Постанова № 20961733, 19.10.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/11509/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,

при секретаріВарченко В.В.,

за участі:

прокурора

представника позивача

представника відповідача Грамчук Т.А.,

Федоришина Р.М.,

Парфенюка О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області <3-тя особа >до приватного акціонерного товариства "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" м. Шепетівка Хмельницької області <3-тя особа >про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача податковий борг по орендній платі за землю сумі 10851,03 грн.

Свій позов прокурор мотивує тим, що відповідач як платник податків зобовязаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі. Відповідач в порушення вимог закону допустив податковий борг у зазначеній сумі, який необхідно стягнути в примусовому порядку.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю за обставин зазначених у позові.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги уточнив, просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України податковий борг по орендній платі за землю сумі 10851,03 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що відповідач як платник орендної плати за землю внаслідок несвоєчасної сплати такого платежу, допустив заборгованість в сумі 10851,03 грн., яку необхідно стягнути з нього в примусовому порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, пояснивши суду, що заперечень до позову немає.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Шепетівської міської ради Хмельницької області, та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» який діяв до 01.01.2011 року та ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів та обовязкових платежів і зобовязаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством, а також зобовязаний їх сплачувати в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 8, ч. 1, ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251 12 плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів).

Частиною 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України передбачено, що він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Частиною 2 підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України встановлено, що збори (плата, внески), не встановлені цим Кодексом як загальнодержавні або місцеві, але встановлені законодавчими актами України як обовязкові платежі до набрання чинності цим Кодексом, справляються за правилами, встановленими цими законодавчими актами України, до набрання чинності законом про адміністративні послуги та іншими законами, що регулюватимуть справляння відповідних зборів (плати, внесків).

Згідно до ст. ст. 9, 10 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності не належить ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків та зборів, але встановлена законодавчими актами України як обовязковий платіж до набрання чинності цим Кодексом,

Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768 3, зокрема ст. 124, встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. ст. 1, 3, 4, 5 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Обєктами оренди землі є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада Міністрів АРК та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

На підставі рішення Славутської міської ради від 28.09.2007 року № 10.6-12/2009 п. 1 відповідачу було надано в оренду земельну ділянку площею 48000 кв. м. по вул. Ярослава Мудрого у м. Славута Хмельницької області та між відповідачем і Славутською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки Б/№ від 01 червня 2009 року, строком на 3 роки.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією із істотних умов договору оренди земельної ділянки як це передбачено ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до вимог Закону України «Про плату за землю»).

Відповідно до ст. ст. 2, 5 Закону України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535 12, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Обєктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Субєктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, також земельної частки (паю), і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно ст. 13, 14, 17 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частки за місяцями.

Податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідач на виконання вимоги ст. 14 Закону України «Про плату за землю» подав до Славутської обєднаної державної податкової інспекції 30.01.2009 року за № 1901 та 04.06.2009 року за № 11886 податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, у яких відповідач самостійно визначив податкове зобовязання по орендній платі за землю на 2009 рік.

Одним із обовязків платників податків і зборів (обовязкових платежів) згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» є обовязок сплачувати суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок сплати податків і зборів (обовязкових платежів) була встановлена ст. 17 Закону України «Про систему оподаткування», а саме: сплата податків і зборів (обовязкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України, тобто відповідач був зобовязаний сплачувати орендну плату згідно вимог ст. 17 Закону України «Про плату за землю», - рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно розрахунку позовних вимог по орендній платі за землю загальна сума податкового боргу становить 10851,03 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції в сумі 6909,28 грн., і нарахована пеня в сумі 3941,75 грн.

Посадовою особою податкового органу була проведена камеральна перевірка податкової звітності орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з питань несвоєчасної сплати.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 15 червня 2011 року № 391/15/01373335, в якому зазначено, що відповідачем в порушення п. 57 ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, ст. 17 Закону України «Про плату за землю», п. п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» несвоєчасно сплачено орендну плату за землю.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем були прийняті податкові повідомлення рішення:

- від 29 червня 2011 року № 0001461503 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5618,10 грн.,

- від 29 червня 2011 року № 0001471503 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1291,18 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобовязання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктами 56.1, 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Із копій поштових повідомлень доданих до матеріалів справи встановлено, що відповідач отримав податкові повідомлення-рішення 01 липня 2011 року.

Згідно підпункту 56.17.5 пункту 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобовязання платника податків.

Відповідно до пункту 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень рішень, а також оскарженням їх в судовому порядку, суми грошових зобовязань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) нараховані згідно таких податкових повідомлень рішень необхідно вважати узгодженими.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Строки сплати податкового зобовязання встановлені ст. 57 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Так як відповідач не розпочав процедуру оскарження рішення контролюючого органу і не сплатив нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, таку суму грошового зобовязання необхідно вважати податковим боргом.

Відповідно до п. п. 6.2.1, 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивач направив відповідачу податкові вимоги від 3 серпня 2009 року № 1/176 і від 3 вересня 2009 року № 2/220 про сплату узгоджених сум податкових зобовязань, тобто орендної плати за землю, але відповідач не сплатив повністю суму податкового боргу.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.4, 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобовязань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, тобто направляти податкову вимогу відповідачу після збільшення йому податкового боргу в звязку із проведеним нарахуванням на підставі податкових повідомлень-рішень необхідності не було.

Податковий борг відповідача підтверджується податковим розрахунком, копією договору оренди земельної ділянки, копією особового рахунку платника податків, копією акту перевірки, копіями податкових повідомлень-рішень.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 10851,03 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно повністю задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 124, Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 4, 5, 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 2, 5 13, 14, 17 Закону України «Про плату за землю», ст. ст. 14, 56, 57, 59, 87, 95 Податкового кодексу України, ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Шепетівський гранкарєр «Пронекс» м. Шепетівка Хмельницької області на користь Державного бюджету України податковий борг по орендній платі за землю в розмірі 10851,03 грн., (десять тисяч вісімсот пятдесят одна гривня три копійки) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Сторони повідомлені про можливість отримання копії постанови в повному обсязі безпосередньо у суді 20.10.2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 жовтня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський