Постанова № 20961892, 09.11.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/11131/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,

при секретаріВарченко В.В.,

за участі:

представників позивача

представника відповідача Стандратюка В.І.,

Михайлець Т.А.,

Коваль І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Шепетівського підприємства теплових мереж м. Шепетівка Хмельницької області <3-тя особа >до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області <3-тя особа >про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000282300/5021 від 16.05.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати незаконним і скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000282300/5021 від 16 травня 2011 року.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року.

За наслідками перевірки відповідач склав акт перевірки від 04 травня 2011 року № 578/23/02091981. На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення рішення № 0000282300/5021 від 16 травня 2011 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість всього в сумі 621211 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 496969 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 124242 грн.

Вказане податкове повідомлення рішення позивач вважає незаконним так як за результатами проведеної перевірки не встановлено відсутність у позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість, висновки посадової особи податкового органу, яка проводила перевірку позивач вважає такими, що суперечать законодавству, дії при прийняті податковим органом податкового повідомлення рішення незаконними.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення рішення відповідача є незаконним, так як позивачем було правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Вимоги державного податкового органу формувати податковий кредит за податковими накладними пропорційно надходженню коштів від населення суперечать законодавству про податок на додану вартість, яке було чинним за період перевірки, тобто з квітня 2009 року по грудень 2010 року включно.

За таких обставин податкове повідомлення - рішення № 0000282300/5021 від 16 травня 2011 року підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення рішення є законним, так як перевіркою встановлено відсутність у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, так як позивач зобовязаний був формувати податковий кредит за касовим методом, як це передбачено пунктом 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», тому у задоволені позову необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач 19.03.1992 року зареєстрований виконавчим комітетом Шепетівської міської ради як юридична особа, та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», який був чинним до 01.01.2011 року є платником податків, зборів та обовязкових платежів і зобовязаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством, та відповідно до ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобовязаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Державним податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року, за наслідками якої відповідачем було складено акт перевірки від 04 травня 2011 року № 578/23/02091981 «Про результати планової виїзної документальної перевірки Шепетівського підприємства теплових мереж, код за ЄДРПОУ 02091981 з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року».

У висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 1.11 ст. 1, пункту 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних» затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 року за № 770/11050, «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054, а саме: позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 496969 грн., починаючи із квітня 2009 року по грудень 2010 року включно.

На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення № 0000282300/5021 від 16 травня 2011 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість всього в сумі 621211 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 496969 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 124242 грн.

До такого висновку в акті перевірки посадові особи державного податкового органу прийшли в звязку з тим, що в перевіряємому періоді Шепетівським підприємством теплових мереж включено до податкового кредиту протягом періоду, охопленого перевіркою з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року операції з придбання товарів (послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності не за касовим методом, як це передбачено пунктом 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», а за першою подією з відображенням сум податку на додану вартість з обсягів придбання у реєстрах отриманих податкових накладних та відображенням у податкових деклараціях відповідних податкових періодів у рядку 10.1 «придбання (виготовлення на митній території України товарів (послуг) за ставкою 20 % з метою їх використання у господарській діяльності платника податку», в результаті чого допущено заниження податкового кредиту на загальну суму 1007444 грн., в тому числі також зазначені суми заниження податкового кредиту в розрізі податкових періодів. Разом з тим платником податку допущено завищення податкового кредиту на загальну суму 1487615 грн., в тому числі також зазначені суми завищення податкового кредиту в розрізі податкових періодів. Вказані порушення спричинили завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за період охоплений перевіркою на суму 480171 грн. (Дані про здійснення розрахунків наведено у додатку № 7 до акту перевірки «розрахунок розподілу сум податкового кредиту, оприбуткованих, але не оплачених у податковому періоді пропорційно частці обсягів поставки за касовим методом і за методом першої події сум по Шепетівському підприємству теплових мереж»).

Відповідно до пункту 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» Шепетівське підприємство теплових мереж як продавець теплової енергії повинно визначати базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим методом.

Законодавче визначення касового методу наведено у пункті 1.11 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Тому якщо платник податку здійснює операції перелічені у пункті 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», то за касовим методом таким платником податку визначаються і податкові зобовязання, і податковий кредит за операціями з поставки товарів (послуг), перелічених у цьому пункті та використаних у межах здійснення таких операцій.

За операціями за якими податкові зобовязання нараховуються за касовим методом, право на податковий кредит виникає на дату перерахування коштів з рахунку або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг) чи дати поставки інших видів компенсації їх вартості.

Таким чином враховуючи викладене, посадовими особами державного податкового органу, які проводили перевірку здійснено перерахунок сум податкового кредиту пропорційно до обсягів використання в операціях, база оподаткування яких визначається за касовим методом, а частково за методом першої з події.

Перерахунок сум податкового кредиту пропорційно до обсягів використання в операціях, база оподаткування яких визначається за касовим методом, а частково за методом першої з події здійснено на підставі Інструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291.

Порядок ведення податкового обліку таких операцій встановлений підпунктом 7.2.8 пункту 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того Шепетівським підприємством теплових мереж подано до Шепетівської обєднаної державної податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виправлених помилок № 9000276875 за жовтень 2009 року, згідно якого уточнено рядок 10.1 (податковий кредит) у сторону зменшення на суму податку на додану вартість 80889 грн. У звітному періоді за жовтень 2009 року згідно декларації від 20.11.2009 року № 9002022561 платником податків задекларовано відємне значення з податку на додану вартість на суму 16798 грн., яке віднесено у «зарахування відємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду: у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість».

Платником податків згідно уточнюючого розрахунку відображено у рядку 20 суму 64091 грн., яка автоматично перенесена у рядок 27-«сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті», проте платником податків відкориговане значення показника рядка 22.1 на суму 16798 грн., не проведено по особовій карточці платника податків, чим занижено показник рядка 27 на суму 16798 грн.

Враховуючи вищезазначені порушення платником занижено показники у рядку 18.1-27 декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 496969 грн.

Із такими висновками податкового органу у акті перевірки від 04 травня 2011 року № 578/23/02091981 суд не погоджується враховуючи наступне.

Визначення платників податку на додану вартість, обєктів, бази та ставок оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, до 01.01.2011 року регулювалося Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Законодавче визначення поняття поставки товарів та послуг наведене у пункті 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 7.1, підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, пунктів 7.3, 7.4, 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну із визначеними реквізитами.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (роботи, послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти-дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої-дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податків;

або дата відвантаження товарів, а для (робіт, послуг)- дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт, (послуг) платником податку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більш ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися у операціях, які не є обєктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом із пояснень сторін та досліджених матеріалів справи Шепетівське підприємство теплових мереж є субєктом господарювання, яке надає житлово-комунальні послуги, зокрема послуги населенню та юридичним особам з теплозабезпечення та гарячого водопостачання.

За період діяльності позивача який підлягав перевірці, позивач формував податковий кредит за правилами пункту 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно пункту 11.11 ст. 11 цього Закону тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (робіт, послуг) у компенсацію їх вартості, визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (робіт, послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (робіт, послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

Статтею 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено поняття касового методу, зокрема пунктом 1.11, а саме: касовий метод це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобовязань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Аналізуючи дану норму Закону суд приходить до висновку, що позивач - Шепетівське підприємство теплових мереж, будучи субєктом господарювання, яке надає житлово-комунальні послуги з теплопостачання при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість повинно було застосовувати касовий метод податкового обліку не по всіх споживачах своїх послуг, а тільки по визначених у пункті 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (робіт, послуг) у компенсацію їх вартості.

Як встановлено із матеріалів справи та пояснень сторін при проведенні перерахунку податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період державним податковим органом такі обставини враховані не були, перерахунок здійснений суцільним методом.

Якщо при проведенні перерахунку і було враховано право позивача по формуванню податкового кредиту не за касовим методом, а за першою подією, то таке право залишалось тільки по господарських операціях, які не стосувались продажу теплової енергії.

Крім того суд звертає увагу на таку обставину як те, що формування податкового кредиту за однією з перших подій, а саме: датою списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) фактично співпадає з касовим методом формування податкового кредиту за яким дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 25 листопада 2009 року у справі № К-10611/08 визначено, що пункт 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» регулює особливості визначення бази оподаткування в особливих господарських операціях, в яких покупцем виступає лише особа, що перелічена в цьому пункті.

Суд не має можливості провести перерахунок і визначити в якій частині податкове повідомлення - рішення № 0000282300/5021 від 16 травня 2011 року є таким, що відповідає вимогам пункту 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», а в якій ні, тому вважає, що в частині визначення податкового зобовязання в сумі 480171 грн., податкове повідомлення - рішення є таким, що не відповідає вимогам закону, тому підлягає скасуванню.

Крім того, як зазначено у акті перевірки Шепетівським підприємством теплових мереж подано до Шепетівської обєднаної державної податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виправлених помилок № 9000276875 за жовтень 2009 року, згідно якого уточнено рядок 10.1 (податковий кредит) у сторону зменшення на суму податку на додану вартість 80889 грн. У звітному періоді за жовтень 2009 року згідно декларації від 20.11.2009 року № 9002022561 платником податків задекларовано відємне значення з податку на додану вартість на суму 16798 грн., яке віднесено у «зарахування відємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду: у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість».

Платником податків згідно уточнюючого розрахунку відображено у рядку 20 суму 64091 грн., яка автоматично перенесена у рядок 27-«сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті», проте платником податків відкориговане значення показника рядка 22.1 на суму 16798 грн., не проведено по особовій карточці платника податків, чим занижено показник рядка 27 на суму 16798 грн.

Разом позивач занизив показники у рядку 18.1-27 декларацій з податку на додану вартість на загальну суму 496969 грн.

Позивач 20 листопада 2009 року подав до Шепетівської обєднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009 року якою у рядку 21 платником податку було задекларовано відємне значення з податку на додану вартість на суму 16798 грн., яке віднесено до рядку 22.1 у «зарахування відємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду: у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість».

Згідно уточнюючого розрахунку поданого платником податку 15 лютого 2011 року відображено у рядку 20 декларації суму 64091 грн., яка автоматично перенесена у рядок 27-«сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті», проте платником податків відкориговане значення показника рядка 22.1 на суму 16798 грн., не проведено по особовій карточці платника податків, чим занижено показник рядка 27 на суму 16798 грн.

Суд вважає, що посадовою особою зроблено помилковий висновок про те, що занижено показник рядка 27 на суму 16798 грн., оскільки згідно ч. 7 уточнюючого розрахунку до рядку 27 декларації за жовтень 2009 року уже була внесена сума податку на додану вартість яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в розмірі 64091 грн.

Сума відємного значення податку на додану вартість в розмірі 16798 грн., взагалі була виключена із рядків 21, 22.1 декларації за жовтень 2009 року як помилково нарахована і чому така сума повинна вплинути на збільшення суми рядка 27 декларації, якщо у рядках 20, 27 уже визначена остаточна сума відкоригованого податкового зобовязання в розмірі 64091 грн., представником позивача у судовому засіданні не доведено.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0000282300/5021 від 16 травня 2011 року за основним платежем в сумі 496969 грн., в частині визначення податкового зобовязання в сумі 16798 грн., також є незаконним.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні, тому його необхідно задовольнити, податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000282300/5021 від 16 травня 2011 року яким Шепетівському підприємству теплових мереж м. Шепетівка Хмельницької області було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 496969 грн., і штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 124242 грн., необхідно визнати незаконним та скасувати.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України, пунктом 1.11 ст. 1, ст. 7, пунктом 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шепетівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області № 0000282300/5021 від 16 травня 2011 року, яким Шепетівському підприємству теплових мереж м. Шепетівка Хмельницької області було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 496969 грн., і штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 124242 грн.

Сторони повідомлені про можливість отримання копії постанови суду в повному обсязі 15 листопада 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15 листопада 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський