило позивачеві ДП ЕН-590, сорт F, бензин А-80 на загальну суму 940367,25 грн., в тому числі ПДВ 156727,87 грн., якість якого підтверджується сертифікатами відповідності серії АБ № UA8.145.01.08470-10, №UA8.145.01.07760-10, паспортами №2687, №2277 ВАТ «Мозирський нафтопереробний завод».

Перевезення нафтопродуктів (бензин А-80, ДП ЕН-590) від продавця ТОВ «Укройлпродукт» до позивача відбулось відповідно до додаткових угод до договору постачання №УП-012-9 від 01.12.2010 року залізницею на станцію Богданівці ПЗЗ, що підтверджується залізничними накладними №33993818, №32017049.

На здійснення поставки нафтопродуктів ТОВ «Укройлпродукт» заключило договір з ТОВ «Хімічна компанія «Укрхімпром» про надання послуг №01/12/10-УХП/УОП від 01.12.2010р. відповідно до умов якого останній зобов'язаний організувати переадресацію вантажів ТОВ "Укройлпродукт" по станціям, вказаним ним в письмових заявках. На виконання умов договору ТОВ «Укройлпродукт» та ТОВ «Хімічна компанія «Укрхімпром» підписували акти здачі-приймання робіт (надання послуг). Так поставка нафтопродуктів здійснювалась у відповідності до умов договору постачання №УП-012-9 від 01.12.2010 року та додаткових угод та відвантажувались на нафтобазу ст.Богданівці, що підтверджується залізничними накладними, відповідно до яких одержувач вантажу (нафтопродукти) є ПМВКП «Лан». Відповідно до умов договору постачання оформлялись акти приймання-передачі товару. Нафтопродукти отримані позивачем, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу. Надходження нафтопродуктів підтверджується журналом обліку надходжень нафтопродуктів за формою №6-НП, записи в який заносились у відповідності до актів за формою 5-НП та відвантажувальних документів, товарною книгою кількісного руху нафтопродуктів за типовою формою №31-НП, що підтверджується висновками відповідача у акті та не заперечується відповідачем. За отримані нафтопродукти позивач провів повний розрахунок шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Укройлпродукт», що підтверджується банківськими виписками, актами звіряння.

Оскільки одним із основних видів діяльності позивача по КВЕД є оптова та роздрібна торгівля паливом, то придбані від ПП «Інтраском» нафтопродукти позивач використав у власній господарській діяльності, а саме їх в подальшому було продано відповідно до договорів поставки, купівлі-продажу ТОВ «Поділля Агропромсервіс», ПП ОСОБА_13, СГК Промінь, ТОВ «Будіндустрія», ЗАТ Хмельницька маслосирбаза», СГК «Поділля» с.Зарічанка, СТОВ ім.Чкалова, ДП «Хмельницькоблавтодор», ТОВ «СКС» та інш., що підтверджується видатковими накладними.

Позивач та його контрагент ТОВ «Укройлпродукт» відобразили операції з постачання паливно-мастильних матеріалів у бухгалтерському та податковому обліку.

Отримавши від постачальника нафтопродуктів ТОВ «Укройлпродукт» видаткові та податкові накладні, які засвідчують факт придбання товару, та оплативши його вартість, позивач відніс до валових витрат витрати на придбання зазначеного товару, а податок на додану вартість, сплачений в його ціні до податкового кредиту звітного періоду.

В силу пп.5.2.1 п.5.2 ст.2 Закону №334/94-ВР, який діяв на час існування спірних відносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх. видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

Отже, законодавством передбачено, що платник податку - покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

З урахуванням положень п.5.1 і 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР невід'ємною ознакою правомірності віднесення будь-яких витрат, до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з її господарською діяльністю.

За змістом п.1.32. Закону №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Аналіз наведених норм дає підстави для визначення таких обов'язкових ознак господарської діяльності, як: провадження такої діяльності суб'єктами господарювання; здійснення її у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Досліджені судом докази свідчать про те, що придбані нафтопродукти позивач використав у господарській діяльності.

Відтак, позивач правомірно скористався визначеним Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» правом на включення до валових витрат витрат на придбання нафтопродуктів від ПП «Інтраском» та ТОВ «Укройлпродукт».

На підставі належним чином оформлених постачальниками нафтопродуктів ПП «Інтраском» та ТОВ «Укройлпродукт» податкових накладних, позивач включив до податкового кредиту з ПДВ податок на додану вартість, сплачений в ціні зазначеного товару.

За змістом пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.198.1 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п.198.2 ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З урахуванням зазначених вище положень Закону №168/97-ВР право на нарахування податкового кредиту виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки послуг.

Під час перевірки посадова особа відповідача не встановила, та в судовому засіданні представниками відповідача не доведено, що податкові накладні на поставку нафтопродуктів оформлені з порушенням вимог п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, якою встановлені вимоги до податкових накладних.

В силу п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР та п.198.6 ст.198 ПКУ лише у випадку відсутності податкової накладної або оформленої її з порушенням вимог покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку Законом не передбачено.

Відтак, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, продавцем товару (ПП «Інтраском» та ТОВ «Укройлпродукт»), які підтверджують факт придбання нафтопродуктів, є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

За змістом п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.198 ПКУ, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, суд враховує, що факт поставки нафтопродуктів від вказаних контрагентів, їх оплата, факт сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товару та факт використання позивачем нафтопродуктів в господарській діяльності підтверджені дослідженими в судовому засідання первинними документами та не спростовані відповідачем в судовому засіданні.

При цьому суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача щодо нікчемності договору купівлі-продажу нафтопродуктів №25/11/10 від 25.11.2010 року укладеного між позивачем та ПП «Інтраском», договору постачання №УП-012-9 від 01.12.2010 року укладеного між позивачем та ТОВ «Укройлпродукт» та відповідно, відсутності у позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту за вказаними операціями у звязку з викладеним нижче.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їх волю до настання відповідних правових наслідків.

Підставою недійсності правочину (ст.215 ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Нікчемним зокрема є правочин, який порушує публічний порядок (ч.2 ст.228 ЦК України). Згідно з ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, шо порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В ході судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договору купівлі-продажу нафтопродуктів №25/11/10 від 25.11.2010 року укладеного між позивачем та ПП «Інтраском», договору постачання №УП-012-9 від 01.12.2010 року укладеного між позивачем та ТОВ «Укройлпродукт», вимогам цивільного законодавства, або існування будь-яких визначених законом заборон (обмежень) щодо укладання зазначених договорів.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи ці договора, позивач та його контрагенти ПП «Інтраском» та ТОВ «Укройлпродукт», діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договорів: позивач та його контрагенти ПП «Інтраском» та ТОВ «Укройлпродукт» не тільки вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договорів, а й виконали договора. Зазначене підтверджується первинними документами, оформленими сторонами з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які свідчать про отримання позивачем товару від ПП «Інтраском» та ТОВ «Укройлпродукт».

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо нікчемності правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків здійснених ПП «Інтраском» з постачальником ТОВ «Біотехнології 2000» (інформація з Прилуцької ОДПІ про проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Інтраском» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Біотехнології 2000» відомостей за листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року акт №469/23-/37308168 від 08.04.2011р.) як на підставу нікчемності договору купівлі-продажу нафтопродуктів №25/11/10 від 25.11.2010 року між позивачем та ПП «Інтраском», оскільки дані висновки відповідача спростовуються наданими в матеріали справи третьою особою ПП «Інтраском» документами (договір №0124-01 поставки нафтопродуктів від 23.11.2010р., видатковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, сертифікатами відповідності, паспортами, повідомленнями Прилуцької ОДПІ Чернігівської області від 30.04.2011р. про відмову в порушенні кримінальної справи по ст.205 КК України на підставі п.2 ст.6 КПК України по матеріалам перевірки ПП «Інтраском» відомостей за листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року).

Крім того, відповідно до ч.2 ст.317 Цивільного кодексу України на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Тому, відсутність у власника майна складських приміщень для його зберігання не є перешкодою для здійснення ним повноважень власника щодо володіння, користування та розпорядження, які в сукупності складають зміст права власності.

В судовому засіданні судом не встановлено та не доведено відповідачем, що придбані позивачем від ПП «Інтраском» та ТОВ «Укройлпродукт» нафтопродукти на момент поставки належали іншому власнику.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність у ПП «Інтраском» та ТОВ «Укройлпродукт» (висновки ДПІ у Подільському районі м.Києва та Прилуцької ОДПІ Чернігівської області) достатньої кількості працівників, як на одну з підстав недійсності договорів, оскільки відповідач не довів, а суд не встановив наявність будь яких визначених нормативно-правовими актами нормативів кількості працюючих, необхідної для укладання певних видів господарських договорів. Тому висновки відповідача щодо відсутності достатньої кількості працюючих суперечать ст.ст.6, 12 Господарського кодексу України.

Судом враховується, що приватне підприємство "Інтранском" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 08.10.2010 року виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області за реєстраційним №10070641576 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №266279, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААА №227708. Підприємство перебуває на обліку платника податків, в тому числі є платником податку на додану вартість, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 11.10.2010 року №244/29-020, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100307341. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт» як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 20.04.2010 року Подільською районною у м.Києві державною адміністрацією, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АА 362479 головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві серії АА №362479. Підприємство перебуває на обліку як платник податків, в тому числі є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100311266.

Отже, укладаючи договори із своїми контрагентами, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності контрагентів договору (здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність, тощо).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірним визначення позивачем у декларації за січень 2011 року відємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду: до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 43643 грн. та визначення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду 98850 грн.; у декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік відємне значення обєкту оподаткування в сумі 635340 грн..

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача щодо порушення позивачем ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України в частині нікчемності правочинів з ПП «Інтраском» та ТОВ «Укройлпродукт», так як вони не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними; п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (завищення від'ємного значення обєкту оподаткування з податку на прибуток підприємств за 2010 рік в сумі 635340 грн., заниження податку на прибуток підприємств за 2010 рік у сумі 211543 грн.); пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (заниження податку на додану вартість у сумі 279520 грн., завищення залишку відємного січня 2011р., що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 26 декларації за січень 2011р.) у сумі 98850 грн., завищення залишку різниці відємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 22.2 декларації за січень 2011 року) у сумі 43643 грн.).

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-IV, є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на викладені норми відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 24.05.2011 року №0002892301/1464 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 264429 грн. в тому числі: за основним платежем - 211543 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 52886 грн.; №0002902301/1465 яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 328884 грн. в тому числі: за основним платежем 279520 грн. та за штрафними (фінансовими) санкції (штрафами) - 49364 грн.; №0002912301/1466 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року у розмірі 43643 грн.; №0002922301/1467 яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 635340 грн.. В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Хмельницькому від 24.05.2011 року №0002892301/1464, №0002902301/1465, №0002912301/1466, №0002922301/1467.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 13 грудня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/< Суддя >

"Згідно з оригіналом" СуддяД.Л. Фелонюк